вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8307/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Манько Г.В. за участю секретаря судового засідання Фіцай Я.П.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт"
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод"
про
Представники:
від позивача Заєць П.Л.
від відповідача Корсун С.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод" інфляційних збитків 55601 грн. 60 коп., 3% річних 23936 грн. 22 коп. та судові витрати у справі.
Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Надав відзив на позов. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Звертав увагу суду на умови п.п. 3.3 та 3.5 Договору. Надав докази того, що податкову накладну на суму 472 000 грн. було позивачем зареєстровано 12.10.2021р. за реєстраційним номером 9301415813, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з урахуванням періодів нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.
У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -
Згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.21р. №904/6040/20 розглянуто у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.202 у справі №904/6040/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення заборгованості по Договору №2914/2018 від 22.10.2018 р. на суму 472000,00 грн. 00 коп. Зазначеною постановою Центрального апеляційного господарського суду встановлено, що 22.10.2018 між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (далі відповідач, замовник) та Товариством з обмежено відповідальністю виробничо комерційною фірмою «Електропромремонт» (далі позивач, виконавець) було укладено договір № 2914/2018. Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи капітальні ремонти, поточні ремонти обладнання, технічне обслуговування обладнання, монтаж інженерних мереж і систем (далі роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з проектно кошторисною документацією, графіку виконання робіт, акту прийому-передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених цим договором. Перелік робіт, що виконуються за цим договором, визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору. Роботи виконуються із матеріалів замовника чи виконавця оговорюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору). Додаткові роботи, що виникли при виконанні умов договору, оплачуються замовником окремо та виконуються за окремим договором або додатковою угодою до цього договору (п.1.3. договору). Підпунктом 2.1.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи належної якості в обсязі і строки, обумовлені цим договором, до здати виконані роботи замовнику. Відповідно до підпунктів 2.2.2. та 2.2.3. договору замовник зобов'язаний прийняти роботи у порядку та, передбаченому у договорі; оплатити виконані роботи в розмірі, строки та в порядку, передбачені цим договором. Орієнтована вартість робіт за цим договором визначається вартістю додаткових угод до цього договору на дату їх підписання (п. 3.1 договору). Остаточна вартість робіт за цим договором визначається на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі даних СКУД (системи контролю й управління доступом) замовника (п. 3.2. договору). Оплата за виконані роботи здійснюється замовником в наступному порядку: за фактом підписання виконаних робіт протягом 90 календарних днів після підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт, надання оригіналу рахунку-фактурі та при умові складання і реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у відповідності до вимог п.п. 2.1.7-2.1.8 договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору (п.3.3 договору). Порядок приймання виконаних робі визначено у розділі 7 договору. Зокрема, після виконання робіт, зазначених у Додаткових угодах до цього договору, виконавець надає замовнику підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі виконаних робіт і оригінал рахунку-фактури. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботі протягом 5 робочих днів після отримання від виконавця підписаного з його боку акт прийому-передачі виконаних робіт, підписати акт прийому-передачі виконаних робіт або у цей же строк надати мотивовану відмову з переліком недоробок (недоліків) допущених виконавцем. Всі недоробки (недоліки) виконавець зобов'язаний виправити за свій рахунок протягом строку, погодженого сторонами додатково у вигляді підписаного сторонами у дводенний строк графіку виправлення недоліків. При недосягненні згоди про строки виправлення недоліків вони повинні виправленні виконавцем у семиденній строкз моменту отримання виконавцем відмови з переліком недоробок (недоліків), допущених виконавцем (п.7.1. договору). У разі невідповідності даних, зазначених в Акті прийому-передачі виконаних робіт, даним СКУД, замовник у строк, передбачений п. 7.1. договору, надає виконавцю мотивовану відмову з переліком невідповідностей, допущених виконавцем. Виконавець зобов'язаний усунути допущені невідповідності у семиденний строк з моменту отримання виконавцем відмови з переліком невідповідностей, допущених виконавцем (п. 7.2. договору). Відповідно до п.10.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань. Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, він у серпні 2019 року за замовленням відповідача приступив до виконання робіт з ремонту електорообладнання, а саме електродвигуна № П2-23/85-71 УХЛ4 7100кВт 100/180 об/хв. ПЦ-1. Дана обставина підтверджується рахунком позивача на оплату № 300 від 15.08.2019 на суму 400 000 грн, в якому зазначено послуги саме з ремонту прокатного електродвигуна типа П2-23/85-71 УХЛ4 (Р=7100кВт, U=930B, n=100/180 об/хв) прокатного цеху № 1, а також платіжним дорученням від 16.08.2019 № 16 про сплату відповідачем 200 000 грн передплати згідно цього рахунку. До матеріалів справи залучено лист позивача вих. № 2208-1005 від 22.08.2019, відповідно до якого позивач просить узгодити збільшення вартості ремонтних робіт до 560 000 грн, без ПДВ, а також доплату по рахунку (додаток до листа № 1) з врахуванням раніш отриманого авансу та рахунок № 305 від 22.08.2019 за ремонт П2-23/85-71 УХЛ4 (Р=7100кВт, U=930B, n=100/180 об/хв) прокатного цеху № 1. Згідно акту прийому-передачі електрообладнання з ремонту від 27.08.2019 № 2708/1 вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав після ремонту наступне електрообладнання: П2-23/85-71 УХЛ4 7100кВт 100/180 об/хв. ПЦ-1. В цьому акті також зазначено, що разом з електродвигуном передаються наступні документи: локальний кошторис на ремонт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ; рахунок-фактура № 305 від 22.08.2019; протоколи випробувань: 3043, 3043а; за43б; 3043в. Даний акт підписано з боку відповідача начальником ВГЕ - Головним енергетиком В.І. Гетою та скріплено печатками обох підприємств. Позивач звернувся до відповідача з супровідним листом від 10.06.2020 вих. № 1006-2001, в якому просив відповідача підписати, зокрема, додаткову угоду № 2 від 14.08.2020, з якої вбачається, що вона стосується виконання ремонтних робіт з ремонту двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4; кошторис на ремонт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1; акт виконаних робіт за серпень 2019 рік з ремонт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1; КБ2; КБ3. Цей лист було надіслано відповідачу 11.06.2020 відповідно до поштової накладної № 4900809728647 та отримано відповідачем 03.07.2020, однак залишено без відповіді. 16.09.2020 позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія, вих. № 1609-201 від 16.09.2020, яка також залишена відповідачем без відповіді. Отже, несплата залишкової частини коштів за виконання робіт електрообладнання в розмірі 472 000,00 грн і стало підставою звернення до суду. Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання оплати за виконанні роботи з ремонту електрообладнання: електродвигуна типа П2-23/85-71 УХЛ4 7100кВт 100/180 об/хв. ПЦ-1. Спірними обставинами у цій справі, які є предметом дослідження, підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору, є доведення обставини доручення відповідачем позивачу виконання робіт за Договором № 2914/2018 від 22.10.2018 року, належне виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем, оскільки відповідач заперечує факт належного виконання ремонтних робіт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1 та погодження збільшення вартості його ремонту. Досліджуючи ці обставини, місцевий господарський суд визнав доведеним факт виконання позивачем ремонтних робіт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1 та прийняття цього ремонту відповідачем. Також матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем рахунку-фактури № 305 від 22.08.2019 на суму 672 000,00 грн. В матеріалах справи відсутня додаткова угода щодо переліку робіт ремонту спірного двигуна, укладення якої передбачено у п. 1.1. Договору, однак позивач та відповідач визнали виконання спірного ремонту електродвигуна в рамках Договору № 2914/2018 від 22.10.2018 року, що підтверджується виставленням рахунку № 300 від 15.08.2021 з ремонту прокатного електродвигуна типа П2-23/85-71 УХЛ4 (Р=7100кВт, U=930B, n=100/180 об/хв) прокатного цеху № 1 з посиланням на укладений Договір № 2914/2018 від 22.10.2018 року та сплата відповідачем авансу у розмірі 200 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №132392 від 16.08.2019, призначення платежу - Договір № 2914/2018 від 22.10.2018 року, рахунок № 300 від 15.08.2019 року.
Колегія суддів відхилила доводи апелянта про виникнення між позивачем та відповідачем договірних зобов'язань з виконання ремонту електродвигуна типа П2-23/85-71 УХЛ4 (Р=7100кВт, U=930B, n=100/180 об/хв) прокатного цеху № 1 вартістю 400 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, які вчиненні у спрощений спосіб. Постанововю зазначено, що місцевим господарським судом вірно надано оцінку наслідкам підписання акту прийому-передачі електрообладнання з ремонту від 27.08.2019 № 2708/1, що свідчить про виконання позивачем і прийняття відповідачем відремонтованого електродвигуна типа П2-23/85-71 УХЛ4 (Р=7100кВт, U=930B, n=100/180 об/хв). Інших доказів повернення власність відповідача даного електрообладнання матеріали справи не містять. Факт повернення з ремонту електрообладнання також не заперечуються відповідачем. Будь-яких заперечень щодо якості ремонтних робіт відповідачем не надано, акт підписано без заперечень. Відхилено доводи відповідача, що акт прийому-передачі електрообладнання з ремонту від 27.08.2019 року № 2708/1 не є належним доказом виконання позивачем ремонтних робіт двигуна постійного току П 2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1 та прийняття цього ремонту відповідачем, оскільки підписаний неуповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Стосовно відсутності погодження з боку відповідача збільшення вартості ремонту електродвигуна, колегія суддів зазначає, що вказані обставини спростовуються змістом самого акту, в якому зазначено, що в разом з електродвигуном були передані супровідні документи: локальний кошторис на ремонт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ 100/180 об/хв. ПЦ-1, рахунок-фактура № 305 від 22.08.2019 року, протоколи випробувань 3043, 3043а, 3043б, 3043в. Будь-які зауваження чи примітки на акті прийому-передачі щодо неотримання відповідачем рахунку від № 305 від 22.08.2019 року відсутні. Матеріалами справи доведено виконання позивачем ремонтних робіт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1 та прийняття цього ремонту відповідачем. Також матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем рахунку-фактури № 305 від 22.08.2019 на суму 672 000,00 грн. Відповідно до п.3.3. договору строк плати за ремонт двигуна постійного току П2-23/85-71 УХЛ4 100/180 об/хв. ПЦ-1 є таким, що настав. Вимога позивача про стягання з відповідача заборгованості у розмірі 472 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Судова колегія приходить до висновку про те, що обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не підтвердилися, що свідчить про безпідставність тверджень скаржника.
Згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.21р. №904/6040/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/6040/20- залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 у справі №904/6040/20 - без змін.
Відповідно до п.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Господарським судом встановлено, що 22.10.2018 між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмежено відповідальністю виробничо комерційною фірмою «Електропромремонт» (далі - позивач, виконавець) було укладено договір № 2914/2018.
Орієнтована вартість робіт за цим договором визначається вартістю додаткових угод до цього договору на дату їх підписання. Сторони прийняли, що всі ціни обумовлені в цьому Договору та Додаткових угодах (Додатках) до цього Договору, є звичайними, справедливими, ринковими. (п. 3.1 договору).
Остаточна вартість робіт за цим договором визначається на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі даних СКУД замовника (п. 3.2. договору).
Оплата за виконані роботи здійснюється замовником в наступному порядку: за фактом підписання виконаних робіт протягом 90 календарних днів після підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт, надання Виконавцем оригіналу рахунку-фактури та при умові складання і реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у відповідності до вимог п.п. 2.1.17-2.1.18 договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору (п.3.3 договору).
Зобов'язання Замовника по оплаті вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника (п. 3.4 Договору).
Якщо податкова накладна не зареєстрована Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в п.2.1.17 Договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 3.3 Договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в даному випадку, штрафні санкції до замовника за порушення строків розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються замовником (п. 3.5 Договору).
Згідно приписів ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому цим Кодексом термін.
Згідно приписів ст. 201 п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Право відповідача вимагати від позивача надання податкової накладної передбачено умовами ст. 201 п. 201.10 Податкового кодексу України та зафіксовано у п. 3.3 Договору.
Умовами п. 3.5 Договору передбачено, що три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються замовником, якщо податкова накладна не зареєстрована Виконавцем (позивачем) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Період нарахування 3% річних згідно розрахунку позивача: 25.11.2019р. - 03.08.2021р.
Період нарахування інфляційних втрат згідно розрахунку позивача: січень 2020р. - липень 2021р.
Дата реєстрації позивачем (виконавцем за Договором) податкової накладної - 12.10.2021р.
Дата виконання відповідачем рішення суду щодо сплати 472 000 грн. - 03.08.2021р.
За умовами укладеного сторонами Договору у позивача виникає право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат лише з 12.10.2021р. (дати реєстрації позивачем (виконавцем за Договором) податкової накладної), що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно приписів ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи.
Згідно приписів ст.ст. 77, 78, 79, 80 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно приписів ст. 210 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Згідно приписів ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Наявні у справі докази, надані сторонами, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .
Повне рішення складено 22.12.2021
Суддя Г.В. Манько