16 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/4569/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - Мартинов Г.К.,
відповідача: представник - Гаджега С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в призначенні ОСОБА_1 з 18.08.2021 пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2018 - 2020 роки; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, з 18.08.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2018 - 2020 роки.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з квітня 2013 року вона отримує пенсію державного службовця. Окрім того після досягнення пенсійного віку в період з 01.06.2020 по 31.08.2020 вона продовжувала працювати та сплачувала єдиний соціальний внесок. 01 березня 2021 року орган Пенсійного фонду перевів її з пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки. Вказане переведення відбулося без її особистого звернення із заявою. 18 серпня 2021 року вона звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 - 2020 роки, однак у задоволенні такої було відмовлено з мотивів проведення таких виплат з 01 березня 2021 року. Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки показник заробітної плати має враховуватися за 3 календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
20 жовтня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0801-8/39857 від 19.10.2021, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що з 01 березня 2021 року позивача було переведено на пенсію за віком на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 у зв'язку з тим, що розмір отримуваної нею до цього пенсії за вислугу років є меншим, ніж розмір пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням проведеної індексації. Вважає, що в даному випадку були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2018 - 2020 роки, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується саме показник, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду 16 грудня 2021 року проти позову заперечив, аргументуючи наведеними у відзиві обставинами, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Окрім того, підтвердив те, що на даний момент обчислення пенсії позивачки здійснюється із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та з 23 квітня 2013 року отримувала пенсію на підставі норм Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок). Зазначеним порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, п. 8 вказаного Порядку передбачено, що якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», буде більшим від розміру пенсії, обчисленого, в тому числі, відповідно до Закону України «Про державну службу», проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку України.
На підставі вищезазначеної норми рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №921160144107 від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 автоматично з 01 березня 2021 року переведено на пенсію зі віком на підставі Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано дані за 2014 - 2016 роки.
Вказана обставина не заперечується відповідачем та не є предметом доказування.
Листом №0700-0202-8/16934 від 27.04.2021 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило представника ОСОБА_1 про факт переведення останньої на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також про порядок проведеного розрахунку нового розміру пенсії. Зокрема, зазначено, що розмір такої було обчислено з урахування 34 років 11 місяців 17 днів страхового стажу (індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,34917) та заробітної плати згідно даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.04.2013 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,83690). Окрім того, проінформовано, що для зарахування набутого після призначення пенсії страхового стажу ОСОБА_1 необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії по стажу.
З метою проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки, 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду вищезазначеної заяви листом ГУ ПФУ в Закарпатській області №4514-4436/М-02/8-0700/21 від 31.08.2021 повідомлено заявника про те, що з 01 березня 2021 року їй було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018 - 2020 роки (5426,60 грн.) (арк. спр. 15).
Разом з тим, з наданого на вимогу позивачки розрахунку заробітку для обчислення пенсії вбачається, що насправді пенсія ОСОБА_1 обчислюється з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014 - 2016 роки. Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив вказану обставину. Причини надання пенсіонеру недостовірних відомостей пояснити не зміг.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за період з 2014 по 2016 роки, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи правомірність вказаних дій органу Пенсійного фонду України, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 44 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців (на момент призначення ОСОБА_1 пенсії) регламентувалося положеннями Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII. Так, зокрема, ст. 37 вказаного законодавчого акту було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В свою чергу ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Так, судом встановлено, що до проведеного в квітні 2021 року перерахунку ОСОБА_1 отримувала пенсію на підставі норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Виплата пенсії позивачу за Законом України «Про державну службу» не входила до сфери правового регулювання Закону, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб - державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, отримуючи до 23 квітня 2021 року пенсію за Законом України «Про державну службу», позивач не користувалася жодним з видів пенсій, встановлених Законом, тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону 23 квітня 2021 року вважається таким, що відбулось вперше.
Спірні правовідносини виникли з приводу порядку визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону.
Положеннями ст. 40 Закону врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Водночас, якщо особі було призначено пенсію згідно з іншими законодавчими нормами, то при переході такої на пенсію за нормами Закону вона фактично не набуває право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням, відповідно до приписів ст. 40 Закону. Тому суд вважає, що в такому разі повинен враховуватися показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Судом встановлено, що в квітні 2021 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону з пенсії, передбаченої нормами Закону України «Про державну службу». Отже, фактично відбулося нове призначення пенсії позивача, при якому ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно було враховувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три попередні календарні роки (2018, 2019, 2020).
До аналогічного правового висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17, від 11 вересня 2019 року у справі №363/1493/17, від 09 червня 2021 року у справі №367/1276/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищенаведене, враховуючи законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, суд вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо застосуванням при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2014 - 2016 роки.
Саме вказаними діями, на думку суду, були порушені права позивача на належний рівень пенсійного забезпечення. В свою чергу не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Закарпатській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону, з 18 серпня 2021 року, оскільки за результатами розгляду даної адміністративної справи було встановлено факт призначення такої з 01 березня 2021 року.
Окрім того, суд вважає помилковими твердження позивача, що такий перерахунок належить здійснити тільки з 18 серпня 2021 року - дня звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою.
При цьому суд враховує положення п. 8 Порядку, що виключає необхідність звернення пенсіонера із відповідною заявою для переведення на пенсію за віком за нормами Закону у разі, якщо при проведенні перерахунку пенсії такої особи відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону було встановлено, що розмір перерахованої пенсії буде більшим, ніж раніше отримувана пенсія.
Саме зазначена законодавча норма стала підставою для переведення ОСОБА_1 в квітні 2021 року з пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» на пенсії за нормами Закону.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
Оскільки за результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено порушення прав позивача саме з моменту переведення її на пенсію за нормами Закону, а саме: з 01 березня 2021 року, тому з метою ефективного захисту соціальних прав пенсіонера, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов з врахуванням наведеного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення розрахунку ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та проводити виплату, з врахуванням раніше виплачених сум, з 01.03.2021 ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2018 - 2020 роки.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 681,00 грн. (Шістсот вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 21 грудня 2021 року.
Суддя Р.О. Ващилін