22.12.2021 м. Дніпро Справа № 904/5950/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 (повний текст складено 30.09.2021, суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/5950/21
за позовом Приватного підприємства "Тех-Маш", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсним пункту 3.9 договору на капітальну закупівлю № 1600 від 25.07.2019 року
1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.
Приватне підприємство "Тех-Маш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та просило суд визнати недійсним пункт 3.9 договору на капітальну закупівлю № 1600 від 25.07.2019; стягнути з відповідача судові витрати, попередні суми яких згідно з наведеним ним орієнтовним розрахунком становлять: зі сплати судового збору 2 270 грн. та на професійну правничу допомогу 175 000 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 у справі № 904/5950/21 позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 у справі № 904/5950/21 заяву Приватного підприємства "Тех-Маш" про розподіл судових витрат задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Приватного підприємства "Тех-Маш" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 61 250 грн.; в іншій частині відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги задоволено частково, проте оскільки позов немайнового характеру, визначити пропорції задоволення позовних вимог неможливо, тому суд застосував для розподілу судових витрат ст.129 ГПК України.
2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 61 250,00 грн., прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права під час ухвалення додаткового рішення, без достатнього повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: відповідно до контрольного розрахунку Відповідача, сума можливих витрат що могли бути заявлені Позивачем до відшкодування витрат на професійну допомогу могла складати лише 60 797,07 грн., та виключно від цієї суми суд мав би здійснити розподіл судових витрат відповідно до результатів розгляду справи (часткове задоволення), як того вимагає п.4.ст. 129 ГПК України. Задоволена судом першої інстанції сума витрат на правову професійну допомогу у розмірі 61250,00грн. не відповідає критерію реальності, складності справи, витраченим часом адвоката та об'єму наданих послуг та підлягає зменшенню до реальних розмірів, а саме 10 000,00 грн.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 у справі № 904/5950/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.12.2021 о 15:35 год.
У судовому засіданні представники сторін надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
22.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.
Між адвокатом Олійник Л.М. (адвокат) та Приватним підприємством "Тех-Маш" (клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 85 від 31.05.2021.
Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу питань визнання недійсним п. 3.9. договору на капітельну закупівлю № 1600 від 25.07.2019 року, укладеного між ПП «Тех-Маш» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг і представляти інтереси клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області з питань, згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ГПК України без обмежень, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно пункту 2.2 договору адвокат, на підставі приймає на себе зобов'язання з надання професійної правничої допомоги з питань визнання недійсним п. 3.9 договору на капітальну закупівлю № 1600 від 25.07.2019 року, укладеного між ПП «Тех-Маш» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість послуг за даним договором складає 175 000 грн.
Оплата за даним договором здійснюється в готівковій або в безготівковій формі протягом 30 днів з дати винесення рішення судом першої інстанції (пункт 4.2 договору).
На виконання умов договору адвокатом Олійник Л.М. були надані послуги клієнту на загальну суму 175 000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих правничих послуг від 08.09.2021, а саме:
- юридичний аналіз поданих документів для формування правової позиції 1 шт. (2 години);
- складання та оформлення позовної заяви 1 шт. (5 годин);
- складання клопотання про об'єднання справ 1 шт. (2 години);
- аналіз відзиву на позовну заяву 1 шт. (1 година);
- участь у судовому засідання 19.07.2021, 02.08.2021, 30.08.2021, 08.09.2021 кожне засідання 30 хв та 5 годин час, витрачений на прибуття в судове засідання.
Клієнт ПП "Тех-Маш" здійснив оплату адвокату за договором у розмірі 175000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13374 від 10.09.2021.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що факт надання адвокатом Олійник Л.М. Приватному підприємству "Тех-Маш" правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується матеріалами справи.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 позов у справі задоволено частково.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру.
Тобто до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 р. у справі № 922/3812/19, від 11.12.2019 р. у справі № 908/3199/15 та від 18.12.2018 р. у справі № 923/20/18.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 ).
Як убачається зі змісту рішення, при визначенні сум відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та доведеності того, що такі витрати були фактичними, а їхній розмір відповідає цим критеріям, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, сума витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають покладенню на відповідача становить 61 250 грн. з урахуванням пунктів 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, і відсутністю передбачених чинним законодавством заборон права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, аніж погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
Перевіривши матеріали справи, надавши оцінку кожному аргументу апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє доводи скаржника з підстав, наведених у пункті 6 цієї постанови, а також з огляду на таке.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
За змістом заперечень відповідача від 21.09.2021 на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та поданої ним апеляційної скарги на додаткове рішення місцевого господарського суду, заявлена представником позивача сума відшкодування правничої допомоги є завищеною та необґрунтованою. Відповідач просив суд, зменшити суму до розумного розміру відповідно до контрольного розрахунку наданого саме Відповідачем, згідно якого сума можливих витрат на професійну допомогу, що могли бути заявлені Позивачем до відшкодування, могла складати лише 60 797,07 грн., та виключно від цієї суми Відповідач просив суд здійснити розподіл судових витрат відповідно до результатів розгляду справи (часткове задоволення).
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховані заперечення відповідача щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу.
Проте, довід скаржника про необхідність суду, при розподілі судових витрат на професійну правову допомогу, застосувати саме контрольний розрахунок, наданий відповідачем, є безпідставним. Суд враховує, що справа не є типовою, вона потребує глибокого аналізу законодавства і судової практики, адвокатом на ведення цієї справи затрачено значний обсяг часу.
На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги аргументи сторін, колегія суддів вважає додаткове рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Колегія суддів враховує складність справи, дійсність понесених витрат, значущість справи для клієнта, комплексність правовідносин, яка полягає у тому, що справа вимагає знання цивільного, господарського і податкового законодавства.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право скаржника не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і, керуючись законом, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення заяви Приватного підприємства "Тех-Маш" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 175 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду.
Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції слід звернути на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 у справі № 904/5950/21 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 у справі № 904/5950/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.12.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко