Іменем України
(додаткове)
м. Миколаїв.
21.12.2021 р. Справа № 400/1267/19
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В. розглянув в порядку письмового провадження питання розподілу судових витрат в адміністративній справі
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2019 № 00007041305, № 00007051305 і рішення від 01.02.2019 № 0000241305 в частині,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №0007041305 від 01.02.2021 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в частині визначення суми податкового зобов'язання 22512,63 гривень та 11256,31 гривень штрафної санкції, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №0007051305 від 01.02.2021 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в частині визначення суми податкового зобов'язання 1876,05 гривень та 938,03 гривень штрафної санкції. В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №0007041305 від 01.02.2021 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в частині визначення суми податкового зобов'язання 488823,41 гривень та 244411,71 гривень штрафної санкції - відмовити. В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №0007051305 від 01.02.2021 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в частині визначення суми податкового зобов'язання 40735,29 гривень та 20367,64 гривень штрафної санкції - відмовити. В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Рішення про застосування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ГУ ДФС у Миколаївській області від 01.02.19 №0000241305 в частині нарахування штрафних санкцій та пені на суму 2624,04 грн, а саме: за пунктами з 1 по 9 включно - відмовити.
Ухвалою суду від 19.11.21 призначено судове засідання щодо розгляду питання розподілу судових витрат на 25.11.2021 о 10:00 год.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати по цій справі складаються зі сплаченого судового збору в сумі: 24352,50 гривень, витрат на правову допомогу в сумі 28000 гривень, а також витрат на прибуття до суду 700 гривень.
03.03.2020 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправними та скасовані, застосовані Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області), до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01 лютого 2019 року №0000241305 в частині нарахування штрафних санкцій та пені на суму 2624,04 грн., а саме: за пунктами з 1 по 9 включно; податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00007041305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 767 004,06 грн; податкове повідомлення - рішення від 01 лютого 2019 року №00007051305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 63 917,01 грн; податкове повідомлення - рішення від 01 лютого 2019 року №00007091305 про застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, в сумі 19 602,00 грн; податкове повідомлення - рішення від 01 лютого 2019 року №00007101305 про застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України в сумі 1 718,64 грн; податкове повідомлення - рішення від 01 лютого 2019 року №00007111305 про накладення адміністративного штрафу за порушення п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України в сумі 170 грн.
Щодо судових витрат, зазначеною постановою ПААС вирішено заяву адвоката Павленко А.Л., в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних з прибуттям до суду задовольнити частково: стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 20 000 грн., в іншій частині заяви відмовити; стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24 352 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 50 коп., в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в частині вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00007041305, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 767004,06 грн, в т. ч. основний платіж 511336,04 грн та штрафні (фінансові) санкції 255668,02 грн; податкового повідомлення-рішення №00007051305, яким визначено грошове зобов'язання по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 63917,01 грн, в т.ч. основний платіж 42611,34 грн та штрафні (фінансові) санкції 21305,67 грн; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01 лютого 2019 року №0000241305 в частині нарахування штрафних санкцій та пені на суму 2624,04 грн, а саме: за пунктами з 1 по 9 включно, стягнення витрат на правову допомогу - скасувати, справу №400/1267/19 в цій частині направити на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
В іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року - залишено без змін.
Таким чином, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 в частині розподілу судових витрат, в частині судового збору, а саме стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24352,50 гривень залишилась чинною.
За таких обставини, під час нового судового розгляду, суд позбавлений можливості здійснити інший перерозподіл судового збору, оскільки в цій частині є не скасоване судове рішення, яке набрало законної сили.
Щодо витрат на представників, що пов'язані із прибуттям до суду, то не підлягають відшкодуванню витрати представника позивача, оскільки на підтвердження цього факту наданий лише фіскальний чек з автозаправної станції (т.3 а.с.103). Зв'язок цього чеку з представником позивача по справі, а також необхідністю прибуття до суду, суд не знаходить. З цього документу, неможливо встановити, хто саме поніс ці витрати. За таких обставин суд вважає ці витрати позивача не доведеними належним чином.
Щодо витрат на правову допомогу. Всього позивачем заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу 28000 гривень. 20000 гривень за підготовку позову та розгляду справи в першої інстанції та 8000 гривень за підготовку апеляційної скарги.
Щодо 8000 гривень за підготовку апеляційної скарги, то позивачем не надано під час розгляду справи жодного документу на цю суму. Договір про надання правової допомоги №03/01 від 09.01.2019 р. закінчив свою дію 31.12.2019 р. Доказів про те, що він був пролонгований або був укладений новий договір на представництво в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано.
Отже, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В стягненні витрат на правову допомогу в частині 8000 гривень необхідно відмовити, оскільки вони не підтверджені документально.
Представником позивача 31.07.2019 року надані докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу в сумі 20000 грн: договір від 09.01.2019 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Павленко А.Л., додаткова угода від 09.01.2019 року № 03/01, якою передбачено, що гонорар адвоката складатиме не менше 20000 грн., акт наданих послуг від 30.07.2019, рахунок - фактура на суму 20000 грн., платіжне доручення про оплату послуг правової допомоги від 30.07.2019 № 106 на суму 20000 грн.
З урахуванням значної суми штрафів, які оскаржуються по цій справі, складності справи, а також тривалості розгляду справи, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу по цій справі в сумі 20000 гривень є цілком розумними та співмірними.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно матеріалів справи, під час звернення ФОП ОСОБА_1 до суду із позовними вимогами ціна позову складала 855 153,74 грн. Під час прийняття рішення Миколаївського окружного адмінстративного суду від 16.11.2021 року судом задоволено позов частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області на суму 36583,02 грн. До того, постановою Верховного Суду від 04.02.2021 постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року залишилась чинною в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень на суму 21490,64 грн. Отже, позов ФОП ОСОБА_1 по справі № 400/1267/19 розглянуто та позовні вимоги задоволені частково всього на суму 58073,66 грн (що складає 6,8% від ціни позову).
За таких обставин, враховуючи те, шо позов задоволено частково, витрати на правову допомогу також підлягають відшкодуванню частково, пропорційно частині задоволених позовних вимог (20000*6,8%=1360 грн) у сумі 1360 грн.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 43144729) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень .
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Суддя В. В. Біоносенко