Ухвала від 23.12.2021 по справі 908/2828/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

23.12.2021 м. Дніпро Справа № 908/2828/19

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Білецька Л.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021 розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 у справі № 908/2828/19 призначено в судове засідання на 21.12.2021 о 15:30 год.

16.12.2021 Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано заяву про відвід суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.

Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у складі колегії суддів головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є. визнано заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у справі № 908/2828/19 необґрунтованою; передано заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у справі № 908/2828/19 іншому складу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 для вирішення питання про відвід колегії суддів справу № 904/2828/19 вх. 20281 передано судді Білецькій Л.М.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19, суд зазначає таке.

Заяву про відвід суддів від розгляду справи вмотивовано тим, що оскаржуваною ухвалою суду суд першої інстанції задовольнив клопотання АТ "Таскомбанк" та відсторонив арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна у справі та призначив арбітражного керуючого Попадюка І.В.

Заявник вказує, що питання правомірності дій Гусара І.О. вже було предметом розгляду вказаної колегії суддів у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 в частині залишення клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень директора боржника без розгляду, припинення повноважень арбітражного керуючого Гусара І.О. та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Попадюка І.В.

У зв'язку з наявністю великої кількості порушень з боку колегії суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. правил суддівської етики щодо виявлення неповаги до представника АТ "Таскомбанк" через незабезпечення надання невідкладної медичної допомоги представнику, який заявляв у судовому засіданні 01.06.2021 про неможливість належним чином надавати правову допомогу через погане самопочуття, грубим порушенням колегією суддів процесу щодо неповідомлення всіх кредиторів, визнаних в установленому порядку, ненадання можливості бути ознайомленим представнику АТ "Таскомбанк" з апеляційною скаргою Гусара І.О. та надання відзиву, що свідчило про явну зацікавленість колегії щодо залишення кандидатури ОСОБА_1 , незважаючи на визнані судом апеляційної інстанції факти порушень останнім законодавства під час виконання ним повноважень арбітражного керуючого, однак які, на переконання суду, є недостатніми для відсторонення - представником АТ "Таскомбанк" подано скаргу на колегію суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. до Вищої ради правосуддя для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На думку заявника, факт подачі скарги на дії та бездіяльність вказаної колегії може мати наслідком відповідне дисциплінарне стягнення, у представника АТ "Таскомбанк", у зв'язку з чим у адвоката Литвиненка С.С. існують очевидні та відверті побоювання щодо об'єктивності, неупередженості та безсторонності колегії суддів при розгляді справи через сформовані неприязні відносини і бажання суддів помститись за відповідну скаргу представнику АТ "Таскомбанк" шляхом задоволення апеляційних скарг та повторного відновлення статусу арбітражного керуючого Гусара І.О. як розпорядника майна боржника.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Наведене, на думку АТ "Таскомбанк", є обставиною, яка може впливати на неупередженість та об'єктивність зазначених суддів під час розгляду справи № 908/2828/19 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.

Статями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема, і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Подана Акціонерним товариством "Таскомбанк" заява про відвід суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 фактично ґрунтується на доводах, які за своєю природою зводяться до тверджень про наявність у нього сумнівів у об'єктивності та неупередженості розгляду суддями апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.

Фактичною підставою для відводу Акціонерним товариством "Таскомбанк" у заяві визначено обставини подання до Вищої ради правосуддя скарги на дії та бездіяльність вказаної колегії.

Разом з тим, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи.

Тобто, сам по собі факт подачі скарги до Вищої ради правосуддя на відповідного суддю не є доказом його необ'єктивності чи упередженості, оскільки є лише припущенням, що не може бути підставою для відводу.

Окрім того, звернення з такою скаргою не свідчить про виникнення у судді (суддів) конфлікту інтересів (реального чи потенційного) у розумінні статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", якою передбачено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Розглядаючи заяву про відвід, суд також враховує роз'яснення, викладені у рішенні Ради Суддів України від 08.06.2018 №34, про те, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за ст.375 Кримінального кодексу України не породжує ані потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.

Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя та відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

У поданій заяві про відвід суддів від розгляду справи № 908/2828/19 заявник, у тому числі, зазначає про те, що подання до Вищої ради правосуддя скарги на дії та бездіяльність вказаної колегії є іншою обставиною, яка може впливати на неупередженість та об'єктивність зазначених суддів.

Разом з тим, схожим доводам щодо "інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді" була надана оцінка Першою Дисциплінарною палатою Вищої Ради Правосуддя у рішенні № 3337/1дп/15-20 від другого грудня 2020 року. Так, на думку Першої Дисциплінарної палати, подання учасником провадження до Вищої ради правосуддя скарги на дії судді, а також дисциплінарної справи стосовно судді в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України не є "Іншими обставинами, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді".

Отже, доводи, викладені заявником у заяві про відвід суддів, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисте упереджене ставлення до апелянта або особисту прихильність до інших учасників справи.

Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є., заявником не наведено.

З огляду на зазначене вище, заява про відвід суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 є необґрунтованою, безпідставною та ґрунтується на власних припущеннях заявника щодо упередженості суддів, що підриває авторитет правосуддя в цілому, заявлені заявником доводи не можуть бути в розумінні міжнародних актів, ратифікованих Україною, а також національного законодавства, ГПК України, підставою для відводу судді.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 232-235, 281 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.М. Білецька