П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/938/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОНТ ЛТД» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОНТ ЛТД» до Київської митниці Державної митної служби задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Київська митниця Державної митної служби України подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2021 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби було подано в межах строків, проте у зв'язку з несплатою судового збору ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року апеляційну скаргу було повернуто.
Повторно апеляційну скаргу було подано до суду 17.12.2021 року, тобто більше ніж півтора місяця після повернення первісної апеляційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до апеляційного суду з цією ж апеляційною скаргою.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Обґрунтовуючи подане клопотання апелянт зазначав, що у зв'язку з тим, що бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються для податкової інспекції не своєчасно та не в повній мірі, призводить до неможливості сплати судового збору у передбачені строки.
Так, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, зазначену апелянтом причину пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 року.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя - доповідач, -
У задоволенні клопотання Київської митниці Держмитслужби - відмовити.
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року - залишити без руху.
Встановити Київській митниці Держмитслужби десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.