донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.10.2007 р. справа №33/224
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Ткаченко Є.О. - по Дов. б/н від 06.07.07р.,
від відповідача:
Середюк О.А. - по Дов. №17 від 21.08.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Інвест К" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.08.2007 року
по справі
№33/224
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеш та партнери" м.Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Інвест К" м.Донецьк
про
стягнення 6 148 грн. 90 коп
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеш та партнери" м.Донецьк ( далі -ТОВ "Кеш та партнери") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Інвест К" м.Донецьк ( далі -ТОВ "Прогрес Інвест К") про стягнення заборгованості в розмірі 5643грн.50коп, у тому числі, основний борг за Договором на абонементне юридичне обслуговування - 4600грн.00коп., пеня в розмірі -185грн.38коп., штраф -760грн.00коп., інфляційні -65грн.40коп. та 3% річних -32грн.72коп. ( а.с.2-5).
На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач звернувся до суду з клопотанням б/н б/д, яке зареєстроване канцелярією господарського суду Донецької області 14.08.07р за №0241/31710, про збільшення розміру позовних вимог, та просить стягнути з відповідача донараховану суму штрафних санкцій у розмірі 505грн.40коп. ( а.с.63).
Рішенням від 20.08.07року у справі №33/224 господарський суд Донецької області ( суддя Новікова Р.Г.) частково задовольнив позовні вимоги, стягнув з ТОВ "Прогрес Інвест К" на користь ТОВ "Кеш та партнери" суму боргу -4600грн.00коп., пеню -306грн.43коп., 3% річних -55грн.40коп., інфляційні -231грн.00коп., штраф -760грн.00коп., судові витрати у розмірі -212грн.99коп. Відмовлено у задоволені решти позовних вимог .
Рішення мотивоване тим, що між сторонами укладений договір на абонементне юридичне обслуговування №АЮО-17 від 01.11.2006року, який пролонгований на наступний календарний рік на тих самих умовах; на адресу позивача направлялись акти здачі-прийняття виконаних робіт, які відповідно до п.п. 4.5 договору вважаються узгодженими та прийнятими, якщо відповідач не підписує акт виконаних робіт та звіт в термін, який зазначений в договорі; відповідач за лютий 2007 року перерахував позивачеві 400грн.00коп. та не перерахував суму обумовлену договором за період з березня 2007 року по червень 2007 рок; позивач наполягає на стягненні суми пені, штрафу, 3% річних та інфляційної складової, які підлягають задоволенню в сумі 306грн.43коп. - пені, 55грн.40коп. - 3% річних, інфляційної складової - 231грн.00коп., штрафу -760грн., нарахованих за несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем зобов'язань. В решті в сумі 27грн.29коп. - пені, 4грн.78коп. - 3% річних, 14грн. -інфляційної складової та штрафу в розмірі 150грн.00коп. відмовляє.
ТОВ "Прогрес Інвест К" м.Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.08.07р. по справі №33/224 в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи; невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов'язання за договором №АЮО-17 зупинено телеграмою від 22.03.07р.; судом не визначена правова природа договору та невірно застосовані норми ст.ст.203, 548 Цивільного кодексу України при розгляді умов п.п.4.5, 5.2 договору та ст.907 Цивільного кодексу України, оскільки, вказані у договорі вимоги нарахування штрафу повинні бути визнані недійсними.
ТОВ "Кеш та партнери" просить рішення господарського суду Донецької області від 20.08.07р. залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, оскільки, той факт, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення справи, про час та місце слухання справи підтверджує лист №01/06 від 06.07.07р., який він надіслав суду, з проханням перенести розгляд справи; ст.907 Цивільного кодексу України передбачає односторонню відмову від договору тільки в порядку та на підставах встановлених Цивільним кодексом України, іншим законом або за домовленістю сторін; домовленості сторін щодо розірвання договору не було. Апелянтом не наведено ні одного аргументу щодо невірного застосування судом норм процесуального права; штрафні санкції не порушують умови ст.231 Господарського кодексу України.
ТОВ " Прогрес Інвест К" звернувся до суду з клопотанням про зупинення розгляду справи за №8 від 27.09.07р. на підставі п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України та залучення до справи копії позовної заяви №6 від 11.09.07р. про визнання правочину ( договір №АЮО-17 від 01.11.06р.) частково недійсним.
Судова колегія розглянула дане клопотання та не задовольняє його, оскільки до клопотання не надані докази прийняття господарським судом Донецької області до провадження даної позовної заяви №6 від 11.09.07р.
Крім того, з таким клопотанням сторона не зверталася до суду першої інстанції. Було клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28,29 Закону України "Про судоустрій" та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин справи переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи присутніх представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Господарським судом Донецької області встановлено, що 01.11.2006року між позивачем, ТОВ "Кеш та партнери", та відповідачем, ТОВ "Прогрес Інвест К", укладено договір №АЮО-17 на абонементне юридичне обслуговування, згідно з умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по абонементному обслуговуванню в об'ємі і на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобов'язується оплатити позивачу зазначену послугу згідно вартості, про яку домовились в Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.27, п.п.1.1, п.п.1.2 договору) та діє до 31.12.2006року.
Пунктом 9.2 договору встановлено -якщо до кінця строку дії договору жодна із сторін не заявила про припинення договірних відносин, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Докази того, що одна із сторін до кінця строку дії договору заявила про припинення договірних відносин відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір №АЮО-17 є пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Суд першої інстанції врахував, що договір №АЮО-17 від 01.11.2006р. про надання юридичних послуг по своїй природі є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України, тому доводи скаржника, що судом першої інстанції не надана правова природа договору, судовою колегією не приймаються до уваги.
Пунктом 4.3 договору, передбачено, що клієнт сплачує вартість абонементного обслуговування шляхом передплати безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця до 1 числа кожного місяця обслуговування.
Приймання -передача робіт здійснюється кожного місяця до 5 числа наступного за наданням послуг місяця на підставі акта виконаних робіт та звіту, в якому позивач звітує про витрачений час на здійснення робіт за даним договором.
При цьому, відповідно до пункту 4.5 договору №АЮО-17 від 01.11.2006р., у випадку, якщо Клієнт не підписує акт виконаних робіт та звіт в терміни, визначені вище, роботи вважаються узгодженими та прийнятими сторонами.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що на виконання умов договору ТОВ "Кеш та партнери" на адресу ТОВ "Прогрес Інвест К" направлялись акти здачі -прийняття виконаних робіт, що підтверджується наданими до справи актами, фіскальними чеками на їх відправку та описами вкладення ( а.с.31-45).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість абонементного обслуговування визначається згідно рівня обслуговування, визначеного в пункті 1.3 договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що рівень абонементного обслуговування відповідача становить другий рівень ( до 10 годин в місяць).
Відповідно додатку №1 до договору №АЮО-17 вартість другого рівня дорівнює 1000грн.00коп. за місяць та складається з телефонних, Інтернет -і очних консультацій на території позивача з питань застосування норм господарського права, претензійно-позовна діяльність.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем перераховано позивачу за лютий 2007 року 400грн.00коп., замість 1000грн.00коп., та не перерахована сума за період з березня 2007 року по червень 2007 року, у зв'язку з чим позивач пред'явив до стягнення суму 4600грн.00коп. заборгованості.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надані докази перерахування суми боргу. Тому, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в сумі 4600грн.00коп. на підставі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5.2 договору №АЮО-17 від 01.11.2006р. встановлена відповідальність сторін за невиконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 4.3 та 4.8 цього договору, а саме, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, а також сплачує штраф в розмірі 10% від суми зобов'язання.
Внаслідок несвоєчасного та неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №АЮО-17 від 01.11.2006р. позивачем була нарахована пеня в сумі 185грн.38коп., вирахуваний штраф в розмірі 760грн.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем пред'явлена до стягнення сума 3% в розмірі 32грн.72коп. та інфляційної складової в розмірі 65грн.40коп.
Позивач, заявою, наданою до суду 14.08.2007р. збільшив розмір позовних вимог за рахунок донарахування сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційної складової з 16.06.2007р. по 15.08.2007р. в розмірі 505грн.40коп.
Судом першої інстанції перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційної складової.
Оскільки, відповідачем не надані докази оплати боргу, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині з урахуванням перевіреного розрахунку.
Доводи скаржника, що договір розірвано в односторонньому порядку на підставі ст.907 Цивільного кодексу України, оскільки, позивачу надана телеграма від 22.03.07р., судовою колегією не приймаються до уваги з наступних підстав:
- стаття 907 Цивільного кодексу України передбачає розірвання договору і у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін;
- відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав доказів домовленості сторін у розірванні договору на підставі ст.654 Цивільного кодексу України;
- договором №АЮО-17 від 01.11.06р. не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.
Крім того, стаття 188 Господарського кодексу України, також не передбачає розірвання господарських договорів в односторонньому порядку.
Посилання скаржника на нікчемність пунктів 4.5, 5.2 договору, у зв'язку з чим суд повинен був визнати їх недійсними, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про визнання недійсним договору в цій частині ( є клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 51).
В матеріалах справи наявні повернення поштових повідомлень з відміткою про вручення відповідачу судового поштового відправлення, з дати якого вбачається, що скаржник вчасно був повідомлений про розгляд справи в суді щодо заявленого позову, з чого слідує, що в нього був час для надання суду необхідних пояснень та заперечень проти позову.
Неодноразово суд відкладав розгляд справи в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання. Отже, господарський суд створив умови для всебічного, повного і об'єктивного вирішення спору.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст.ст.49,99,101,102,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2007року у справі №33/224 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Інвест К" м.Донецьк - без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1ГСДО