20 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/12835/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Приватного підприємства "Гефест Люкс" про стягнення податкового боргу
12 жовтня 2021 року Головне управління ДПС у Полтавській області /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Гефест Люкс" /надалі - відповідач/ про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у загальному розмірі 952594,95 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за ПП "Гефест Люкс" рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 936274,95 грн та борг у розмірі 16320,00 грн з акцизного податку на пальне, що виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень, а також нарахуванням пені.
Відповідач правом на подання відзиву на позов до суду не скористався. Ухвала суду від 18.10.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі направлялась на адресу місцезнаходження Приватного підприємства "Гефест Люкс", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка повернулася разом з конвертом поштовою організацією з відміткою "04.11.2021 адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ПП "Гефест Люкс" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36670670.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 936274,95 грн, виникла у зв'язку з такими обставинами.
13.12.2018 контролюючим органом складено акт за результатами камеральної перевірки складено акт №1328/16-31-51-12/36670670.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 01.02.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0002905112, яким нараховано основний платіж - 524063,93 грн та штрафна санкція - 131208,25 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення направлене за податковою адресою позивача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка повернулася разом з конвертом поштовою організацією з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Відповідно до вимог статті 129 ПК України за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) позивачу нараховано пеню в розмірі 281002,78 грн.
Податкові повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалися, а нараховані у них зобов'язання набули статусу узгоджених та в подальшому в зв'язку з їх несплатою статусу податкового боргу.
Заборгованість відповідача з акцизного податку на пальне в розмірі 16320,00 грн виник за наступних обставин.
За результатами камеральних перевірок даних, задекларованих у декларації акцизного податку ГУ ДФС у Полтавській області складено акти від 02.05.2018 №4069/16-31-40-03-08/36670670, від 30.05.2018 № 5057/16-31-40-03-08/36670670, від 06.09.2018 №7734/16-31-40-03-08/36670670, від 14.08.2018 №7118/16-31-40-03-08/36670670, від 14.08.2017 №7117/16-31-40-03-08/36670670, від 08.11.2018 №10751/16-31-51-40-12/36670670, від 26.12.2018 № 13965/16-31-51-40-13/36670670, від 29.01.2019 №14967/16-31-51-40-13/36670670, від 24.04.2019 №19006/16-31-51-40-13/36670670, від 05.04.2019 №18151/16-31-51-40-17/36670670, від 05.03.2019 № 16197/16-31-51-40-13/36670670, від 22.05.2019 № 20211/16-31-51-40-13/36670670, від 27.06.2019 №21717/16-31-51-40-13/36670670, від 07.08.2019 №23239/16-31-51-40-13/36670670.
На підставі зазначених актів перевірки ГУ ДФС у Полтавській області складено податкові повідомлення-рішення: від 18.06.2018 №0001904003 на суму 1020,00 грн; від 01.08.2018 №0002504003 на суму 1020,00 грн; від 09.10.2018 №0003545140 на суму 1020,00 грн; від 03.10.2018 №0002185140 на суму 1020,00 грн; від 03.10.2018 №0002135140 на суму 1020,00 грн; від 17.12.2018 №0015245140 на суму на суму 2040,00 грн; від 25.01.2019 №0002305150 на суму на суму 2040,00 грн; від 06.03.2019 №0008035140 на суму на суму 1090,00 грн; від 13.05.2019 №0020745140 на суму на суму 1020 грн. від 13.05.2019 №0020785140 на суму на суму 1020 грн, від 26.04.2019 №0018995140 на суму на суму 1020 грн, від 31.05.2019 №0023695140 на суму на суму 1020 грн, від 10.07.2019 №0028575140 на суму на суму 1020 грн, від 21.08.2019 №0034745140 на суму на суму 1020 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені за податковою адресою позивача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка повернулася разом з конвертом поштовою організацією з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вказані положення аналогічні приписам пункту 2 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкове повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалися, а нараховані у ньому зобов'язання набули статусу узгоджених та в подальшому в зв'язку з їх несплатою статусу податкового боргу.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошового зобов'язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України, матеріали справи не містять.
Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 952594,95 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 10.07.2017 №3096-17/1603, яку надіслану відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та яка повернулася разом з конвертом поштовою організацією з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Також підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відзив на позовну заяву із обґрунтуванням заперечень проти позову від відповідача не надходив.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до Приватного підприємства "Гефест Люкс" (7-й Хорольський тупик, буд.3/24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 36670670) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Гефест Люкс податковий борг у загальному розмірі 952594,95 грн, у тому числі:
- у розмірі 936274,95 грн за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на р/р UA928999980313080029000016706, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, отримувач: ГУК у Полт. обл/тг м. Кременчук/14060100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у розмірі 16320,00 грн з акцизного податку на пальне на р/р UA628999980333169344000016706, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, отримувач: ГУК у Полт. обл/тг м. Кременчук/14060100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова