Справа № 420/19728/21
22 грудня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області пов'язану з порушенням права розгляду і вирішення скарги і звернення у спосіб, передбачений Конституцією України і Законом України «Про звернення громадян»;
зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області усунути допущені порушення та вчинити дії з розгляду і вирішення скарги від 16.06.2021 року та звернення від 09.08.2021 року у спосіб і порядок, визначений частиною 2 статті 19 Конституції України та положеннями статті 15, 19 Закону України «Про звернення громадян».
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області зі скаргою щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції. Однак, у встановлений законодавством строк, скарга ОСОБА_1 розглянута не була та належної відповіді від Головного управління Національної поліції в Одеській області позивачем не отримано.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з запитом щодо отримання інформації про розгляд його скарги. Проте, як вказував ОСОБА_1 , належної відповіді, а ні на скаргу, а ні на запит - не отримав.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року отримана Головним управлінням Національної поліції в Одеській області 01 листопада 2021 року (а.с.14-15).
Відповідачем відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надано.
Між тим, у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 22 грудня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
16.06.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області зі скаргою (а.с.4).
У вищевказаній скарзі ОСОБА_1 порушено питання щодо притягнення працівників Головного управління Національної поліції в Одеській області до дисциплінарної відповідальності.
17.06.2021 року, на адресу ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення, що скарга від 16.06.2021 року скерована до відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області (а.с.5).
09.08.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з запитом щодо отримання результатів розгляду скарги від 16.06.2021 року (а.с.6).
25.08.2021 року, на адресу ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення, що скарга ОСОБА_1 від 16.06.2021 року була розглянута відділом поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області згідно Закону України «Про звернення громадян» та про результати була надана відповідь автору звернення (а.с.7).
Вважаючи бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не отримання належних результатів розгляду скарги та звернення - протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закон України «Про звернення громадян») - регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
У свою чергу, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно статті 4 Закону України «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлені вимоги до звернення. Зокрема, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно статті 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Зокрема, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено, що 16.06.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області зі скаргою щодо дій посадових осіб відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області (а.с.4).
Однак, як зазначає позивач у тесті позовної заяви, письмового повідомлення про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення, ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Одеській області - не отримав.
17.06.2021 року, на адресу ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення, що скарга від 16.06.2021 року скерована до відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області (а.с.5).
Однак, суд зауважує, що відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
09.08.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з запитом щодо отримання результатів розгляду його скарги від 16.06.2021 року (а.с.6).
Листом №З/М-3799 від 25.08.2021 року, Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що скарга від 16.06.2021 року була розглянута відділом поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області згідно Закону України «Про звернення громадян» та про результати була надана відповідь автору звернення (а.с.7).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було допущено протиправну бездіяльність при розгляді скарги ОСОБА_1 від 16.06.2021 року та звернення від 09.08.2021 року, оскільки фактично, не надання відповіді та відповідь не по суті порушеного питання не може вважатися належним розглядом скарги/звернення.
Суд враховує, що а ні у встановлений судом строк, а ні станом на день розгляду даної адміністративної справи, відзиву від Головного управління Національної поліції в Одеській області та витребуваних ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року: копії письмового повідомлення ОСОБА_1 про результати перевірки скарги від 26.06.2021 року і суть прийнятого рішення; інформації щодо підстав передачі розгляду скарги ОСОБА_1 іншому відділенню; інформації щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 26.06.2021 року; інформації щодо забезпечення поновлення порушених прав та реального виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень; копії відповіді на звернення ОСОБА_1 від 09.08.2021 року - не надходило.
Суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Однак, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.06.2021 року та звернення від 09.08.2021 року та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16.06.2021 року та звернення від 09.08.2021 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено розгляду скарги ОСОБА_1 у встановлений законом строк, надсилання письмового повідомлення про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення та забезпечення поновлення порушених прав чи реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська 12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області пов'язану з порушенням права розгляду і вирішення скарги і звернення у спосіб, передбачений Конституцією України і Законом України «Про звернення громадян»; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області усунути допущені порушення та вчинити дії з розгляду і вирішення скарги від 16.06.2021 року та звернення від 09.08.2021 року у спосіб і порядок, визначений частиною 2 статті 19 Конституції України та положеннями статті 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» - задовольнити частково.
Бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.06.2021 року - визнати протиправною.
Бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2021 року - визнати протиправною.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.06.2021 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) розглянути звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.08.2021 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ярослава БАЛАН