Справа №173/1313/21
Провадження №2/173/678/2021
08 грудня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
при секретареві - Рудовій Л.В.
За участю: позивачів - ОСОБА_1 , і ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у вихованні і спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини
19.07.2021 року до суду звернулися позивач ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні і спілкуванні з дитиною , встановлення порядку участі у вихованні дитини до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 року позовна заява залишена без руху та позивачам наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.
22.07.2021 року позивачами усунені виявлені судом недоліки
03.08.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
04.08.2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 12.10.2021 року.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
12.10.2021 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2021 року
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
08.12.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення
Згідно заявлених позовних вимог позивачі просять визначити їм час для особистого спілкування з онуком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території їхнього фактичного: АДРЕСА_1 або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, без присутності матері в такому порядку:
- Через тиждень з 13-00 години п'ятниці до 18-00 неділі
- Три дні на поточних канікулах
- В період літніх канікул один місяць
- День народження дитини проводити з онуком кожен рік після дати його народження на наступний день або за домовленістю з матір'ю.
- Їхні дні народження проводити разом з онуком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надати їм дозвіл відвідувати шкільний заклад, де навчається ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 10-15 хвилин під час шкільних перерв один раз на тиждень
Зобов'язати відповідачку не чинити їм перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений судом час, та у вільному їхньому спілкуванні в телефонному режимі, інтернет-мережі або будь-якими іншими засобами зв'язку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є їхнім сином. 09 червня 2012 року їх син, ОСОБА_5 , уклав шлюб із ОСОБА_3 .
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народився їхній онук - ОСОБА_4 .
Сімейні відносини між їх сином та невісткою не склались та припинені з серпня 2020 року. За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року шлюб між їхнім сином, ОСОБА_5 ,. та ОСОБА_3 , був розірваний.
Після припинення шлюбних відносин між ОСОБА_5 ,. та ОСОБА_3 , онук залишився проживати разом з батьком та знаходився на його повному матеріальному забезпеченні, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_5 , від 14.06.2021 року. В даний час їхній онук проживає разом з матір'ю.
З часу розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , відповідачка почала перешкоджати їм бачитись та спілкуватись з онуком. В зв'язку з чим вони звернулись до виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області з заявою щодо визначення їхньої участі у вихованні онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 07 липня 2021 року визначена їхня участь у вихованні онука: двічі на місяць у суботу в період з 14.00 до 19.00 години та один місяць протягом літніх канікул для оздоровлення. Спілкування з онуком дозволено на території їхнього фактичного проживання в АДРЕСА_1 або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, без присутності матері дитини, із обов'язковим врахуванням стану здоров'я, бажання, інтересів та потреб дитини.
Маючи на руках відповідне рішення з графіком побачень вони 09 липня 2021 року звернулись до відповідачки з приводу надання їм онука для спілкування, але відповідачка відмовилась надати їм дитини, після чого вони звернулись до відділку поліції, також у подальшому відповідачка категорично відмовилась надавати їм можливість спілкуватись з онуком, з цього приводу вони також звертались до відділку поліції.
В свою чергу з народження онука вони мали постійну можливість спілкуватись з ним та брати участь у його вихованні. Постійно навчали, виховували, спілкувались. купували одяг, іграшки, возили в цирк, акваріум, розважальні центри, каток, проводили спільні родинні свята, відвідували кінотеатр, екскурсії шкільні, новий рік . Але зараз у них немає такої можливості, оскільки відповідачка всіляко перешкоджає їм спілкуватись з онуком, що й стало підставою звернення до суду.
В судому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали за підставами, викладений в позовній заяві, також пояснили, що вони пропонували відповідачці різні варіанти їх побачень з онуком та участі у його вихованні. Але відповідачка не погоджується з будь-яким із запропонованих ними варіантів. При цьому онук з народження більшість часу проводив з ними і заборонити йому спілкуватись з ними є стресом для дитини. Також відповідачка говорить дитині, що вони хочуть його викрасти, внаслідок чого дитина почала боятись бачитись з ними. Вони хотіли привітати онука з днем народження, подарувати йому подарунки, та приїхали до школи, де він зараз навчається, але дитина боялась залишатись з ними в автомобілі, що свідчить про те, що відповідачка негативно налаштовує дитину проти них.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що вона не заперечує проти спілкування дитини з позивачами, проте заперечує проти запропонованого ними способу побачень з дитиною, оскільки вважає, що забирати дитину повністю на два вихідні дні з поверненням у неділю ввечері, є недоцільним, оскільки дитина повинна належно підготуватись до школи. Також пояснила, що дійсно у них виникли непорозуміння щодо зустрічей з дитиною, але із-за поведінки самих позивачів, оскільки, коли вона дала сина для спілкування бабусі та дідусеві, а потім прийшла його забирати, останні почали не віддавати їй сина. Тому у неї виникли побоювання, що її сина заберуть і їй не віддадуть. Після цього випадку вона сказала позивачам, що буде давати дитину для побачень лише за рішенням суду у визначений судом час. Також нею поданий позов про визначення місця проживання дитини разом з нею. Крім того позивачі негативно відзивались про неї, і син після повернення від них почав повторювати їхні слова.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з'явився подавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи,свідків, заслухавши думку дитини, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 09 червня 2012 року ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_3 .
