Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/5153/2021
м. Київ Справа № 756/14446/21
22 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що він не відмовлявся від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише наполягав на наданні йому письмового направлення, як того вимагає п.8 розділу ІІ Інструкції .
Зазначає, що відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, проте інспектором патрульної поліції Петруком О.О. та його напарником направлення не складалось і не пред'являлось йому на місці зупинки.
Вказує на те, що інспектором Петруком О.О. в протокол не було внесено дані про свідка ОСОБА_2 , яка знаходилась з ним в автомобілі та присутня на відеозапису, працівниками поліції у неї не було відібрано пояснення .
Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 заперечувала факт його перебування в стані наркотичного сп'яніння. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з камери працівника поліції вбачається, що він добре себе почував та адекватно реагував на ситуацію.
Звертає увагу, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння датовано 03.07.2021 року , 00 год. 12 хв., при цьому, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, його звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, яке сталось 03.08.2021 року, тобто, через місяць після складання направлення, що свідчить про фальсифікацію адміністративного матеріалу працівниками патрульної поліції.
З урахуванням зазначеного, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Моценко Олександр Вікторович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735.
Згідно з п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Оскільки працівником поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлено наявність ознак, які можуть свідчити про його перебування у стані наркотичного сп'яніння: бліда шкіра обличчя, почервоніння очей, зіниці звужені, не реагують на світло, то ОСОБА_1 працівником поліції була висунута вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що останній відмовився.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який долучений до матеріалів даної справи.
З матеріалів відеозапису з нагрудної боді камери поліцейського АА-00296, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що інспектором Управління патрульної поліції у м.Києві роз'яснено ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 на вимогу про проходження огляду в медичному закладі відмовився, пояснивши, що він з дівчиною і не хоче витрачати час даремно.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 213524, складеного поліцейським інспектором роти №2, батальйону № 4, полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Петруком Олександром Олександровичем, 03 серпня 2021 року, о 00 год. 08 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DaciaSandero», д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. Героїв Сталінграду, 160 в м.Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння а саме: бліда шкіра обличчя, почервоніння очей, зіниці звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_1 та його захисника адвоката Моценка Олександра Вікторовича про виклик в судове засідання для надання пояснень працівників поліції Петрука О.О. та Василюка Д.В. , які викликались в судове засідання 13 грудня 2021 року на 09 годину 30 хвилин та на 22 грудня 2021 року на 09 годину 15 хвилин . Проте, працівники поліції Петрук О.О. та Василюк Д.В. в судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Моценко О.В. в судовому засіданні 22 грудня 2021 року пояснили, що не заперечують проти продовження розгляду справи без заслуховування пояснень працівників поліції, так як вони не з'являються на виклики суду.
Сукупністю наявних у справі доказів підтверджуються обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені під час розгляду справи судом першої інстанції, вони знайшли своє об'єктивне підтвердження та свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише наполягав на наданні йому письмового направлення, як того вимагає п.8 розділу ІІ Інструкції, апеляційний суд відхиляє так як з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної боді камери поліцейського АА-00296 вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції про проходження огляду в медичному закладі відмовився, пояснивши, що він з дівчиною і не хоче витрачати час даремно. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 наполягав на наданні йому письмового направлення для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Не грунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що інспектором поліції Петруком О.О. та його напарником направлення на проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння не складалось і не пред'являлось, оскільки в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП " КМНКЛ " Соціотерапія".
Посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що вказане направлення на огляд водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння датовано 03.07.2021 року , 00 год. 12 хв., а згідно протоколу про адміністративне правопорушення, зазначені в ньому події відбувались 03.08.2021 року, в 00 год. 15 хв. тобто, через місяць після складання направлення, що свідчить про фальсифікацію адміністративного матеріалу працівниками патрульної поліції, суд відхиляє, так як про видачу направлення до лікаря - нарколога і надання його до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 213524 стосовно ОСОБА_1 свідчать матеріали справи та відомості, зазначені в протоколі та в його копії, які складались на місці зупинки транспортного засобу 03.08.2021 року. Факт фальсифікації адміністративного матеріалу працівниками поліції в установленому законом порядку не встановлений та не доведений.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що з оглянутого в судовому засіданні відеозапису з боді камери поліцейського АА-00296 вбачається, що він добре себе почував та адекватно реагував на ситуацію, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції відносно того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 заперечувала факт його перебування в стані наркотичного сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказаний факт підлягає перевірці уповноваженою особою ( лікарем-наркологом) відповідної медичної установи, а не свідок у справі. У даному випадку підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності стала саме його відмова, як водія, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога.
Доводи скарги про те, що інспектором поліції Петруком О.О. в протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було внесено дані про свідка ОСОБА_2 , яка знаходилась з ним в автомобілі та присутня на відеозапису, та що працівниками поліції у неї не було відібрано пояснення, правильності висновків суду першої інстанції також не спростовують, так як вказаний свідок була допитана судом першої інстанції і надала суду пояснення з приводу обставин, які їй відомі у даній справі. Показам вказаного свідка суд першої інстанції надав оцінку у оскаржуваній постанові.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: