13.12.2021 року м.Дніпро Справа № 912/1135/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
від позивача: Шевченко І.В. адвокат, ордер серія ВЕ № 1008198 від 23.09.2021;
відповідач: Ковалевський В.І. , паспорт серія НОМЕР_1 від 26.01.2000;
від відповідача: Довгопола О.О. адвокат, ордер серія АЕ №1109307 від 09.12.2021;
від відповідача: Позненко Ю.В. адвокат, ордер серія ВА №1024198 від 07.12.2021;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 (суддя Тимошевська В.В., м. Кропивницький, повний текст підписано 30.07.2021) у справі № 912/1135/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро", м. Київ
до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Миколаївка
про стягнення 3 267 514,86 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Розмай Агро" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства (далі - ФГ) Ковалевського Віталія Івановича (далі - ФГ Ковалевського В.І.) про стягнення заборгованості у розмірі 3 267 514,86 грн., з яких: 3067073,57 грн. основного боргу, 153 590,52 грн. інфляційних, 46 850,77 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі №912/1135/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" 3 067 073,57 грн суми основного боргу, 153 590,52 грн інфляційних втрат та 46 769,45 грн 3% річних, а також 49 011,50 грн судового збору.
У задоволені позову в іншій частині відмовлено.
Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на надання правничої допомоги 02.08.2021 о 14:00 год.
Встановлено позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат, не пізніше 27.07.2021.
Не погодившись із вказаним рішенням, Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, подало апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у даній справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ФГ Ковалевського В.І. під час розгляду справи в суді заперечував отримання товару по видатковим накладним № 50 від 30.01.2020 на суму 1 104 405,00 грн., № 31 від 30.01.2020 на суму 1 420 542,80 грн., № 32 від 30.01.2020 на суму 1 034 516,20 грн., № 341 від 29.02.2020 на суму 328 080,00 грн., № 1748 від 22.04.2020 на суму 38 280,00 грн., № 1933 від 27.04.2020 на суму 842 212,80 грн., № 1977 від 28.04.2020 на суму 711 933,60 грн., № 2214 від 07.05.2020 на суму 411 479,11 грн., №2215 від 07.05.2020 на суму 299 791,04 грн. № 2324 від 13.05.2020 на суму 640 886,40 грн., № 2434 від 18.05.2020 на суму 56 160,00 грн.
За доводами скаржника, під час звірки між представниками компаній було надано накладну №341 від 29.02.2020, яка не містить печатки і підпису голови господарства, а отримувачем значиться гр. Жогло Ю.В, який ніколи в господарстві не працював та відповідачу невідомий. В аналогічній накладній, яка була подана представником повивача, в графі отримувач містяться інші відомості про отримувача, а саме те, що нібито товар згідно цієї накладної отримував особисто голова ФГ Ковалевський В.І., однак голова ФГ не ставив печатку та не підписував такої накладної, що свідчить про необхідність проведення технічної експертизи.
Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що згідно відзиву на позов відповідач не заперечив печатки ФГ Ковалевського В.І. на видаткових накладних та не повідомив і не підтвердив того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Так, апелянт зазначає, що представником відповідача неодноразово наголошувалося на тому, що відтиск печатки не може належати ФГ "Ковалевського Віталія Івановича", про що в подальшому було заявлено клопотання про проведення технічної експертизи.
За доводами скаржника печатка ФГ Ковалевського В.І. не була загублена чи викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, але це не виключає той факт, що відтиск печатки на спірних накладних міг бути виконаний шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки, відповідач вважає, що відсутність ТТН за спірними накладними не спростовує обставин щодо оформлення таких накладних, а господарський суд не дослідив факт відсутності товарно-транспортних накладних, а саме причину такої відсутності (хто та за яких умов здійснив поставку спірного товару, пункт навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача водія та /або експедитора).
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що печатка відповідача могла бути підробленою, а вірогідність такої підробки значно зростає, оскільки позивачем не було надано пояснення за яких обставин була здійснена така поставка та чому відсутні ТТН.
Господарським судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки відбитки печатки, якими було скріплено спірні накладні, не належать печатці відповідача, а зроблені шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки, що і повинна була встановити заявлена експертиза; відповідач в судових засіданнях в усній формі неодноразово повідомляв суд про підробку або про інше незаконне використання печатки ФГ Ковалевського В.І. на спірних видаткових накладних.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вказане клопотання було мотивоване неможливістю участі в судовому засіданні представника відповідача у зв'язку з перебуванням останнього на лікуванні та реабілітації, зазначено, що суду буде надано відповідні підтверджуючі документи та повідомлено, що додаткові документи будуть подані після закінчення лікування, проте судом не враховано зазначені обставини, неправомірно обмежено права відповідача на участь в судовому засіданні та закрито підготовче провадження; відповідачем подано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів до суду в день проведення підготовчого судового засідання перед судовим засіданням, однак суд дійшов помилкового висновку, що відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи після закриття підготовчого провадження, у зв'язку з чим відповідач вважає, що висновок суду, викладений в ухвалі не відповідає фактичним обставинам справи, судом відмовлено в поновленні строку на подання клопотання про призначення судової експертизи документів по надуманим підставам.
До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, яке мотивоване тим, що після огляду наданих позивачем в судовому засіданні оригіналів первинних документів бухгалтерського обліку, відповідач звернув увагу суду, що частково додані документи не підписувалися посадовими особами ФГ "Ковалевського Віталія Івановича" та не скріплювалися печаткою господарства, проте містять зазначені реквізити, а на вимогу відповідача до відкриття провадження у господарській справі позивач не надав оригіналів доданих до позовної заяви документів та ухилився від проведення звіряння поставленої продукції за договором № КГ 2-13-220120-ПВ від 22.01.2020, внаслідок чого відповідач дійшов висновку, що в доданих до позовної заяви документах підпис посадової особи та печатка ФГ Ковалевського Віталія Івановича могли бути виготовлені за допомогою технічних засобів, зазначає, що подати зазначене клопотання разом із відзивом на позовну заяву відповідач був позбавлений можливості, вищевказані документи були оглянуті в судовому засіданні та викликали у відповідача сумніви у їх достовірності та справжності.
За доводами скаржника, нанесення печатки на спірні документи було здійснено шляхом монтажу та за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки, а суд не володіє спеціальними знаннями для встановлення чи спростування обставин, на які посилається відповідач, при цьому, для вирішення справи по суті необхідно встановити чи виконаний підпис від імені голови Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича власноручно чи за допомогою технічних засобів у спірних видаткових накладних, яким способом нанесено відтиск печатки ФГ Ковалевського Віталія Івановича у документах чи нанесення печатки на спірні документи було здійснено шляхом монтажу та за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки.
Враховуючи зазначене, відповідач просить призначити у справі № 912/1135/21 судову технічну експертизу документів, проведення якої доручити експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ( 25003 м. Кропивницький, вул. Волкова, 13 Г), на вирішення судової технічної експертизи документів просить поставити питання:
1) чи виконано підпис від імені голови Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича власноручно чи за допомогою технічних засобів у додаткових угодах (специфікаціях) та видаткових накладних, наведених у прохальній частині зазначеного клопотання?;
2) яким способом нанесено відтиск печатки Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича у документах зазначених в п.2.1.?
3) чи нанесено відтиск печатки Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича у наданих документах однією і тією самою печаткою ?
4) чи нанесений відтиск печатки Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича у час, яким датовані документи перелічені в п.2.1. ?
5) чи виготовлено зазначені у п. 2.1. документи шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
6) для забезпечення проведення експертизи витренувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" оригінали документів зазначених у п. 2.1.
Також, у зазначеному клопотанні відповідач просить зупинити провадження у справі №912/1135/21.
06.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Зазначає, що відповідач не наводить жодного аргументу неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що дає підстави вважати, що при винесенні рішення були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Позивач вважає заперечення відповідача щодо отримання товару за видатковими накладними безпідставними, оскільки Відповідачем здійснено оплату за товар відповідно до виставлених позивачем рахунків, рахунки на оплату по замовленню містять перелік товару, який відповідає переліку, що міститься у видаткових накладних та специфікацій до договору, а позивачем для відтворення дійсності фактичних обставин справи надавалась таблиця з відомостями по кожній господарській операції.
Позивач вважає, що доводи відповідача про підтвердження непоставки товару за відсутності ТТН є необґрунтованими, оскільки факт отримання відповідачем товару підтверджено підписанням видаткових накладних, а товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та підтверджують лише факт надання послуг з перевезення товарів.
На думку позивача, відповідачем не доведено поважності причин неявки в підготовче засідання 06.07.2021 представника Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, відповідно, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні поданого клопотання, а на момент надходження на електронну адресу господарського суду клопотання від ФГ Ковалевського В.І. про призначення у справі судової технічної експертизи документів, підготовче провадження у справі вже було закрито.
Позивач вважає, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своєї позиції, при цьому, позивач надав суду копії первинної документації (оригінали для огляду), які повністю підтверджують факт поставки товару та його прийняття відповідачем; всі надані суду видаткові накладні містять підпис і печатку голови фермерського господарства, у зв'язку з чим заперечення в цій частині є необґрунтованими, у відзиві на позовну заяву відповідач не підіймає питання підроблення підпису і печатки, про яке зазначає в апеляційній скарзі, у відзиві заперечується лише наявність печаток та підписів на видаткових накладних, що було повністю спростовано в судовому засіданні під час огляду оригіналів доказів.
Позивач вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки вказане клопотання відповідача не містило обґрунтування причин неможливості надати суду експертний висновок відповідно до статті 101 ГПК України, також це клопотання не містило жодного обґрунтування поважності причин пропуску строку; позивач виклав всі обставини спору у позовній заяві і додав всі необхідні докази, відповідно, відповідач мав можливість заявити клопотання про призначення експертизи при поданні відзиву на позовну заяву, таке клопотання не було заявлено й протягом двох засідань, що відбулись у даній справі, та тільки після завершення другого засідання відповідач подав до суду це клопотання; відповідач навіть не вказував у відзиві на можливі факти протиправності використання своєї печатки чи докази її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, відповідно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що печатка голови фермерського господарства використовувалась проти його волі.
06.10.2021 позивачем також було подано до апеляційного суду заперечення на заяву про призначення судової технічної експертизи, яке мотивоване тим, що вказане клопотання відповідача не містить достатнього обґрунтування необхідності проведення такої експертизи відповідно до статті 101 ГПК України і спричиняє затягування розгляду справи.
29.11.2021 від ФГ Ковалевського В.І. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що здійснював оплату за товар відповідно до виставлених позивачем рахунків, ФГ Ковалевського В.І. перераховувало платежі за поставлений товар на підставі тих рахунків, які були в той час в наявності у господарства чи були усно повідомленні відповідачем, не звертаючи уваги на їх номер та дату, а тим більше чи відповідають вони видатковим накладним за той товар, який був уже поставлений, чи не був поставлений.
ФГ Ковалевського В.І. заперечує отримання товару за спірними видатковими накладними, оскільки позивачем не надано на вимогу відповідача оригіналів доданих до позовної заяви документів, відповідач ухилився від проведення звіряння поставленої продукції за договором № КГ 2-13-220120 -ПВ від 22.01.2020; під час звірки розрахунків між представниками позивача та відповідача було надано накладну №341 від 29.02.2020, яка не містить печатки і підпису голови господарства, а отримувачем значиться гр. Жогло Ю.В, який ніколи в господарстві не працював та відповідачу невідомий, в аналогічній накладній, яка була подана представником позивача, в графі "Отримувач" містяться інші відомості про отримувача, а саме те, що нібито товар згідно цієї накладної отримував особисто голова ФГ Ковалевський В.І, голова ФГ не ставив печатку та не підписував такої накладної, що додатково свідчить про необхідність проведення технічної експертизи.
Позивач вважає, що враховуючи те, що сторонами було погоджено поставку товару саме за умовами поставки DDP - склад покупця згідно "Інкотермс-2010" (п. 2.6 договору), які передбачають, що продавець зобов'язаний поставити товар шляхом надання його в розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому пункті, відповідно, датою поставки товару сторони визначили саме дату товарно-транспортної накладної, а не дату видаткової накладної, у зв'язку з чим відповідач посилається на те, що не отримував товар ні за адресою постачальника, ні за адресою покупця, як це передбачено умовами договору. Відповідач зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних по спірним накладним не спростовує зазначених вище обставин щодо оформлення таких накладних, а судом не досліджено факту відсутності таких товарно-транспортних накладних. На думку відповідача, враховуючи те, що переважна більшість видаткових накладних не містить товарно-транспортних накладних та з метою встановлення істини у справі, ФГ Ковалевського Віталія Івановича ще раз наголошує на необхідності проведення технічної експертизи.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2021, справу №912/1135/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою уточнення вимог прохальної частини скарги (стосовно оскаржуваної частини рішення) та, в залежності від частини оскарження рішення, сплати судового збору або в сумі 73519,09 грн., або в сумі 73 517,25 грн., поданням належних доказів направлення апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення; наданням письмових пояснень з приводу підписання апеляційної скарги.
13.09.2021 на адресу апеляційного господарського суду від скаржника на виконання вимог ухвали від 30.08.2021, надійшла заява про усунення недоліків з доказами їх усунення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі №912/1135/21; розгляд справи № 912/1135/21 призначено у судовому засіданні на 01.11.2021 на 10:30 год.; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
27.09.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро", адвоката Шевченко Іллі Володимировича про його участь в судовому засіданні (та всіх наступних) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2021 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" адвоката Шевченко Іллі Володимировича про призначення судового засідання в режимі відеоконференції позам межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.10.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача (апелянта) про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неотриманням на цю дату відзиву на апеляційну скаргу від позивача.
01.11.2021 представником відповідача (апелянта) адвокатом Довгополою О.О. до апеляційного суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано віднесенням Дніпропетровської області до червоної зони епіднебезпеки, укладенням апелянтом 30.10.2021, у зв'язку з цим, договору на представництво інтересів із адвокатом, розташованим у місті Дніпрі, необізнаністю представника із матеріалами справи, що унеможливлює якісне представництво його інтересів.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що через технічні причини не було можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції із представником позивача, оскільки з'єднання з останнім не відбулось, що підтверджується актом від 01.11.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі №912/1135/21 відкладено на 29.11.2021 на 11:00 год.; судове засідання 29.11.2021 із представником позивача вирішено проводити в режимі відеоконференції.
25.11.2021 на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке мотивовано бажанням керівника відповідача взяти участь у засіданні особисто, втім, неможливістю це зробити за станом здоров'я, розірванням договору на правничу допомогу із представником - адвокатом Довгополою О.О.
26.11.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/1135/21 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021, справу №912/1135/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 справу №912/1135/21 прийнято до свого провадження зазначеним складом суду.
В судовому засіданні 29.11.2021 відмовлено у задоволенні повторного клопотання відповідача (апелянта) про відкладення розгляду справи; оголошено перерву до 13.12.2021 до 11:00 год.; судове засідання 13.12.2021 вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" - адвокатом Шевченко Іллею Володимировичем, в режимі відеоконференції позам межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07.12.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника відповідача - Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича адвоката Позненко Юрія Володимировича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 задоволено клопотання представника Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича адвоката Позненко Юрія Володимировича про призначення судового засідання в режимі відеоконференції позам межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.12.2021 від відповідача на електронну пошту апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо обґрунтування клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, в яких відповідач, зокрема, зазначає про необхідність встановлення факту чи виконаний підпис від імені голови Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича власноручно чи за допомогою технічних засобів у спірних видаткових накладних, яким способом нанесено відтиск печатки ФГ Ковалевського Віталія Івановича у документах, чи нанесення печатки на спірні документи було здійснено шляхом монтажу та за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки для правильного вирішення справи по суті; питання, які наведені в клопотанні про призначення судової технічної експертизи документів, входять до основних завдань судової технічної експертизи, а врахування висновків експертизи дасть змогу забезпечити право кожної сторони на отримання доказів по справі та забезпечить принцип рівності сторін перед законом і судом для остаточного рішення у господарській справі. За доводами відповідача, у випадку, якщо під час проведення експертизи буде встановлено факт підробки - це виключить можливість задоволення позовних вимог ТОВ "Розмай Агро" про стягнення заборгованості або зменшить суму боргу.
13.12.2021 від ТОВ "Розмай Агро" надійшли заперечення щодо додаткових пояснень щодо обґрунтування клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, в яких позивач заперечує проти призначення експертизи, оскільки питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення, а недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Позивач посилається на те, що відповідач не пропонував суду висновок спеціаліста чи експерта зі спірних питань та не звертався самостійно до експертних установ для проведення запропонованих експертиз, також відповідачем не зазначено про існування причин, що перешкоджали б такому зверненню.
Позивач зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує оригінальність печаток, а заперечує тільки їх наявність на документах, однак навіть після ознайомлення в підготовчому засіданні 30.06.2021 з оригіналами документів та пересвідчившись у наявності печаток на всіх документах, відповідач не зазначав про підробку печаток або документів, в запереченні, поданому вже після ознайомлення з оригіналами документів, також не заперечується оригінальність печаток, також не заперечується у першому клопотанні відповідача про призначення експертизи від 02.07.2021 оригінальність печаток, а тільки після відмови суду у задоволенні цього клопотання та закриття підготовчого провадження відповідач перший раз вказує про печатки у повторному клопотанні, яке було подано поза межами процесуальних строків, про, начебто, підробку печаток відповідач перший раз згадує в суді апеляційної інстанції.
При цьому, позивач вважає, що поставки товару, окрім видаткових накладних, підтверджуються іншими доказами (видатковою накладною № 1748 від 22.04.2020 до справи надано ТТН № Р1748 від 22.04.2020, яка містить підпис і печатку ФГ Ковалевського Віталія Івановича в розділі прийняття вантажу, що не заперечено відповідачем в заявах по суті справи; видаткова накладна № 30 від 30.01.2020 має місце часткове повернення товару згідно накладної № 2 від 04.03.2020; видаткова накладна № 2214 від 07.05.2020 відповідачем проведено повний розрахунок, який по даті оплати здійснено після поставки товару; згідно відповіді на відзив позивачем повідомлено, що по накладній № 1977 від 28.04.2020 специфікація не підписувалась, що підтверджує доводи відповідача в цій частині, однак за вказаною видатковою накладною оформлено рахунок на оплату № 1711 від 21.04.2020 з посиланням на договір №КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 та із зазначенням строку оплати, який було частково оплачений відповідачем 23.04.2020 в сумі 7 656,00 грн., що свідчить про погодження поставки. Крім того, позивач посилається на те, що ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано жодного доказу по суті справи в підтвердження його позиції.
В судовому засіданні 13.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
22.01.2020 між ТОВ "Розмай Агро" (постачальник) та ФГ Ковалевського В.І. (покупець) укладено договір поставки №КГ2-13-220120-ПВ, відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє на умовах розстрочення платежу у власність покупцеві продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар у власність та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-14, т.1).
Відповідно до п. 1.2 договору загальна кількість та найменування товару, ціна одиниці товару, його співвідношення (асортимент), строк, порядок поставки та оплати, визначаються в договорі та додатках та/або додаткових угодах та/або Специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами даного договору.
Поставка товару з урахуванням у мов цього договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додатків до цього договору. Строки поставки кожної партії товару або її частини визначаються в додатках до цього договору з урахуванням умов цього договору. (пункт 2.3 договору).
Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника або товаротранспортної накладної за умови поставки автомобільним транспортом постачальника, у випадку самовивозу товару покупцем зі складу постачальника власним транспортом дата видаткової накладної постачальника (пункт 2.6 договору).
Згідно з п. 3.2 договору загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару. У випадку розбіжності даних у додатках до договору та у видаткових накладних щодо кількості товару, перевагу має видаткова накладна.
Загальну суму договору складають суми, відображені в усіх накладних та додатках до цього договору, відповідно до яких було поставлено товар протягом строку дії договору. (пункт 4.1 договору).
Ціна (вартість) товару встановлена у національній валюті України - гривні. Грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. (пункт 4.2 договору).
Пунктом 4.3 передбачено, що ціна (вартість) товару визначається за взаємною згодою сторін та вказується у додатках до договору.
Ціна (вартість) товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в договорі та додатках доданого договору, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 4.4 договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від обов'язку виконати свої договірні зобов'язання, які виникли та мали місце під час дії договору.
В подальшому до договору між сторонами підписано додаткові угоди (специфікації) №1 від 22.01.2020, № 2 від 27.02.2020, №№ 3, 4 від 22.04.2020, № 5 від 18.05.2020, № 6 від 21.05.2020, № 7 від 27.05.2020, № 8 від 02.06.2020, № № 9, 10 від 09.06.2020, № 11 від 28.04.2020, № 12 від 05.05.2020, № 13 від 05.05.2020, № 14 від 15.06.2020, № 15 від 30.06.2020, в яких погоджено кількість, найменування та ціну товару, строк і порядок поставки строк оплати (а.с. 18-32, т.1).
Вищевказаними додатковими угодами (специфікаціями) погоджено умови поставки за ІНКОТЕРМС - 2010, місце поставки (базис) - DDP 27634, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, буд. 68.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (ТТН):
№ № 30-32 від 30.01.2020 на поставку товару в сумі 3 559 464,00 грн.;
№ 341 від 29.02.2020 на поставку товару в сумі 328 080,00 грн.;
№ 1748 від 22.04.2020 на поставку товару в сумі 38 280,00 грн. з ТТН № Р1748 від 22.04.2020;
№ 1933 від 27.04.2020 на поставку товару в сумі 842 212,80 грн.;
№ 1939 від 28.04.2020 на поставку товару в сумі 53 472,00 грн. з ТТН № Р1939 від 28.04.2020;
№ 1977 від 28.04.2020 на поставку товару в сумі 711 933,60 грн.;
№ № 2214, 2215 від 07.05.2020 на поставку товару в сумі 711 270,16 грн.;
№ 2324 від 13.05.2020 на поставку товару в сумі 640 886,40 грн. з ТТН № Р2324 від 13.05.2020;
№ 2335 від 14.05.2020 на поставку товару в сумі 15 751,81 грн. з ТТН № Р2335 від 14.05.2020;
№ 2434 від 18.05.2020 на поставку товару в сумі 56 160,00 грн.;
№2562 від 21.05.2020 на поставку товару в сумі 109 038,04 грн. з ТТН № Р2562 від 21.05.2020;
№ 2731 від 27.05.2020 на поставку товару в сумі 15 739,20 грн. з ТТН № Р2731 від 27.05.2020;
№ 2867 від 02.06.2020 на поставку товару в сумі 48 714,60 грн. з ТТН № Р2867 від 02.06.2020;
№ 2980 від 09.06.2020 на поставку товару у сумі 47 571,42 грн. з ТТН №Р2980 від 09.06.2020;
№ 3057 від 11.06.2020 на поставку товару в сумі 101 688,30 грн. з ТТН № №Р3057 від 11.06.2020;
№ 3169 від 15.06.2020 на поставку товару в сумі 151 987,38 грн. з ТТН № Р3174 від 15.06.2020;
№ 3653 від 30.06.2020 на поставку товару в сумі 89 051,40 грн. з ТТН № Р3653 від 30.06.2020 (а.с. 33-72, т.1).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 2 від 04.03.2020 та № 3 від 11.06.2020 відповідачем повернуто позивачу товар на суму 71 107,33 грн. (а.с. 73, 74, т.1).
ТОВ "Розмай Агро" сформовано рахунки на оплату товару (а.с. 102-110, т.1).
Відповідно до виписки по банківському рахунку ФГ Ковалевського В.І. на користь ТОВ "Розмай Агро" сплачено грошові кошти в загальній сумі 4 383 120,21 грн. (а.с. 75-100, т.1), відповідачем повернуто товар на загальну суму 71 197,33 грн.
Посилаючись на несплату ФГ Ковалевського В.І. в повному обсязі вартості поставленого позивачем відповідачу товару, ТОВ "Розмай Агро" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ФГ Ковалевського В.І. 3 067 073,57 грн. основного боргу, 153 589,52 грн інфляційних втрат та 46 850,77 грн 3% річних.
За наслідками розгляду позову ТОВ "Розмай Агро" господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару. Суд першої інстанції, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних видаткових накладних та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, дійшов висновку, що наданні позивачем видаткові накладні № № 30-32 від 30.01.2020, №341 від 20.02.2020, № 1748 від 22.04.2020 є належними доказами на підтвердження поставки відповідачу товару, відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними; на поставку товару за видатковою накладною № 1748 від 22.04.2020 до справи надано ТТН № Р1748 від 22.04.2020, яка містить підпис і печатку ФГ Ковалевського В.І. в розділі прийняття вантажу, що не заперечено відповідачем в заявах по суті справи, по видатковій накладній № 30 від 30.01.2020 має місце часткове повернення товару згідно накладної № 2 від 04.03.2020.
Крім того, судом встановлено, що на поданих до матеріалів справи копіях вказаних видаткових накладних відтиск печатки ФГ Ковалевського В.І. майже не проглядається, однак, за клопотанням відповідача судом в присутності представників сторін оглянуто оригінали всіх спірних видаткових накладних та встановлено, що зазначені вище видаткові накладні містять в графі "Отримав" печатки з найменуванням ФГ Ковалевського Віталія Івановича, код НОМЕР_2 .
Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку про доведеність обставин постачання позивачем відповідачу за договором поставки № КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 товару згідно наданих до справи видаткових накладних на загальну суму 7521301,11 грн., з якої відповідачем сплачено 4 383 120,21 грн. та повернуто товару на суму 71 107,33 грн., залишок заборгованості (вартість несплаченого товару за договором) складає 3 067 073,57 грн, яка підлягає стягненню з ФГ Ковалевського В.І. на користь ТОВ "Розмай Агро".
Щодо заявлених на підставі ст. 625 ЦК України позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду з 16.10.2020 по 01.04.2021, суд першої інстанції зазначив, що індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, при цьому, здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині інфляційних втрат, господарський суд не встановив перевищень сум інфляційних нарахувань, а тому вважає правильною заявлену позивачем до стягнення суму інфляційних втрат в загальному розмірі 153 590,52 грн.
Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що при розрахунку заявлених позивачем сум позивачем не враховано в окремих випадках положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та пункту 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з урахуванням якого моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора, внаслідок чого розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, складає 46 769,45 грн., в задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення 3% річних судом відмовлено у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Також, суд першої інстанції зазначив, що клопотання про призначення технічної експертизи було подано відповідачем 07.07.2020 - після закінчення підготовчого провадження та, відповідно, залишено судом без розгляду згідно ухвали від 16.07.2021 у зв'язку з пропуском строку на подання такого клопотання.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Із змісту ст.ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів в тому числі є припинення правовідношення.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначено ст. 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно норм частини 4 ст. 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
За правилами ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Матеріалами справи встановлено та позивачем доведено належними й допустимими доказами, що ним здійснена відповідачу поставка товару за договором поставки № КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 на загальну суму 7 521 301,11 грн, з якої відповідачем сплачено 4 383 120,21 грн та повернуто товару на суму 71 107,33 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості (вартість несплаченого отриманого відповідачем товару за договором) складає 3 067 073,57 грн, яка підлягає стягненню з ФГ Ковалевського В.І. на користь ТОВ "Розмай Агро".
Стосовно заперечень ФГ Ковалевського В.І. щодо отримання товару по наступним видатковим накладним з наступних підстав:
- по видатковим накладним від 30.01.2020 року № 50 на суму 1 104 405, 00 грн, № 31 на суму 1420 542,80 грн, № 32 1 034 516,20 грн заперечується підписання зазначених видаткових накладних головою ФГ Ковалевського В.І.; ТТН відсутні;
- видаткова накладна від 29.02.2020 року № 341 на суму 328080,00 грн у графі отримувача підписана невідомою особою; ТТН відсутні;
- видаткова накладна № 1748 від 22.04.2020 року на суму 38280,00 грн та ТТН за видатковою накладною не містить підпису голови ФГ Ковалевського В.І.;
- видаткова накладна № 1933 від 27.04 2020 року на суму 842212,80 грн. ТТН про прийняття товару покупцем відсутня;
- видаткова накладна № 1977 від 28.04.2020 року на суму 711933,60 грн не містить печатки отримувача; відсутня специфікація та ТТН;
- видаткова накладна № 2214 від 07.05.2020 року на суму 411479,11 грн не містить печатки покупця; не надано ТТН про поставлення товару;
- видаткова накладна № 2215 від 07.05.2020 року на суму 299791,04 грн не містить печатки отримувача; ТТН за видатковою накладною відсутня;
- видаткова накладна № 2324 від 13.05.2020 року на суму 640886,40 грн - позивачем не надано додаткову угоду (специфікацію);
- видаткова накладна № 2434 від 18.05.2020 на суму 56160,00 грн. не містить підпису голови ФГ га печатки; відсутня ТТН за вказаною господарською операцією,
колегія суддів зазначає наступне.
До договору між сторонами підписано додаткові угоди (специфікації), в яких погоджено дані щодо товару, який підлягає поставці, строк поставки та порядок і строк оплати.
Виходячи з положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ є документом, який засвідчує господарську операцію. Вимоги до оформлення первинних документів наведені в ст. 9 зазначеного Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження обставин поставки товару надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних, які наведено вище.
Оригінали зазначених вище первинних бухгалтерських документів оглянуто колегією суддів в судовому засіданні.
Наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять такі обов'язкові реквізити як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції.
Відповідач заперечує підписання головою ФГ Ковалевського В.В. видаткових № № 30-32 від 30.01.2020, № 341 від 20.02.2020, № 1748 від 22.04.2020.
Між тим, на спірних видаткових накладних в графі "Отримав" наявний відтиск печатки з найменуванням ФГ Ковалевського Віталія Івановича, код НОМЕР_2 . Відповідач не заперечив печатки ФГ Ковалевського В.І. на вказаних видаткових накладних та не повідомив і не підтвердив того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Відповідно до п. 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.
На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).
Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.
Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".
Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.
На підставі викладеного та встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних видаткових накладних та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наданні позивачем видаткові накладні № № 30-32 від 30.01.2020, №341 від 20.02.2020, № 1748 від 22.04.2020 є належними доказами на підтвердження поставки відповідачу товару за цими видатковими накладними, оскільки відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
В підтвердження поставки товару за видатковою накладною № 1748 від 22.04.2020 в матеріалах справи міститься ТТН № Р1748 від 22.04.2020, яка містить підпис і печатку ФГ Ковалевського Віталія Івановича в розділі "Прийняття вантажу".
За видатковою накладною № 30 від 30.01.2020 має місце часткове повернення товару згідно накладної № 2 від 04.03.2020.
Також, відповідач заперечує отримання товару за видатковими накладними № 1933 від 27.04.2020, № 1977 від 28.04.2020, № 2214 від 07.05.2020, № 2215 від 07.05.2020, посилаючись на те, що зазначені видаткові накладні не містять печатки покупця.
Між тим, як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, на наявних в матеріалах справи копіях вказаних видаткових накладних відтиск печатки ФГ Ковалевського В.І. майже не проглядається. Однак, як вже зазначалося вище, колегією суддів оглянуто оригінали всіх, зокрема спірних, видаткових накладних та встановлено, що зазначені вище видаткові накладні містять в графі "Отримав" печатки з найменуванням ФГ Ковалевського Віталія Івановича, код НОМЕР_2 .
При цьому, будь-яких письмових пояснень щодо незаконності використання печатки ФГ Ковалевського В.І. матеріали справи не містять.
За видатковою накладною № 2214 від 07.05.2020 відповідачем проведено повний розрахунок, який по даті оплати здійснено після поставки товару.
Щодо видаткової накладної № 2434 від 18.05.2020 доводи відповідача стосовно відсутності на такій накладній підпису та печатки ФГ Ковалевського В.І. спростовуються фактичною наявністю в графі "Отримав" "Ковалевський Віталій Іванович" підпису та печатки з найменуванням ФГ Ковалевського Віталія Івановича, код НОМЕР_2 .
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутність ТТН за спірними видатковими накладним не спростовує зазначених вище обставин щодо оформлення таких накладних, за всіма видатковими накладними, за якими відповідач заперечує отримання товару, крім накладної № 2434 від 18.05.2020, наявні часткові оплати (за видатковою накладною № 2214 від 07.05.2020 повна оплата), як до, так і після поставок, згідно дат, які зазначені у видаткових накладних.
Доводи відповідача стосовно відсутності специфікації по видатковій накладній №2324 від 13.05.2020 спростовуються наявною в матеріалах справи Специфікацією № 4 від 22.04.2020.
Колегією суддів встановлено, що у відповіді на відзив позивачем повідомлено, що по накладній № 1977 від 28.04.2020 специфікація не підписувалась, що підтверджує доводи відповідача в цій частині.
Між тим, за вказаною видатковою накладною оформлено рахунок на оплату № 1711 від 21.04.2020, в якому міститься посилання на договір №КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 із зазначенням строку оплати, вказаний рахунок частково оплачений відповідачем в сумі 7656,00 грн 23.04.2020, що свідчить про погодження поставки.
Відсутність специфікації не спростовує обставин отримання товару за видатковою накладною № 1977 від 28.04.2020 за умов наявності підпису та відтиску печатки одержувача товару.
Отже, посилання скаржника на не отримання товару за зазначеними накладними спростовується вищенаведеним.
Крім суми основної заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 16.10.2020 по 01.04.2021 в сумі 153 590,52 грн. та 3% річних за загальний період з 16.10.2020 по 01.04.2021 в сумі 46 580,77 грн., передбачені ст.625 ЦК України.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Згідно висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
У відповідності до наведеного та враховуючи диспозитивність господарського судочинства, згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд в межах періоду розрахунку позивача, визначає початком періоду нарахування інфляційних по кінцевому розрахунку за Товар жовтень 2020 року, оскільки період прострочення у вказаному місяці з 16.10.2020, який зазначає позивач, є більше півмісяця. Граничний термін нарахування згідно розрахунку позивача (по 01.04.2021) є березень 2021 року (за виключенням обставин оплати раніше зазначеного місяця).
Враховуючи зазначене, здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині нарахування інфляційних втрат в межах зазначеного періоду, колегія суддів не встановила перевищень сум інфляційних нарахувань, у зв'язку з чим господарський суд обґрунтовано стягнув суму інфляційних втрат в загальному розмірі 153 590,52 грн.
При нарахуванні 3% річних позивачем не враховано в окремих випадках положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та пункту 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з урахуванням якого моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора, а саме:
за видатковою накладною № 2214 від 07.05.2020 остаточний розрахунок проведено 16.12.2020, а отже правильним періодом нарахування 3% річних на суму простроченого платежу 329 183,29 грн є з 16.10. по 15.12.2020 включно, що становить 1 645,92 грн;
за видатковою накладною № 2731 від 27.05.2020 остаточний розрахунок проведено 29.11.2020, а отже правильним періодом нарахування 3% річних по остаточному розрахунку є з 16.10. по 29.11.2020, що з урахуванням нарахувань по простроченому авансовому платежу, становить загальну суму 94,43 грн;
за видатковою накладною № 2980 від 09.06.2020 кінцевий розрахунок проведено 29.11.2020, а отже правильним періодом нарахування 3% річних по остаточному розрахунку є з 16.10. по 29.11.2020, що з урахуванням нарахувань по простроченому авансовому платежу, становить загальну суму 275,29 грн;
за видатковою накладною № 2215 від 07.05.2020 правильним періодом нарахування є з 13.10.2020 (10 і 11.10.2020 вихідні дні) по 01.04.2021 включно на суму заборгованості 299791,04 грн, що становить 4 208,12 грн.
В іншій частині нарахувань 3% річних порушень не встановлено.
У цьому зв'язку, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, складає 46 769,45 грн., в задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення 3% річних господарським обґрунтовано відмовлено внаслідок неправильного розрахунку позивача.
Щодо доводів скаржника про необґрунтовану відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів зазначає.
При оцінці доводів сторін та поданих доказів суд враховує, що згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, заперечення відповідача, які викладено письмово у заявах по суті справи, не містять заперечень щодо скріплення спірних накладних печаткою ФГ Ковалевського В.І.
Про наведене також свідчили обставини подання відповідачем 02.07.2021 клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, згідно якого не викладались будь-які сумніви чи заперечення щодо обставин скріплення видаткових накладних печаткою ФГ Ковалевського В.І., наявність відтиску якої була встановлена під час огляду в підготовчому засіданні 30.06.2021 оригіналів спірних накладних.
При цьому, відповідачем не повідомлено суд про будь-яке незаконне використання печатки ФГ Ковалевського В.І.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2021 у справі № 912/1135/21 (а.с. 191-193, т.2), зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання ФГ Ковалевського В.І. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження у справі № 912/1135/21, справу № 912/1135/21 призначено до судового розгляду по суті на 16.07.2021 о 12:00 год.
07.07.2021 на офіційну електронну адресу Господарського суду Кіровоградської області відповідачем направлено клопотання про призначення технічної експертизи (а.с. 194-200, т.2), в якому, відповідач, зокрема, просив поновити йому строк для подання вказаного клопотання та призначити у справі № 912/1135/21 судову технічну експертизу документів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Виходячи з положень ст. 182, 195, 228 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи можливо в підготовчому засіданні. Положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають повернення до підготовчого провадження, крім випадків зміни складу суду, коли новий склад суду може ухвалити рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Згідно з частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутні підстави для визнання судом причин пропуску відповідачем процесуального строку на пред'явлення клопотання про призначення судової експертизи поважними, у зв'язку з чим в задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на подання клопотання про призначення судової технічної експертизи документів по справі слід відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання відповідача про призначення у справі № 912/1135/21 судової технічної експертизи документів подано після закінчення підготовчого провадження, тобто з пропуском строку для його подання.
Враховуючи зазначене, Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 16.07.2021 правомірно залишив вищезазначене клопотання без розгляду.
Суд наголошує, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають повернення до підготовчого провадження у справі. Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та, одночасно, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Щодо доданого до апеляційної скарги клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі №917/1196/19.
Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Матеріалами справи підтверджено, що:
- за видатковими накладними № 1748 від 22.04.2020, №341 від 29.02.2020 оплату за поставлений товар здійснено частково після отримання товару з порушенням вимог щодо строків оплати, які погоджені сторонами в специфікації; крім того на поставку товару за видатковою накладною № 1748 від 22.04.2020 до справи надано товарно-транспортну накладну № Р1748 від 22.04.2020, яка містить підпис і печатку ФГ Ковалевського В.І. в розділі прийняття вантажу, що не заперечено відповідачем в заявах по суті справи в суді першої інстанції;
- за видатковими накладними № 30 від 30.01.2020, № 31, від 30.01.2020 та № 32 від 30.01.2020, що складені до специфікації № 1 від 22.01.2020, відповідачем після поставки товару здійснено шість транзакцій, якими перераховано грошові кошти до позивача з призначенням платежу "зг.рах. № 9 від 22.01.2020р." та "зг.рах. № 68 від 22.01.2020р." (відкоригований рахунок, коригування здійснено у зв'язку з поверненням товару від 04.03.2020 (накладна № 2); крім того за видатковою накладною № 30 від 30.01.2020 має місце часткове повернення товару згідно накладної №2 від 04.03.2020;
- за видатковою накладною № 1977 від 28.04.2020 відповідачем здійснено часткову оплату згідно рахунку на оплату № 1711 від 21.04.2020, але заперечується отримання товару, однак відповідач не звертався до позивача щодо помилкового зарахування коштів, як і не звертався до відповідача і банку відповідача з повідомленням про помилковий переказ коштів, у зв'язку з чим будь-які доводи відповідача про нездійснення постачання товару за видатковою накладною №1977 від 28.04.2020, за відсутності звернення до позивача про помилкове зарахування коштів, є необґрунтованими та безпідставними;
- за видатковою накладною № 2214 від 07.05.2020 відповідачем після поставки товару двома транзакціями від 14.05.2020 та 16.12.2020 (призначення платежу "зг.рах. №2038 від 05.05.2020р.") здійснено повну оплату за поставлений товар;
- за видатковими накладними № 1933 від 27.04.2020 та № 2324 від 13.05.2020, що складені до специфікації № 4 від 22.04.2020, здійснено часткову оплату згідно рахунку на оплату № 1710 від 22.04.2020, але заперечується отримання товару, при цьому, з повідомленням про помилкове зарахування коштів відповідач не звертався;
- за видатковими накладними № 2215 від 07.05.2020 та № 2434 від 18.05.2020 відповідач заперечував отримання товару у зв'язку з відсутністю підпису керівника та відсутністю печатки, в той же час оригінали всіх видаткових накладних, в тому числі видаткових накладних № 2215 від 07.05.2020 та №2434 від 18.05.2020, копії яких були надані до суду, містять печатку та підпис голови ФГ Ковалевського Віталія Івановича.
Таким чином з огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що:
- Відповідачем здійснено оплату за товар відповідно до виставлених позивачем рахунків на оплату по замовленню, які містять перелік товару, який відповідає переліку, що міститься у видаткових накладних та специфікаціях до договору;
- Позивачем для відтворення дійсності фактичних обставин справи надано таблицю з відомостями по кожній господарській операції, відповідно до якої отримання товару за спірними видатковими накладними підтверджується його оплатою на підставі конкретних рахунків;
- за деякими видатковими накладними має місце часткове повернення товару;
- матеріалами справи встановлено наявність відбитку печатки Відповідача на спірних видаткових накладних; відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними; в свою чергу Відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки;
- Відповідач у відзиві на позовну заяву навіть не вказував на можливі факти протиправності використання своєї печатки чи докази її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки;
- керівник Відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції пояснив, що товар за видатковими накладними міг прийматися не ним особисто, а охоронцем, який й засвідчував отримання товару,
колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, а саме у призначенні судової технічної експертизи документів, оскільки висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування, які підтверджують отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, учасниками надано на підтвердження власних правових позицій достатню кількість документів з метою належного встановлення обставин справи.
В той же час, Відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду висновок експерта, складений на його замовлення в строк, встановлений процесуальними нормами для подання доказів, а також звернутись до суду першої інстанції з належно оформленим клопотанням із дотриманням процесуальних строків; замовлення та отримання відповідачем висновків судового експерта залежало виключно від волевиявлення сторони; відповідачем у клопотанні та в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, що свідчили б про дійсні перешкоди чи труднощі у замовленні вказаних висновків та подання їх до суду першої інстанції до прийняття у справі оскаржуваного рішення.
При цьому, зі змісту клопотання про призначення експертизи вбачається, що обґрунтування необхідності призначення судової технічної експертизи документів носять характер припущень, позаяк належних доказів на підтвердження викладених обставин до матеріалів справи не надано, тому такі обставини не можуть слугувати безумовними підставами для призначення експертизи у справі.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ФГ Ковалевського В.І. про призначення судової технічної експертизи документів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача (заявника у апеляційній скарзі).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі №912/1135/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі №912/1135/21 - залишити без змін.
Судові витрати Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена - 23.12.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя Е.В. Орєшкіна