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , який є онуком позивачів, що підтверджується копією свідоцтва про народження..
Сімейні відносини між подружжям ОСОБА_1 не склались та припинені з серпня 2020 року. За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року шлюб між ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , був розірваний, що підтверджується копією рішення суду.
За доводами позивачів з часу розірвання шлюбу між ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , відповідачка почала перешкоджати позивачам бачитись та спілкуватись з онуком. В зв'язку з чим вони звернулись до виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області з заявою щодо визначенні їхньої участі у вихованні онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 07 липня 2021 року визначена участь позивачів у вихованні онука: двічі на місяць у суботу в період з 14.00 до 19.00 години та один місяць протягом літніх канікул для оздоровлення. Спілкування з онуком дозволено на території їхнього фактичного проживання в АДРЕСА_1 або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, без присутності матері дитини, із обов'язковим врахуванням стану здоров'я, бажання, інтересів та потреб дитини, що підтверджується копією рішення.
Проте дане рішення відповідачкою не виконується.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 ,. та ОСОБА_8 надали наступні пояснення.
Так, свідок ОСОБА_7 , пояснила, що вона є сестрою позивачки. Добре знає і позивачів і відповідачку. Коли син позивачів одружився з відповідачкою у них все було добре. Потім народився ОСОБА_4 . Так як це був перший онук, дідусь та бабуся дуже його любили. ОСОБА_1 надавала дітям повсякденну допомогу у догляді за дитиною: допомагала купати, гуляла з онуком, купувала для нього одяг, необхідне харчування. Коли ОСОБА_4 підріс він дуже тісно спілкувався з дідусем та бабусею, часто бував у них вдома, бабуся і дідусь робили все для розвитку онука. Після того, як шлюб між батьками ОСОБА_4 був розірваний, ОСОБА_3 виїхала з сином у іншу місцевість та почала перешкоджати позивачам у спілкуванні з онуком. Позивачі возили дитині подарунки на день народження, але дитина навіть боялась сісти до них в машину, так як мати сказала дитині, що дідусь та бабуся можуть його викрасти. Але дитина дуже прив'язана до позивачів так як майже весь вільний час проводила з ними.
Свідок ОСОБА_8 ,, в судовому засіданні пояснила, що вона працює разом з позивачкою ОСОБА_1 , в школі. Онук , ОСОБА_4 був дуже очікуваний і коли він народився позивачка віддавала весь свій вільний час онукові. Пишалась ним. З 6-ти місяців брала до себе додому. Позивачі купували дитині розвиваючі іграшки, книжки, розмальовки, займались з дитиною. Позивачка брала онука і до себе на роботу. Всі позакласні заходи, які проводились в школі, Нікіта відвідував. Також бабуся брала онука на всі екскурсії, які проводились в школі, і самі возили дитину в різні місця та дитячі розважальні заклади. Проте їй відомо, що в даний час відповідачка не дає онука позивачам для спілкування.
Відповідно до ч.1.2 ст. 257 СК України - Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Ас асамблеєю ООН 20.11.1959 року - Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Принципом 6 цієї ж декларації передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції з прав дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) Конвенцію ратифіковано Постановою ВР України № 789-XII від 27.02.91} - В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З пояснень всіх учасників справи та свідків вбачається, що після розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_1 , у сторін виникли непорозуміння щодо участі позивачів у спілкуванні з онуком та участі у його вихованні.
Дані непорозуміння відповідач обґрунтовує тим, що при чергових відвідинах її сином дідуся та бабусі , останні відмолялись повернути їй дитину і спір між ними вирішувався працівниками поліції.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні пояснив, що він на даний час проживає з ОСОБА_3 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Разом з ними проживає і син ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , не заперечувала, щоб син бачився з батьком та дідусем і бабусею, між ними була навіть домовленість про те, що дитина буде два дні з батьком та позивачами, а два дні з ними. Але коли дитина в черговий раз перебувала у батька і ОСОБА_3 , прийшла забирати сина, батько відмовився віддати їй сина. Тоді навіть викликали поліцію. Так як обоє батьків мають однакові права щодо дитини, ОСОБА_4 залишився з батьком. А наступного дня батько привіз ОСОБА_4 до них. Потім сторони домовились, що ОСОБА_4 буде по тижню у кожного із батьків, але знову повторилось те, що ОСОБА_4 їм не віддавали. Колишній чоловік ОСОБА_3 , навіть намагався битись з ним. Крім того позивачі почали говорити негарні речі ОСОБА_4 про матір. Тому у них виникли побоювання, що ОСОБА_4 їм можуть не повернути. В цілому ОСОБА_3 , не заперечує проти спілкування дитини з батьком та позивачами. Але вважає, що повинен бути визначений чітко час на таке спілкування, щоб після його закінчення вона могла безперешкодно забрати сина додому.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ч.4, 5, 6 ст. 19 СК України - При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом встановлено, що орган опіки та піклування розглядав звернення позивачів щодо встановлення способів участі у спілкуванні позивачів з онуком та участі у його вихованні та встановив спосіб такої участі, який за деякими відступами узгоджується з прохальною частиною позовної заяви. Проте рішення органу опіки та піклування відповідачем не виконується і відповідач в цілому не заперечуючи проти побачень позивачів з її сином бажає, щоб це питання було врегульоване рішенням суду та чітко був визначений час, коли позивачі мають право спілкуватись з дитиною, щоб в подальшому між ними не було непорозумінь і дитина своєчасно поверталась до неї.
На підставі викладеного та враховуючи вік дитини, його ставлення та прихильність до обох із сторін суд приходить до висновку про можливість встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні дитини з дідусем та бабусею без присутності матері. Оскільки саме тай спосіб участі дідуся і бабусі у спілкуванні з дитиною забезпечить найбільш повний взаємозв'язок між ними та дитиною. Дозволить позивачам вільно, без напруги, спілкуватись з дитиною у звичних для них умовах без огляду на присутність матері. До цього висновку суд приходить ще й з тих підстав, що наданими доказами підтверджено, що дитина часто бувала у дідуся з бабусею, знає їх як рідних і дуже близьких їй людей, які належним чином забезпечували як виховний процес дитини так і її дозвілля. Тому і подальше тісне спілкування позивачів з онуком відповідатиме інтересам дитини, сприятиме розширенню її кругозору та не створить будь-яких незручностей для дитини.
Суд погоджується також і з доводами позивача, про те, що перебування дитини у позивачів протягом всіх вихідних днів, хоч і через тиждень, впливатиме на належну підготовку дитини до школи, тому вважає за можливе обмежити таке спілкування: через тиждень з 15-00 години п'ятниці до 19-00 години суботи.
Суд також вважає, що сторони повинні обговорити питання, хото буде відвозити та повертати дитину, так як сторони проживають на території різних населених пунктів.
Суд також вважає за можливе забезпечити спілкування позивачів з онуком у дні народження дитини та самих позивачів у вказаний ними спосіб, що на думку суду також позитивно впливатиме на дитину.
Перебування дитини з позивачами під час канікул протягом запропонованого позивачами часу на думку суду також відповідатиме інтересам дитини та не порушить права матері дитини, так як їй також залишається досить тривалий час для спілкування з дитиною, участю у її вихованні протягом шкільних канікул.
Суд вважає за можливе зобов'язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні позивачів з онуком загальнодоступними засобами зв'язку, встановивши лише обмеження такого спілкування розумним часом як щодо тривалості спілкування так і щодо часових обмежень, а саме: не під час перебування дитини в школі на уроках, часу, з настанням якого дитина такого віку повинна готуватись до сну та відпочивати, часу необхідного для приготування уроків тощо.
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення позивачам способу та порядку участі у спілкуванні та вихованні онука запропонованим ними способом підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, хоч судом і ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, але понесені судові витрати по сплаті судового збору суд вважає за можливе покласти на позивачів пропорційно сплачених сум, оскільки і поведінка самих позивачів сприяла виникненню конфліктної ситуації та необхідності у подальшому вирішенні даного спору судом
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України суд,-
Позові вимоги за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у вихованні і спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини - задовольнити частково .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 спосіб участі у спілкуванні з онуком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території їхнього фактичного проживання: АДРЕСА_1 або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей без присутності матері та встановити наступний порядок спілкування та участі у вихованні дитини:
- Через тиждень з 15-00 години п'ятниці до 19-00 години суботи;
-Три дні на поточних канікулах;
- Протягом місяця в період літніх канікул;
- Проводити наступний день після дати народження дитини або інший вільний день за домовленістю з матір'ю.
-Дні народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проводити разом з онуком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем їх проживання, або в іншому культурно-розважальному місці, про яке повідомляти матір дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 .
Питання хто буде забирати дитину з місця її постійного проживання та повертати до місця проживання, вирішити за домовленістю з матір'ю дитини
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 відвідувати шкільний заклад, де навчається ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 10-15 хвилин під час перерви один раз на тиждень
Зобов'язати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 вільно спілкуватись з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в телефонному режимі, через Інтернет - мережу та будь-якими іншими засобами зв'язку у вільний від шкільних занять час та з врахуванням вільного часу дитини.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно сплачених сум.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 18.12.2021 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 23.12.2021 року
Дата набрання законної сили: 18.01.2022 року