П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р. м.ОдесаСправа №420/13069/20
Головуючий І інстанції Вовченко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглядаючи в порядку письмового провадження у м.Одесі заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 15.09.2021р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДМС України в Одеській області, у якому просив суд:
- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Одеській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на його ім'я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних у відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992р. №2503-XII (в редакції від 23.02.2007р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на його ім'я - без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно у відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992р. №2503-XII (в редакції від 23.02.2007р. №719-V).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законодавством закріплено дві альтернативні форми паспорта громадянина для виїзду за кордон, а виготовлення паспорта, що містить безконтактний електронний носій, можливо лише при наявності згоди заявника. Позивач, не маючи наміру оформлювати паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм персональних даних та без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, звертався з письмовими заявами до ГУ ДМС України в Одеській області, яке протиправно відмовило йому в оформленні та видачі такого паспорта.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 14.04.2021р. подав апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року - скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 28.08.2020р. №Г-1423/6/5101-20, в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992р. №2503-XII (в редакції від 23.02.2007р. №719-V). Зобов'язано ГУ ДМС України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного носія персональних даних у відповідності до постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 26.06.1992р. №2503-XII (в редакції від 23.02.2007р. №719-V).
15.11.2021р. ГУ ДМС України в Одеській області подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення судового рішення по справі №420/13069/20 в частині, що стосується виконання покладених судом зобов'язань стосовно оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного носія персональних даних, оскільки чинним законодавством з 20.12.2016р. не передбачено можливості оформлення та видачі відповідного паспорта.
25.11.2021р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021р. дану заяву ГУ ДМС України в Одеській області призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020р. №211, зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20.05.2020р. №392, постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020р. №641, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 26.08.2020р. №760, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641» від 13.10.2020р. №956, постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020р. №1236 та інших, для запобігання поширенню на всій території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020р. по 31.12.2021р. встановлено карантин.
Також, судова колегія враховує рекомендації Ради суддів України (затв. рішенням Ради суддів України від 17.03.2020р. №19), згідно з якими з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано, на період карантину по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Перевіривши зміст ухваленого у цій справі судового рішення, доводи заяви про роз'яснення судового рішення у справі та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Так, дійсно, ст.254 КАС України передбачена можливість роз'яснення судового рішення.
Як передбачено ч.1 цієї статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, враховуючи зміст наведеного у ст.254 КАС України процесуального законодавчого припису, колегія суддів доходить висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного ж і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить.
У той же час, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому, а також зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах окремого речення або ж всього документу. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання ж цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі №160/9167/20 та від 24.11.2021р. у справі №300/530/21.
Разом із тим, судова колегія наголошує на тому, що алгоритм дій відповідача під час або після виконання судового рішення та наслідки такого виконання не може визначатись як роз'яснення судового рішення у розумінні ч.1 ст.254 КАС України.
Уважно дослідивши зміст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021р., яку просить роз'яснити заявник, колегія суддів зазначає, що вказане судове рішення насправді є досить зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та додаткового роз'яснення не потребує. Резолютивна ж частина даної постанови, також, в свою чергу, містить чіткі вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії та теж не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
Крім того, колегія суддів, зокрема, також вважає за необхідне вказати й про те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом п.1 ст.6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Між тим, у мотивувальній частині судового рішення наведено мотиви його прийняття, надано оцінку ключовим доводам заявника та застосовано до спірних правовідносин релевантні джерела права.
У разі ж незгоди із мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України.
Разом із тим, зі змісту заяви вбачається те, що для відповідача - ГУ ДМС України в Одеській області фактично є незрозумілим саме порядок та спосіб виконання постанови суду апеляційної інстанції. Тобто, порушене відповідачем прохання фактично виходить за межі процесуального питання, яке може бути вирішене в порядку ст.254 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі матеріалів справи та доводів заяви дійшла висновку про відсутність належних підстав для роз'яснення постанови апеляційного суду, що передбачені ст.254 КАС України, а тому, відповідно, вказана заява відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.254,311,321,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №420/13069/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко