печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43895/21-к
20 жовтня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотаннями адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулись до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотаннями, в яких просять скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 03.06.2021 №757/16602/21-к у кримінальному провадженні №42020000000001696 від 15.09.2020.
В обґрунтування клопотання посилаються на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на 692 об'єкти нерухомого майна та автомобілі марки «LexusLX570», рік випуску 2019 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , «LexusLS 460 L», рік випуску 2015 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_5 .
Зазначають, що арешт накладено необґрунтовано, невмотивовано, всупереч вимог КПК України, а також арешт накладено на майно, яке не належить підозрюваному та не зазначене в змінюваній апеляційній скарзі прокурора. Майно підозрюваного ОСОБА_5 не підпадає під жодний пункт передбачений ч.1 ст. 96-2 КК України, що унеможливлює застосування спеціальної конфіскації. У кримінальному провадженні відсутній цивільний позов, в якому мають бути зазначені збитки, які нібито заподіяні державі. Зазначають, що чинне законодавство не встановлює мінімальну чи максимальну кількість об'єктів нерухомого майна що можуть бути продані власником - фізичною особою протягом будь-якого звітного періоду. Тому адвокати вважають, що підозра є необґрунтованою, а відтак арешт на майно накладено всупереч вимог чинного законодавства, тому не вбачають підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та слідчий ДБР про місце, день та час розгляду клопотання повідомлялись належним чином, не з'явились, слідчий суддя визнав можливим провести розгляд клопотання за їх відсутності.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001696 від 15.09.2020 за підозрою ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.06.2021 №757/16602/21-к у кримінальному провадженні №42020000000001696 від 15.09.2020 накладено арешт на 692 об'єкти нерухомого майна та автомобілі марки «LexusLX570», рік випуску 2019 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , «LexusLS 460 L», рік випуску 2015 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_5 .
За своїм змістом клопотання адвокатів є касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03.06.2021, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).
З тексту ухвали Київського апеляційного суду від 03.06.2021 вбачається, що при накладенні арешту на вказане майно, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ виходила з того, що в сукупності з обставинами кримінального провадження, а також доданими до клопотання слідчого матеріалами, які доводять мету та правові підстави накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , наявність обґрунтованої підозри, необхідність такого втручання у права і свободи, як арешт майна, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, розумність та співрозмірність арешту майна із виконанням завдань кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що існують всі підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, при цьому, колегія суддів впевнена, що такий арешт майна не створить негативних наслідків для підозрюваного, третіх осіб, так як підозрюваний не втратить можливості користуватись таким майном та отримувати дохід від здачі такого майна в оренду. Арешт накладається з метою конфіскації майна, як виду покарання, в разі визнання ОСОБА_5 , винуватим за вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного у клопотанні слідчого майна.
Як зазначено слідчим суддею вище, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду клопотання, адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викликались в судове засідання, не з'явились, а відтак і не довели наявність в кримінальному провадженні обставин, які би слугували підставою для постановлення ухвали про скасування арешту майна.
Так, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалі Київського апеляційного суду від 03.06.2021 та надало б слідчому судді підстави на даний час вважати, що необхідність у накладенні арешту на майно, яке перелічено в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування, яке наразі трває, шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотань адвокатів.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42020000000001696 від 15.09.2020, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1