05 листопада 2021 року м. Рівне №460/13899/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не перерахунку та не виплати пенсії у розмірі 100% визначених сум, відстрочення платежу та обмеження її граничним розміром, прийнятих рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 № 460/4373/21, відповідно до довідки Головного управління Головного управління Державних ситуацій в Рівненській області про розмір грошового забезпечення №02-450/08 від 04.03.2021 - неправомірними та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії визначених сум, прийнятих рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 № 460/4373/21, у розмірі 100% без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром відповідно до довідки про грошове забезпечення №02-450/08 від 04.03.2021 виданою Головним управлінням державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. Виплатити різницю між фактичною отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 квітня 2019 року.
За змістом позовної заяви, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті його пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що 06.09.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, на виконання рішення суду у справі №460/4373/21, яке набрало законної сили 27.08.2021, проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області №02-45д/08 від 04.03.2021. Розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі № 460/4373/21 згідно довідки №02-45д/08 з надбавками становить 36984,48 грн. До виплати підлягає з 01.10.2021 пенсія в розмірі 18540,00 грн, оскільки частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла у 2016 році) встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Максимальний розмір пенсії починаючи з 01.01.2019 не може перевищувати 14970 грн., з 01.07.2019 не може перевищувати 15640 грн., з 01.12.2019 не може перевищувати 16380, 00 грн., з 01.07.20 - 17120 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн., а з 01.07.2021 - 18540 грн. Враховуючи вище зазначене відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру оскільки, на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/13899/21; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.01.2007 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням 35 років вислуги, що становило 90 % сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/4373/21 від 21.05.2021, яке набрало законної сили 27.08.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 06.09.2021 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 та у відповідності до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла у 2016 році) обмежено її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На думку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області протиправно обмежено пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційне право на соціальний захист, що стало підставою для звернення до суду із позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме частину сьому статті 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-УІІІ, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18, від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.
Крім того, суд звертає увагу що вказані зміни не мають ніякого відношення до перерахунку пенсії позивача, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме по 31 грудня 2017 року в той час, як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача під час здійснення його перерахунку з 01.04.2019 максимальним розміром.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не вносилося.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Отже дії відповідача щодо обмеження з 01.04.2019 максимальним розміром пенсію позивача є протиправними.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без відстрочення платежу, то така задоволенню не підлягає, оскільки суд не може вирішувати правовідносини, які відбудуться у майбутньому.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну, та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення даного позову частково.
З врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат суду не надано, підстав для присудження відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судових витрат не має.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 01.04.2019 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 листопада 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко