21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9424/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - 1 - Мельник В.А., адвокат (довіреність від 04.01.2021 №19),
відповідача - 2 - не з'явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"
про відмову від позову
у справі №910/9424/19
за позовом державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", позивач)
до: громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (далі - ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав", відповідач 1)
та Societe des Auteurs, Compositeurs et Editeurs de Musique (SACEM; далі - Асоціація, відповідач 2),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа ОСОБА_1 ,
про визнання правочину недійсним,
ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав" та Асоціації про визнання недійсним договору від 20.07.2018 про заміну сторони у договорі про взаємне представництво інтересів від 01.08.2001.
Позовні вимоги, з посиланням на приписи частини третьої статті 92, статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин укладений колишнім керівником позивача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з перевищенням ним своїх статутних повноважень на безоплатне передання майна позивача, про що Асоціація та ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав" були обізнані, або Асоціація могла бути введена в оману представниками ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав" спільно з ОСОБА_1 .
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/9424/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, у задоволенні позову відмовлено з підстав його необґрунтованості.
Рішення та постанову мотивовано тим, що договір від 20.07.2018 від імені позивача підписаний уповноваженою на те особою, а положення Статуту ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" щодо укладення такого виду договорів дотримані, зокрема, і ті, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.
Відхиляючи доводи позивача про перевищення керівником своїх повноважень, з огляду на норми розділу 6 Статуту, зокрема, пункту 6.8 щодо заборони безоплатної передачі майна, суди дійшли висновку про те, що такі норми стосуються майна юридичної особи - основних фондів виробничого і невиробничого призначення, до яких майнові права інтелектуальної власності не відносяться. Майнові права інтелектуальної власності, зокрема ті, що є предметом договору про взаємне представництво інтересів, не відображались на балансі позивача. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що майнові права інтелектуальної власності, які перебувають в управлінні організації колективного управління, не є майном такої організації.
ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" у касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Верховний Суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Позивач у касаційній скарзі посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №910/17319/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) оскільки, на його думку, майнові права інтелектуальної власності є майном організації, що здійснює управління ними у розумінні права власності на чуже майно.
За твердженням позивача, майнові права інтелектуальної власності необхідно розглядати як майно в широкому розумінні, і розпоряджання ними може здійснюватись за аналогією з розпорядженням речовими правами. Управління майновими правами інтелектуальної власності є основною сферою діяльності як позивача, так і організацій колективного управління в цілому. З майновими правами інтелектуальної власності організації колективного управління, у тому числі і позивач, отримують єдиний дохід у вигляді комісійних платежів на покриття своїх фактичних витрат та забезпечення власного існування. Відтак позбавлення організації майнових прав, щодо яких вона здійснює колективне управління, має для неї несприятливі майнові наслідки з огляду на те, що така організація позбавлена доходу і, відповідно, не може забезпечити власне існування.
За твердженням позивача, управління майновими правами є окремим, специфічним видом права власності на рівні права володіння, користування та розпоряджання майном. При цьому такий вид права, як "управління майновими правами" не є абсолютним. Особа, яка здійснює управління майновими правами інтелектуальної власності, не може відчужувати та/або передавати їх користувачам, а лише надає дозвіл на їх використання тим чи іншим способом, на умовах, встановлених договором із користувачем та/або законом. Тобто така організація здійснює захист майнових прав інтелектуальної власності, які перебувають в її управлінні, забезпечує їх законне використання, належну виплату роялті правовласнику та здійснює інші функції, пов'язані із охороною інтелектуальної власності та прав та інтересів правовласників. Саме від діяльності щодо управління майновими правами організації колективного управління і отримують доходи у вигляді комісійних платежів, тому такий вид права ("управління майновими правами") тяжіє до речових прав на чуже майно.
Також позивач зазначає про наявність виключної правової проблеми, що вбачається у тому, що, за доводами позивача, майнові права інтелектуальної власності, які перебувають в управлінні організації колективного управління, є майном такого підприємства, і таке майно не може бути безоплатно та без згоди загальних зборів цього підприємства відчужуватись на користь третіх осіб; саме визнання судом таких обставин (визнання майнових прав інтелектуальної власності майном організації, що здійснює управління ними), у контексті прав на чуже майно (майнові права), може стати запорукою посилення захисту майнових прав правовласників, сприяти збільшенню ефективності їх управління, розвитку законодавства у сфері колективного управління та посиленню нагляду за діяльністю організацій колективного управління з боку їх загальних зборів та наглядової ради. У зв'язку з чим, на думку позивача справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду
ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав" у відзиві просила у задоволенні касаційної скарги відмовити з посиланням, зокрема, на недоведеність та необґрунтованість її доводів.
Від Асоціації відзив на касаційну скаргу не надходив.
Разом з тим 17.12.2021 до Верховного Суду надійшла заява ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" про відмову від позову, в якій просить прийняти відмову ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від позовних вимог до ГО "Українська агенція з авторських та суміжних прав" та Асоціації про визнання правочину недійсним; визнати нечинними рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 910/9424/19; провадження у справі № 910/9424/19 закрити.
Відповідно до статті 307 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Заяву про відмову від позову у справі № 910/9424/19 подано головою ліквідаційної комісії ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Бугаєнко І.В. та скріплено печаткою ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.12.2021, згідно з яким Бугаєнко І.В. має право вчиняти дії від імені ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав".
Частиною третьою статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Таким чином, оскільки заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", а саме подано головою ліквідаційної комісії ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Бугаєнко І.В., та враховуючи, що відмова від позову не суперечить інтересам ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, перевіривши повноваження Бугаєнко І.В., Верховний Суд вважає за можливе задовольнити заяву ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" про відмову від позову у справі № 910/9424/19, визнати нечинними рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі, і закрити провадження у ній.
Відповідно до частини другої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
З огляду на те, що ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" при поданні касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 910/9424/19 сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн, йому підлягає поверненню з державного бюджету України1 921,00 грн.
Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307 ГПК України, Верховний Суд
1. Заяву державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" про відмову від позову у справі № 910/9424/19 задовольнити.
2. Прийняти відмову державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від позову до громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" та Societe des Auteurs, Compositeurs et Editeurs de Musique (SACEM) про визнання правочину недійсним.
3. Визнати нечинними рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 910/9424/19.
4. Провадження у справі № 910/9424/19 закрити.
5. Повернути державній організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" з державного бюджету України 1 921,00 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням від 16.06.2021 № 1374.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Булгакова
Судді І. Бенедисюк
В. Селіваненко