Справа № 585/2695/21
Номер провадження 2/585/1010/21
13 грудня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному провадженні, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день проведення фактичного повного розрахунку зі звільненим працівником, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Роменський завод продтоварів» і просить: стягнути з відповідача заборговану заробітну плату за період з січня 2021 року по 02 червня 2021 року включно в сумі 11236,40 грн.; грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки в сумі 5508,96 грн.; вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку у сумі 13772, 73 грн. та середній заробіток за весь час затримки з 02 червня 2021 по 02 вересня 2021 року включно у зв'язку з затримкою проведення фактичної розрахунку у сумі 13772,73 грн.Стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації оплати правничої (правової) допомоги адвоката 3000 грн. В обґрунтування позову вказала,що 15 серпня 2019 року її, ОСОБА_1 , прийнято на посаду складальника паперових виробів в ТОВ «Роменськи завод продтоварів». З січня 2021 року відповідач, в порушення вимог чинного трудового законодавства, став нерегулярно та не в повному обсязі виплачувати їй заробітну плату. Внаслідок чого, починаючи з січня 2021 року по червень 2021 року не виплатив їй заборговану заробітну плату в повному обсязі в сумі 11236,40 грн. Вона неодноразово протягом січня - травня 2021 року зверталася до керівництва з проханням виплатити їй заборговану заробітну плату, але їй було відмовлено без пояснень причин невиплат. 01.06.2021 року вона подала заяву про звільнення її з роботи за власним бажання відповідно до ст. 38 КЗпП України. Зазначивши вимогу про надання їй належним чином завіреної копії наказу про звільнення. Наказом №35/К від 02 червня 2021 року ТОВ «Роменський завод продтоварів» її звільнено з роботи з 02.06.2021 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпПУ). Але на неодноразові письмові заяви про видачу їй копії вказаного наказу про звільнення №35/К від 02.06.2021 року та проведення з нею повного розрахунку, відповідачем було проігноровано. 20 серпня 2021 року вона подала письмову заяву на адресу відповідача, в якій просила надати їй копію наказу про звільнення її з роботи, довідку про наявність заборгованості по заробітній платі, довідку про середній заробіток та довідку про її заробітну плату, яка нараховувалася та виплачувалася їй підприємством в період з 01.01.2020 року по день її звільнення з роботи, тобто по 02.06.2021 року включно. На її останнє письмове звернення відповідач надав копії довідки щодо структур заборгованості вих. № 561 від 02.09.2021 року, копію наказу № 35-К від 02.06.2021 року та копію написаної нею заявою про звільнення. При цьому, довідки про середній заробіток, розрахований згідно вимог «Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року їй надано не було. Станом на 2 червня 2021 року відповідач не виплатив їй заборговану заробітну плату за період її роботи на підприємстві з січня по червень 2021 року, тобто по день фактичного звільнення її з роботи, а також не провів всіх виплат у відповідності до вимог КЗпП України, що належав їй, як звільненому працівнику, на загальну суму 44287,82 коп., які підлягали виплаті в день її звільнення. До цього часу відповідач, грубо порушуючи норми чинного трудового законодавства заборговану заробітну плату їй не виплатив, а також не провів всіх виплат, які підлягали виплаті в день її звільнення.
Ухвалою судді від 20 вересня 2021 року провадження у справі відкрито і на підставі п.2 ч.1 ст. 274 ЦПК України, яка має імперативний характер, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача ОСОБА_2 , в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій клопотав розгляд справи провести за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги просив задоволити.
Відповідач - ТОВ «Роменський завод продтоварів» в судове засідання явку представника не забезпечило. Від відповідача до суду, надійшов відзив на позовну заяву, але суд даний відзив до уваги не бере, так як він надійшов вже після часу на який призначено розгляд справи по суті. Крім цього, даний відзив направлений позивачу лише 10 грудня 2021 року, що дає підстави вважати що позивач його не отримав, хоча відповідач отримав позов з додатками ще 6 жовтня 2021 року, а тому відповідач мав більш ніж достатньо часу для своєчасного направлення відзиву всім учасниками процесу.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 15.08.2019 року прийнята на роботу до ТОВ «Роменський завод продтоварів» на посаду складальника паперових виробів, 02.06.2021 року звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, Наказ № 35/К від 02.06.2021 року. Вказане підтверджено копією трудової книжки. (а.с. 4)
Як вбачається з індивідуальної відомості про застраховану особу виданої Пенсійним фондом України. Форма ОК-5. ОСОБА_1 була працевлаштована в ТОВ «Роменський завод продтоварів» підприємством проводилась сплата страхових внесків з серпня 2019 року по червень 2021 року. (а.с. 13)
Згідно довідки про доходи № 1382 0431 0237 1322 , ОСОБА_1 перебуває на обліку в Роменському об'єднаному управлінні ПФУ в Сумській обл. і отримує пенсію соціальна, сума якої за період з 01.02.2021 року по 31.07.2021 року складає 10699,00 грн. (а.с.13)
Відповідно до структури заборгованості організацій станом на 01.09.2021 року борг підприємства перед ОСОБА_1 за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2021 року становить 18995,64 грн. (а.с.16)
Як вбачається з Наказу №35/К від 02.06.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади складальника паперових виробів, згідно ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) з 02.06.2021 року. Грошова компенсація за невиплачену відпустку складає - 24 календарних дні. (а.с.17)
Згідно ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 доручає адвокату Цимбал В.І. на підставі договору про надання правової допомоги представляти її інтереси в установах, організаціях, підприємствах та в Роменському міськрайонному суді. (а.с.21)
Як вбачається з договору про надання правничих послуг від 14.08.2021 року між адвокатом Цимбал В.І. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги. (а.с.22)
Згідно з квитанцією № 38 від 14.08.2021 року на підставі Договору про надання правничої допомоги від 14.08.2021 року ОСОБА_1 було сплачено адвокату 3000 грн. (а.с. 23)
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів», на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 11236,40 грн., 5508,96 грн. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, 13772,73 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, з відрахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів, і судові витрати в сумі три тисячі гривень (3000 грн.).
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в сумі 13772, 73 грн., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки дана вимога позивачем взагалі не обґрунтована. Позивач навіть не вказав, які підстави існують для стягнення з відповідача вихідної допомоги і яким нормативним актом передбачено, що за наявності певних підстав, при звільненні за власним бажанням, виплачується вихідна допомога
Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору тому з відповідача, на підставі ст.141 ЦПК України, в прибуток держави слід стягнути 908,00 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.116 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованої заробітної плати,компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день проведення фактичного повного розрахунку зі звільненим працівником задоволити частково.
Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів», КОД ЄДРПОУ 42295910, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одинадцять тисяч двісті тридцять шість гривень сорок копійок (11236,4 грн.) заборгованості по заробітній платі, п'ять тисяч п'ятсот вісім гривень дев'яносто шість копійок компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, тринадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні сімдесят три копійки (13772,73 грн.) середнього заробітку за час затримки розрахунку, з відрахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів, і судові витрати в сумі три тисячі гривень (3000 грн.).
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» на користь держави судовий збір в розмірі дев'ятсот вісім гривень ( 908 грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 22 грудня 2021 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга