Справа №173/2076/21
Провадження №2/173/910/2021
15 грудня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
За участю позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів ,-
12.10.2021 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу і стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2
25.10.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
26.10.2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15 грудня 2021 року.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
15.12.2021 року виготовлено вступну і резолютивну частину рішення.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 15 квітня 1993 року відділом запису актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 292 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 15 квітня 1993 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований відділом запису актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 292
В період шлюбу у них народилося п'ять дітей, з яких син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на сьогоднішній день є неповнолітнім..
Шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними на даний час припинене.
Причиною розпаду сімейних відносин стало відсутність взаємопорозуміння між ними, наявність протилежних поглядів на шлюб та сім'ю, втрата любові та взаємоповаги між ними.
На час пред'явлення позову між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо матеріального утримання дітей. Її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати дітей, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Строк для примирення просила не надавати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли сімейні правовідносини, пов'язані із розірванням шлюбу та наданням матеріального утримання на дітей.
Судом встановлено, що 15 квітня 1993 року позивач уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований відділом запису актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 292 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від період шлюбу у сторін народилося п'ятеро дітей, з яких син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час є неповнолітнім, що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.
За доводами позивача судом встановлено, що на час подання позовної заяви шлюбні відносини і ведення спільного господарства сторони припинили. Відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування даного факту не надав, тому даний факт суд вважає встановленим.
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що між сторонами відсутнє взаємопорозуміння в результаті протилежних поглядів на сімейне життя, що створило неможливі умови для спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків, та має наслідком втрату любові та взаємоповагу один до одного.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим. За даних обставин суд вважає за можливе прийняти рішення про розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.
Дане рішення приймається судом у відповідності із способом захисту обраним позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 113 СК України - особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу суд відповідно до прохання позивачки вважає за можливе залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 »
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Враховуючи вину обох із сторін у розірванні шлюбу та те, що з позивачкою залишається проживати неповнолітня дитина, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки 454.00 грн. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача. Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на відповідача.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що на даний час, сторони припинили шлюбні відносини та судом ухвалюється рішення про розірвання шлюбу між ними. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини за доводами позивача в добровільному порядку не надає. Будь-яких доказів та заперечень на спростування даного факту відповідач не надав. За таких обставин знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивачки, щодо участі другого із подружжя в матеріальному забезпеченні дитини. З чого суд приходить до висновку, що існують підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини відповідно до способу захисту порушених прав, обраному позивачкою та який передбачений нормами Сімейного кодексу України.
Так як відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 182 СК України - При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, ст. 183 СК України - Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач до суду не з'явився та доказів того, працює він чи ні, а також про наявність інших обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, не надав. Проте відповідач є особою працездатного віку та на думку суду може надавати допомогу на утримання дитини. Позивачем обраний спосіб стягнення аліментів у частці від заробітку відповідача. Тому суд приходить до висновку, що аліменти повинні бути стягнені саме у такий спосіб, оскільки спосіб стягнення аліментів обирається стягувачем аліментів .
За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини. Дана сума з урахування обов'язку матері матеріально утримувати дітей на думку суду буде необхідною та достатньою для гармонійного розвитку дитини даного віку
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до реєстраційного номеру позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 12.10.2021 року. Тому аліменти на утримання дітей суд вважає за потрібне стягнути саме з цієї дати, так як відповідачем не надано відомостей про надання коштів на утримання дитини за попередній період.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України - Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.
Тому суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача аліментів в межах платежу за один місяць
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в суму 908.00 грн., так як позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір» .
На основі ст. 110, 112, 180, 182, 183, Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити
Шлюб, зареєстрований 15 квітня 1993 року відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська, актовий запис № 292 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 »
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , - 454.00грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за позовними вимогами про розірвання шлюбу. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12 жовтня 2021 року і до повноліття дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів, в межах платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 908.00 грн., за позовними вимогами про стягнення аліментів.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 20.12.2021 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 23.12.2021 року
Дата набрання законної сили: 20.01.2022 року