пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 грудня 2021 року Справа № 903/199/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Офісно-Торговий центр”
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про скасування рішення загальних зборів
Представники сторін:
від позивача: Андріяш Н.В., ордер ВЛ №000076751;
від відповідача: н/з;
від третьої особи: Довгун Н.В., ордер ВЛ №000063868, Книш С.В., ордер серія АС №1030182;
Встановив: Рішенням Господарського суду Волинської області від 02.12.2020 позов задоволено. Постановлено визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Офісно-Торговий центр”, оформлені протоколом зборів учасником товариства №1/13 від 20.03.2013, а саме: про вихід учасника товариства та відчуження його частки у статутному капіталі; приведення статуту товариства у відповідність чинному законодавству України; внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Офісно-Торговий центр” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Василя Стуса, 1, код ЄДРПОУ 35963872) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) 2102 грн. судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2020 у справі № 903/199/20 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.11.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі №903/199/20 задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 903/199/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Матеріали справи повернуті до Господарського суду Волинської області 16.11.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 справу №903/199/20 передано на розгляд судді Дем'як В.М.
Ухвалою суду від 19.11.2021 прийняту справу до провадження, та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2021.
Ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено розгляд справи на 23.12.2021.
В судовому засіданні представник позивача подала заяву про відвід судді Дем'як В.М. від розгляду даної справи, посилаючись на таке.
У сторони позивача станом на дату подання даної заяви існують обґрунтовані сумніви в неупередженості суду в такому складі.
23.12.2021 головуюча у справі суддя Дем'як В.М. перед початком судового засідання висловилась стосовно того, що суд касаційної інстанції дав чіткі вказівки щодо розгляду справи, чим на нашу думку дала зрозуміти учасникам судового процесу свою позицію у справі та результат її розгляду.
При цьому справа перебуває на стадії підготовчого провадження, жодна із сторін не висловлювала пояснення, а докази не досліджувались.
За таких обставин, суд не може та не повинен мати сформованої позиції у справі.
Більше того, у попередньому засіданні судом було відхилено клопотання сторони позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки. При цьому Верховний Суд також вказував на необхідність дослідження такого договору з викладеного сторона позивача робить висновок про неоднаковий підхід суду до окремих положень постанови Верховного Суду, винесені в даній справі, упередженість та необ'єктивність також існування наперед сформованої позиції у справі, котра фактично була висловлена.
Враховуючи зазначені обставини, представник позивача вважає, що є наявні обставини для відводу судді Дем'як В.М. від розгляду даної справи на підставі п.4 ст. 35 ГПК України.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності обставин для відводу судом враховано наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі "Декюббер проти Бельгії" Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя "міг в очах обвинуваченого" здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Із поданої заяви слідує, що у сторони позивача існує обґрунтована думка про упередженість судді Дем'як В.М. у результаті розгляду даної справи, що проявилось у її висловлюваннях щодо чіткості вказівок Верховного Суду по розгляду справи, чим дала зрозуміти учасникам судового процесу свою позицію у справі та результаті її розгляду.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне задоволити заяву про відвід судді Дем'як В.М. від розгляду справи № 903/199/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Офісно-Торговий центр”, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення загальних зборів.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу (ч. 1 ст. 40 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 35, 38, 40, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. Задоволити відвід судді Дем'як В.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Офісно-Торговий центр”, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення загальних зборів.
2. Матеріали справи № 903/199/20 передати уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала підписана 23.12.2021.
Суддя В. М. Дем'як