20 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/6798/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, вул. Дворцова,9, м. Кропивницький, 25006
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправними дії УСБУ в Кіровоградській області щодо неправильного визначення суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, та виплату коштів у зменшеному розмірі;
2)зобов'язати УСБУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 р.р. в сумі 17 284,34 грн. (без врахування утримання), з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивачем надано уточнення позовних вимог в частині розрахунку суми, зокрема, зазначено компенсація у розмірі 18190,00 грн. (а.с.19).
Ухвалою суду від 19.10.2021 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого, не визнає заявлених позовних вимог та вважає позов необґрунтованим, з огляду на наступне. Так, відповідач вказує, що на виконання судового рішення в справі №340/2514/19 від 11.01.2019, відповідно до платіжного доручення від 09.09.2021 року за №473 позивачу здійснено перерахунок коштів на загальну суму 10 916,57 грн., до якої включено виплату грошової компенсації у розмірі 6154,75 грн. за 56 невикористаних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018р.р. Відповідач зазначив, що розрахунок здійснено відповідно до положень Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБУ, затв. Наказом СБУ від 23.01.2008 №35/Дск, виходячи з місячного забезпечення та календарних днів відпустки, на які має право військовослужбовець на день звільнення, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, дана справа є справою незначної складності, та, згідно ст.ст.257, 263 КАС України, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Позивач проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області.
На виконання судового рішення в справі №340/2514/19 управлінням було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій у розмірі 6154,75 грн.
Листом від 28.09.2021 року за №61/К-325/17 позивачу повідомлено, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 рр. була розрахована наступним чином:
3347,40 грн. (розмір грошового забезпечення станом на момент звільнення) : 30 (днів у місяці) х 56 (кількість календарних днів додаткової відпустки) - 93,73 (утримання військового збору в розмірі 1,5 %) - 1124,73 грн. (утримання прибуткового податку 18%)+ 1124,73 грн. (компенсація прибуткового податку) = 6154,75 грн.
Вважаючи, що розмір компенсаційної виплати здійснено у зменшеному розмірі, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 1262/2007 від 27.12.2007 року, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою наказом Служби безпеки України № 772 від 14.10.2008 року, Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом СБУ №35/дск від 23.01.2008, яка зареєстрована в Мін'юсті 30.01.2008 №71/14762 (втратила чинність відповідно до Наказу СБ України від 10.04.2018 №515\дск).
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Статтею 30 Закону № 2229-ХІІ встановлено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Розраховуючи суму компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, відповідач вважає, що суму компенсації необхідно обчислювати, виходячи із розміру складових його грошового забезпечення станом на момент звільнення позивача, як це передбачено Інструкцією № 515/дск.
Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки стягнення грошової компенсації за своєю правовою природою є відшкодуванням, передбаченим статтею 117 КЗпП України, спрямованим на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Умови розрахунку суми такого відшкодування передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 .
Отже, з огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що розрахунок суми компенсації за затримку розрахунку при звільненні позивача необхідно здійснювати наступним чином.
Середній заробіток працівника, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці", визначається за правилами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Пунктом 7 Порядку № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (четвертий абзац пункту 3 Порядку № 100).
Отже, відповідач, при здійсненні розрахунку суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, мав керуватись нормами Порядку №100, а не Інструкцією №515 /ДСК від 10.04.2018/.
Тобто сума розрахунку мала б виглядати наступним чином: 114 986,54 грн. (сума заробітку за останні повні 12 місяців, відповідно до довідки 61/17/260 від 07.11.2019) : 354 (кількість календарних днів розрахункового періоду) х 56 (кількість календарних днів додаткової відпустки) =18190 грн.
Відповідно до довідки УСБУ в Кіровоградській області № 61/17/428 від 17.11.2021 року, зазначено, що на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 у справі №340/2514/19, відповідно до платіжного доручення від 09.09.2021 № 473, ОСОБА_1 здійснено перерахунок коштів на загальну суму 10916,57 грн., в яку включено виплату грошової компенсації у розмірі 6154,75 грн. за 56 невикористаних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 -2018 роки.
Розрахунок компенсації здійснювався, виходячи з місячного грошового забезпечення та календарних днів відпустки, на які мав право військовослужбовець на день звільнення, а саме:
- розмір грошового забезпечення на день звільнення складає - 3347,40 грн.
- кількість календарних днів додаткової відпустки - 56 кл.дн. (4 роки * 14 кл.дн.)
- днів у місяці - 30 кл.дн.
- компенсації становить - 6248,48 грн. (3347,40 грн. : 30кл.дн.*56 кл.дн.)
- утримання військового збору - 93,73 грн. (6248,48 грн. * 1,5%)
- утримання прибуткового податку - 1124,73 грн. (6248,48 грн. * 18%)
- компенсація прибуткового податку - 1124,73 грн.
Сума компенсації до виплати після утримання військового збору, прибуткового податку та його компенсації, становила - 6154,75 гривень (а.с.20-21).
Підсумовуючи вищевикладене, те, що грошова компенсація у розмірі 6154,75 грн. була виплачена позивачу, відповідно до платіжного доручення від 09.09.2021 № 473, вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача при перерахунку та виплаті суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, та зобов'язання виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 р.р. у розмірі 12035,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, тоді як інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області при перерахунку суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, та виплату коштів у зменшеному розмірі - протиправними.
Стягнути з Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік у розмірі 12035,25 грн. (без врахування утримання).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко