16 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6910/21
головуючий суддя І інстанції - Кадникова Г.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року в адміністративній справі №160/6910/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним рішення та відшкодування матеріальної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Дніпропетровської обласної прокуратури (далі -відповідач) про відмову позивачу у виплаті матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 року по 24.09.2019 року, яка оформлена листом за вих.№21-223вих.21 від 17.03.2021 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 року по 24.09.2019 року у сумі 685059.74 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним рішення та відшкодування матеріальної шкоди до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі №160/6949/20.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та направити справу до суду першої інстанцїі для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розгляд справи № 160/6949/20 здійснюється судом касаційної інстанції у складі колегії суддів, а не палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у зв'язку з чим судом першої інстанції помилково застосовано приписи п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предмет розгляду (перегляду) справи №160/6949/20 є подібним предмету спору у даній справі, а відтак обгрунтованим є застосування приписів п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що суд наділений правом на зупинення провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі №160/6949/20.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.02.2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/6949/20.
В подальшому, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.10.2021 року справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відтак, розгляд наведеної справи здійснюється судом касаційної інстанції у складі колегії суддів, а не палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, що свідчить про безпідставність застосування судом першої інстанції приписів п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийнята судом першої інстанції ухвала про зупинення провадження у справі є необґрунтованою та такою, що прийнята ним з порушенням норм процесуального права, а отже остання підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є :1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст, ст.308, ст. 311, ст. 316, ст. 320 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року в адміністративній справі №160/6910/21 - скасувати.
Матеріали справи №160/6910/21 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко