21 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2094/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року в адміністративній справі №160/2094/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно протиправною; зобов'язання надання довідки про вартість не отриманого речового майна; зобов'язання провести розрахунок за не отримане речове майно,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправною;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України надати ОСОБА_1 , довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 31.10.2018 року, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил. Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 , речове майно станом на 01.08.2018 р. та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості за неотримане речове; майно, що належало до видачі станом на 31.10.2018 року;
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не було виплачено останньому грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби з 2013 року по 2018 рік, що свідчить про допущення останнім протиправної бездіяльності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 , в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправною.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 , речове майно станом на 01.08.2018 р. та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 31.10.2018 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач при звільненні не звертався з рапортом про виплату компенсації за неотримане речове майно. Зауважено про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом останнього серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, копія якого міститься в матеріалах справи.
Позивач був звільнений зі Збройних Сил України на підставі наказу командира військової частини №85-РС від 22.10.2018 року з 31.10.2018 року.
В серпні 2020 року позивач направив на адресу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України заяву про виплату компенсації за неотримане речове майно.
Однак, будь-якої відповіді на вказаний лист позивачем отримано не було.
Не погодившись з вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно призначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №475 від 07.06.2017 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».
На виконання вищевказаної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
Так, п.п. 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.4, 5 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 р. (далі - Положення).
За приписами абз. 1, 3 п.242 розділу ХІІ Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Відтак, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Таким чином військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.07.2020 року по справі № 820/5767/17.
Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу не було виплачено компенсації вартості за неотримане речове майно.
Так, відповідач обґрунтовує протиправність зобов'язання останнього виплатити наведену компенсацію позивачу посиланням на неподання останнім відповідного рапорту.
З метою повного та всестороннього розгляду справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 року зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду докази направлення на адресу Військової частини НОМЕР_1 заяви про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та її отримання відповідачем.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду інформацію стосовно отримання останнім заяви ОСОБА_1 від 17.07.2020 року про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та результати її розгляду.
На виконання вимог наведеної ухвали, відповідачем до суду було подано клопотання, в якому зазначено про отримання останнім заяви позивача від 17.07.20201 року про виплату компенсації за неотримане речове майно.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи та приписи чинного законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції відносно обґрунтованості визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправною, та як наслідок зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 , речове майно станом на 01.08.2018 р. та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 31.10.2018 року.
Що стосується посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на подану останнім заяву від 17.07.2020 року.
Відповідно до конверту, яким наведена заява була надіслана на адресу відповідача, остання була подана до відділу поштового зв'язку 22.08.2020 року та отримання відповідачем 25.08.2020 року.
Відтак, саме з 25.08.2020 року у відповідача почався відлік строку на розгляд заяви позивача про виплату недоотриманого речового майна.
В свою чергу, відповідно до конверту, яким адміністративний позов був надісланий до суду першої інстанції, останній був поданий до відділу поштового зв'язку 08.02.2021 року, тобто протягом строку, визначеного ст. 122 КАС України, що свідчить про недопущення позивачем пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311 ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року в адміністративній справі №160/2094/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай