Справа № 815/42/16
22 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Скасовуючи частково рішення першої та другої інстанції по даній справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.11.21 зазначив, що за змістом частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13, сформулював правову позицію, згідно якої суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за встановленими законодавством правилами.
Верховний Суд підтримує цю позицію, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі №822/1832/16, від 24 жовтня 2018 року у справі №820/5932/16, від 19 червня 2019 року у справі №2-а-1648/00(2-а/215/15/16), від 1 серпня 2019 року у справі №820/1446/17, від 21 квітня 2021 року у справі №826/19766/16 та інших і звертає увагу, що при визначенні розміру такого заробітку суд повинен навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню з відповідача.
Однак, суди першої й апеляційної інстанцій, задовольняючи позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не дослідили питання обчислення середньої заробітної плати, не визначили її розмір і відповідно не навели у своїх рішеннях розрахунків належних до стягнення сум.
Розбіжність у відомостях щодо грошового забезпечення позивача, які містяться у наданих роботодавцем довідках, не робить винятку з наведеного правила. До того ж, саме на адміністративний суд покладено завдання офіційного з'ясування усіх обставин справи і розв'язання спору. Перекладання вказаних обов'язків на роботодавця не забезпечує вичерпного вирішення спору щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суди не врахували висновків Верховного Суду стосовно необхідності визначення у судовому рішенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не дослідили відповідні докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій частині.
Враховуючи, що під час задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами попередніх інстанцій не досліджено істотних для правильного вирішення цієї справи обставин, а Верховний Суд у межах своєї компетенції не може цього виправити, тому рішення судів першої й апеляційної інстанцій у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на матеріали справи, 4 листопада 2015 року наказом начальника ГУ МВС в Одеській області №1599 о/с позивача звільнено із займаної посади слідчого слідчого відділення Приморського РВ ОМУ ГУ МВС в Одеській області в запас Збройних сил на підставі пунктів 10, 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», пункт 64 «г» (у запас через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання їх на службі) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 6 листопада 2015 року.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність та доцільність витребування доказів, які є необхідними для повного і всебічного розгляду справи та містять інформацію щодо предмета доказування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 173, 257, 260 КАС України, суд
Витребувати від Головного управління ДПС в Одеській області відомості щодо нарахованого доходу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період вересень та жовтень 2015 року.
Витребувані докази надати до суду протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк