28 вересня 2021 року м. Рівне №460/2162/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Сищук К.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: представник Голос С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ФОП ОСОБА_1
доУправління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі по тексту - відповідач, Управління Держпраці у Рівненській області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС.
Відповідно до змісту позовної заяви (а.с.1-8), на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2020 №РВ508/1575/НП (а.с.9-10), відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.а.20-21), відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. за порушення законодавства про працю, чим створено перешкоди у діяльності інспектора праці: а саме: ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця: магазин будівельних матеріалів та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись зі спірним рішенням відповідача, сторона позивача вказала, що інспекційне відвідування проведене Управлінням Держпраці у Рівненській області не у відповідності до вимог законодавства, а відтак, результати такого заходу державного контролю не могли бути підставою для винесення оскаржуваної постанови. В обґрунтування заявлених вимог сторона позивача зазначила, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 (далі по тексту - Порядок №823), із аналізу положень якого вбачається, що для видачі наказу про проведення інспектування встановлено виключний перелік підстав, передбачений пунктом 5 цього Порядку. Водночас, на переконання сторони позивача, жодної підстави для видачі наказу про проведення інспекційного відвідування позивача із зазначених у підпунктах 1-2, 4-7 пункту 5 Порядку №823, у відповідача не було, з огляду на що позивач скористався своїм правом на захист шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до інспекційного відвідування. Крім того, сторона позивача зауважила, що в наказі про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.12.2020 №1180 (далі по тексту - наказ №1180 від 09.12.2020) не зазначено які питання будуть перевірятися, не зазначено конкретне місце провадження господарської діяльності. ФОП ОСОБА_1 наголошує про несвоєчасність повідомлення про розгляд матеріалів інспекційного відвідування та справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, та як наслідок розгляд справи за його відсутності. Позивач зауважує, що вищевказане та процедурні порушення при проведенні інспекційного відвідування у вигляді: складання без участі ФОП ОСОБА_1 акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2020 №РВ8508/1575/НП та відсутність запрошення позивача для підпису вказаного акту; відсутність акту відмови від підпису акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2020 №РВ8508/1575/НП; не направлення вимоги про надання доступу до місця провадження господарської діяльності та надання необхідних документів для перевірки; не направлення позивачу фіксації перешкоджання діяльності інспекторів праці засобами відеотехніки та направлення лише одного примірника акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2020 №РВ8508/1575/НП без акту відмови від підпису свідчить, на думку ФОП ОСОБА_1 , про протиправність постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 №РВ508/1575/000003/НП-ФС. За наведених обставин позивач просив задовільнити позовну заяву в повному обсязі.
Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 29.03.2021 (а.с.28-30) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/2162/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.04.2021.
Відповідач позов не визнав з огляду на його необґрунтованість і незаконність, подав відзив на позовну заяву (а.с.36-41). На обґрунтування заперечень вказав, що позивач що 10.12.2020 на виконання окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020, відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1180 від 09.12.2020 та направлення на інспекційне відвідування №965-Н/09-27 від 09.12.2020 інспекторами праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 .. При спробі проведення інспекційного відвідування, в магазині будівельних матеріалів та складських приміщеннях, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 :39 год. 10.12.2020 перебував ФОП ОСОБА_1 , який повідомив, що до проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин з працівниками, інспекторів праці не допускає. Відповідач зазначає, що факт створення перешкод у діяльності інспекторів праці в магазині будівельних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано засобами відеотехніки. Управлінням Держпраці у Рівненській області наголошує на правомірності прийняття наказу №1180 від 09.12.2020 та направлення на інспекційне відвідування №965-Н/09-27 від 09.12.2020, що прийняті відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823. Відповідач наголошує, що в силу положень Конвенції Міжнародної організації праці інспектор праці має право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції. Відповідач зазначає про обґрунтованість прийняття спірної постанови про накладення штрафу, зауважує, що при винесенні оспорюваної постанови Управління Держпраці у Рівненській області діяло виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю..
22.04.2021 судове засідання у справі не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання у справі №460/2162/21 відкладено на 10.06.2021 (а.с.55).
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №460/2162/21, призначеного на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду №259 від 31.05.2021 (а.с.58-59), головуючим суддею у справі визначено Нор У.М.
Ухвалою суду від 04.06.2021 адміністративну справу №460/2162/21 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання у справі на 27.07.2021 (а.с.60-61).
Ухвалою суду від 27.07.2021 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено та вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС до набрання судовим рішенням у справі №460/2162/21 законної сили (а.с.71-72).
В підготовче засідання 27.07.2021 сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
27.07.2021 року до початку підготовчого засідання представник позивача та представник відповідача подали клопотання про проведення підготовчого засідання без їх участі (а.с.73-74).
Ухвалою суду від 27.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.08.2021 (а.с.77).
У судовому засіданні 17.08.2021 оголошено перерву до 28.09.2021 у зв'язку із необхідністю витребування доказів у справі.
У судовому засіданні 28.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.01.1996 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25900170000000462) (а.с.22).
Управління Держпраці у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці та здійснює державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (ст. 260 КЗпП України, Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Положення про Управління Держпраці у Рівненській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84).
Наказом Управління Держпраці у Рівненській області від 09.12.2020 №1180 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » (а.с.16) наказано Дуляницькому Т.В., інспектору праці, головному державному інспектору відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, за участю, Біловола О.М., інспектора праці, головного державного інспектора сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, Удовиченка В.Г., інспектора праці, заступника начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів провести у період з 10.12.2020 по 23.12.2020 позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місцезнаходження суб'єкта господарювання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце провадження господарської діяльності: Рівненська область.
Відповідно до змісту підставою для прийняття наказу №1180 від 09.12.2020 (а.с.16) зазначено перелік нормативно-правових актів, в тому числі пп.3 п. 5 Порядку №823, окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020 та службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Морозюка Ю.Г. від 09.12.2020 (а.с.44). Відповідно до змісту вказаної службової записки, підставою для прийняття рішення про доцільність проведення інспекційного відвідування зазначено пп. 3 п. 5 Порядку та окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020.
На підставі наказу №1180 від 09.12.2020 (а.с.16) Управлінням Держпраці у Рівненській області було видано направлення на інспекційне відвідування від 09.12.2020 №965-Н/09-27 (а.с.43). У зазначеному направленні підставаою для здійснення інспекційного відвідування вказано наказ №1180 від 09.12.2020 (а.с.16). Крім того, зазначено термін дії направлення: з 10.12.2020 по 23.12.2020.
23.12.2020 року інспектором праці, головним державним інспекторуом відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області Дуляницьким Т.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 23.12.2020 №РВ508/1575/НП (а.с.9-10) у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, шляхом ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. На вказаному акті відсутній підпис ФОП ОСОБА_1 як керівника об'єкта відвідування. В акті про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 23.12.2020 №РВ508/1575/НП (а.с.45-46) містяться реквізити поштового відправлення вказаного акту.
30.12.2020 відповідачем подано Управлінню Держпраці у Рівненській області заперечення від 30.12.2020 (а.с.11), за змістом яких до інспекційного відвідування було не допущено посадових осіб відповідача з огляду на: ненадання копій направлень на інспекційне відвідування, незазначення (неповідомлення) підстав інспекційного відвідування, ненадання будь-яких інших документів для здійснення інспекційного відвідування та не ознайомлення з наказом №1180 від 09.12.2020.
Управління Держпраці у Рівненській області листом №04-16/207 від 12.01.2021 (а.с.12) зазначило, що заперечення від 30.12.2020 (а.с.11) не спростовують порушення викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 23.12.2020 №РВ508/1575/НП (а.с.45-46).
Листом від 13.01.2021 №17-11/217 (а.с.49) Управління Держпраці у Рівненській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що 09.02.2021 уповноваженими посадовими особами будуть розглянуті матеріали інспекційного відвідування та розглядатиметься питання щодо притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 265 КЗпП України.
За клопотанням позивача (а.с.48) розгляд матеріалів інспекційного відвідування відкладено на 24.02.2021 по що повідомлено листом №17-117/856 від 11.02.2021 (а.с.47).
ФОП ОСОБА_2 15.02.2021 повторно звернувся з клопотанням про перенесення розгляду матеріалів інспекційного відвідування призначеного (перенесеного) на 24.02.2021, з огляду на перебування на самоізоляції по 28.02.2021 та прохання надіслати копію службової записки від 09.12.2020 (а.с.14).
Листом від 24.02.2021 №17-11/2171107 (а.с.52) Управління Держпраці у Рівненській області відмовило в перенесенні розгляду матеріалів інспекційного відвідування призначеного (перенесеного) на 24.02.2021, з огляду на сплив строків розгляду матеріалів інспекційного відвідування (останній день 26.02.2021) та ненадання підтверджуючих документів перебування на самоізоляції. Додатком до зазначеного листа є постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.с.50-51).
Таким чином, за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 23.12.2020 №РВ508/1575/НП (а.с.45-46) першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.с.50-51), якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000 гривень.
Вважаючи дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.с.50-51), на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877- V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі по тексту - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі по тексту - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення №96).
Згідно з пп. 5 п. 6 Положення №96, Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Як визначено пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Управління Держпраці у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується, згідно з Положенням про Управління Держпраці у Рівненській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84.
Таким чином, Управління Держпраці у Рівненській області є органом, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політки з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1,4,6-8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1-4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини 3 статті 22 цього Закону.
Відповідно до статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).
Як зазначалося судом, згідно частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку №823 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.
Відповідно до ст. 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Згідно пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
У відповідності до ч.1-4 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Як свідчать матеріали справи, 09.12.2020 Управлінням Держпраці у Рівненській області прийнято наказ №1180 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » (а.с.42), на підставі якого 09.12.2020 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування №965-Н/09-27 (а.с.43).
Відповідно до змісту наказу №1180 від 09.12.2020 (а.с.42) зазначено перелік нормативно-правових актів, в тому числі пп.3 п. 5 Порядку №823, окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020 та службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Морозюка Ю.Г. від 09.12.2020 (а.с.44). Відповідно до змісту вказаної службової записки, підставою для прийняття рішення про доцільність проведення інспекційного відвідування зазначено пп. 3 п. 5 Порядку та окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020.
На підставі наказу №1180 від 09.12.2020 (а.с.42) Управлінням Держпраці у Рівненській області було видано направлення на інспекційне відвідування від 09.12.2020 №965-Н/09-27 (а.с.43). У зазначеному направленні підставою для здійснення інспекційного відвідування вказано наказ №1180 від 09.12.2020 (а.с.16). Крім того, зазначено термін дії направлення: з 10.12.2020 по 23.12.2020.
Згідно з пп. 3 п. 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
У відповідності до пп. 1, 2, 4-7 п. 5 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення суду; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; інформація:
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Як свідчать матеріали справи, ні наказ №1180 від 09.12.2020 (а.с.42), ні направлення на інспекційне відвідування від 09.12.2020 №965-Н/09-27 (а.с.43) не містить підстав для здійснення інспекційного відвідування визначених пп. 3 п. 5 Порядку №823, а містять виключно покликання на норми права, окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020 та службову записку від 09.12.2020 (а.с.44) відповідно до змісту якої продубльовано пп. 3 п. 5 Порядку та окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці №Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020.
Отже, у наказі №1180 від 09.12.2020 (а.с.42) та направленні на інспекційне відвідування від 09.12.2020 №965-Н/09-27 (а.с.43) відсутні відомості щодо підстави здійснення позапланового заходу визначеного вказаними нормами права, а отже зазначені документи документи не відповідають вимогам Закону №877-V.
На підставі аналізу наведених правових норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що правові підстави для проведення позапланової перевірки - відсутні, а тому постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РФ508/1575/000003/НП-ФС від 24.02.2021 (а.с.50-51) є протиправною.
Окрім зазначеного, судом встановлено, що всупереч ч. 3 ст. 7 Закону №877-V в направленні на проведення інспекційного відвідування №965-Н/09-27 від 09.12.2020 (а.с.43) місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 вказано Рівненську область, тобто без зазначення конкретної адреси місця провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, що підлягає інспекційному відвідуванню, такий реквізит відсутній і у наказі №1180 від 09.12.2020 (а.с.42).
Також, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що зі змісту направлення на інспекційне відвідування №965-Н/09-27 від 09.12.2020 (а.с.43), вказане направлення не відповідає вказаним нормам Закону №877-V, також, з огляду на відсутність у тексті направлення відомостей про дату початку та закінчення такого заходу.
При цьому, зазначення у направленні терміну його дійсності, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877-V встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу.
Відтак, враховуючи невідповідність вимогам Закону №877-V направлення на інспекційне відвідування від 09.12.2020 №965-Н/09-27 (а.с.43) недопуск позивачем інспекторів праці Управління Держпраці у Рівненській області до здійснення інспекційного відвідування є правомірним, а дії відповідача в цій частині протиправними.
Однак, незважаючи на вищевикладене, Управлінням Держпраці у Рівненській області було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2020 № РВ8508/1575/НП (а.с.45-46).
У свою чергу, акт інспекційного відвідування є службовим документом, в якому відображено узагальнений опис виявлених під час проведення інспекційного відвідування порушень законодавства, тобто такий є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.
Разом з тим, суд враховує, що якщо недопуск до проведення перевірки ґрунтується на законодавчо передбачених підставах, то такий недопуск не тягне собою складання актів про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Оскільки недопуск посадових осіб відповідача було здійснено у зв'язку із законодавчо встановленими підставами, то відповідач не мав права на складання відповідного акту, що свідчить про його неправомірність.
Також, суд вважає за необхідне, зазначити, що відповідно до постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ508/1575/000003/НП-ФС від 24.02.2021 (а.с.50-51) до позивача застосовано штраф у розмірі 80000 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КзпП України.
Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КзпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Отже, ця норма права є бланкетною та посилається на абзац сьомий та на абзац другий цієї частини статті.
Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 265 КзпП України, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, з аналізу зазначених норм права виявляється що відповідальність, встановлена абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначається у вигляді штрафу у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення та встановлюється за порушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків та недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Отже, для накладення штрафу відповідно абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України необхідно мати дві умови.
Перша - це порушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків
Друга - це недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Водночас, згідно з актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №РВ8508/1575/НП від 23.12.2020 року (а.с.45-46) при спробі проведення інспекційного відвідування, в магазині будівельних матеріалів та складських приміщеннях, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 :39 год. 10.12.2020 перебував ФОП ОСОБА_1 , який повідомив, що до проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин з працівниками, інспекторів праці не допускає.
Тобто, фактично інспекційного відвідування не відбулося та жодного порушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків не встановлено.
Таким чином, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.с.50-51), якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80 000 грн., прийнята відповідачем неправомірно.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі по тексту - Порядок №509).
Згідно із п. 2 Порядку №509 (у редакції чинній станом на день прийняття оспорюваної постанови) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі по тексту - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі по тексту - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно із п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Оскільки у ході розгляду справи, судом встановлено, недотримання порядку проведення перевірки, то вказана обставина тягне за собою скасування рішення, яке було прийнято за результатами її проведення.
При цьому, суд наголошує, що будь-які процедурні порушення, пов'язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників.
За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача, що оскільки відповідач не мав права здійснювати інспекційне відвідування, проводити захід державного нагляду та складати акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, у спосіб, який це було зроблено, то оскаржувана постанова про накладення штрафу від 24.02.2021 року №РВ508/1575/000003/НП-ФС (а.с.50-51) є протиправною, оскільки її прийнято без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно ст. 90 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким суб'єкту господарювання засновано штраф, презюмується добросовісність суб'єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірність його дій.
Частиною 1ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 908 грн., що підтверджується квитанцією №54945121 від 22.03.2021 (а.с.24).
Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в зазначеній сумі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Лєрмонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.02.2021 №РВ508/1575/000003/НП-ФС.
Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2021 року
Суддя У.М. Нор