14 грудня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3360/21
Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 926/3360/21
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство"
про відшкодування шкоди в сумі 133 765,39 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев
представники сторін:
від позивача - Книговський В.О. - представник.
від відповідача - Чепишко Д.В. - представник.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась з позовом до Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" про відшкодування шкоди, заподіяних навколишньому природному середовищу у сумі 133 765,39 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач на те, що в період з 13 по 26 квітня 2021 року Державною екологічною інспекцією Карпатського округу було проведено перевірку Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до акту перевірки № 79/03 на території Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство”, виявлено незаконну порубку 27 дерев.
Таким чином, охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення сталого і раціонального використання лісових ресурсів завдано істотну матеріальну шкоду природному середовищу в розмірі 133 765,39 грн. В порушення норм чинного законодавства України відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки, а тому зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду.
Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 року позовну заяву передано судді Миронюку С.О.
Ухвалою суду від 16.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.09.2021 р.
Судове засідання 06.09.2021 р. не відбулось в зв'язку з перебуванням судді у відпустці, про що заступником керівника апарату складено відповідне повідомлення.
Ухвалою суду від 30.09.2021 р. відкладено судове засідання на 20.10.2021 р.
20.10.2021 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву за вх. № 4258 згідно якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні 20.10.2021 р. оголошено перерву до 09.11.2021 р.
08.11.2021 р. позивачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано відповідь на відзив Вх. № 4494.
Ухвалою суду від 09.11.2021 р. відкладено судове засідання на 25.11.2021 р.
24.11.2021 року через канцелярію суду представник відповідача подав письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
В судових засіданнях 25.11.2021 р. та 02.12.2021 р. було оголошено перерву, судове засідання призначено на 14.12.2021 р.
14.12.2021 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав заяву Вх. № 5101, в якій просить провадження у даній справі зупинити відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у справі № 600/938/21-а Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 09.11.2021 року призначив інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої поставив зокрема питання чи виконані рівномірно-поступові рубки на ділянках, що розташовані на території Долішньошепітського лісництва, а саме: квартал 5 виділи ... 9, ... у відповідності до матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року, безперервного лісовпорядкування 2017 року, наказу Держлісагентства від 31.08.2015 р. № 212 "Про віднесення до відповідних категорій лісів Чернівецької області, що знаходяться в постійному користуванні підприємств Держлісагентства", погодженого листом Мінприроди України N 001383 (Про погодження категорій лісів), Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності підприємства наданого Міністерством екології та природних ресурсів України від 12.02.2019 року N 7-03/12-20189251791/1 та чи входять такі ділянки до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", який затверджені Рішенням XXXII сесії 5 скликання № 252-32/09 від 07.10.2009 року "Про корегування території зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця".
Відповідач вважає, що встановлення таких обставин потребує спеціальних знань та безпосередньо вплине на результат розгляду даної справи.
Розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд в її задоволені відмовляє, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та об'єктивна неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Рішення XXXII сесії 5 скликання Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року яким передано Державному підприємству «Берегометське лісомисливське господарство» для забезпечення режиму охорони та збереження зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» загальною площею 13248,4 га, в тому числі в межах Мигівського лісництва - площею 300,2 га., Лопушнянського лісництва - площею 220,5 га, Гірсько-кутського лісництва - площею 4299,3 га, Долішньо шепітського лісництва - площею 1431,6 га (в тому числі квартал 5 виділ 9), Чемернарського ліснитцва - площею 3582,8 га, Фальківського лісництва - площею 3414,0 га.
Отже, у суду є можливість самостійно дослідити та надати правову оцінку обставинам справи щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на переданих Державному підприємству «Берегометське лісомисливське господарство» територіях.
В судовому засіданні 14.12.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнає вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до статті 20 цього Закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В період 13 по 26 квітня 2021 року начальником відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу - Семенком М.О., заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу - Василенюком С.Д., головним спеціалістом відділу державного екологічного контролю природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Пилипком Р.І., головним спеціалістом сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькії області, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища - Сакаловим Д.В.. головним спеціалістом сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища - Деревянко A.A., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища - Продан О.C., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища - Гончарук С.Ф., заступником начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища - Стрілецькою І.В. за участі директора Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” Максимчука Р.Т., головного лісничого Акришора І.С., начальника лісового відділу Лазоряка Я.Й. головного інженера Швейко В.Я., головного механіка ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого СЗІСД ГУНП у Чернівецькій області Солоненко І.М. проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством “Берегометське лісомисливське господарство” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Зазначений захід було призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 191 від 09.04.2021 року. Вказаний наказ було видано на підставі ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 року № 60, наказу Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 № 454 «Про за твердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік» та з урахуванням Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114
За результатами заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством “Берегометське лісомисливське господарство” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт № 79/03 від 26.04.2021 року, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, зокрема директором Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” Максимчуком Р.Т., головним лісничим Акришора І.С., начальником лісового відділу Лазоряком Я.Й. головним інженером Швейко В.Я. та головним механіком Стратій І.В.
В Акті № 79/03 міститься відмітка про ознайомлення, згоду та отримання його примірника директором Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” Максимчуком Р.Т. Також, в акті міститься відмітка про наявність заперечень на 3-ох. аркушах.
Частиною 6 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Таким чином, при проведенні перевірки та складанні Акта перевірки № 79/03 від 26.04.2021 року, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства, тобто, вказаний акт є носієм доказової інформації та належним доказом у справі.
Як вбачається з Акту № 798/03, який складено за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством “Берегометське лісомисливське господарство” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході проведеної спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу в період 13-26 квітня 2021 року перевірки, встановлено таке:
Квартал 5 виділ 9 - виявлено незаконну порубку 23 сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, бук (перелікова відомість № 1 додається).
Квартал 31 виділ 11 - встановлено, що очищення лісосіки не проводиться одночасно із заготівлею деревини, а окремі порубкові залишки складені в заборонених місцях, виявлено незаконну порубку 4 сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця (перелікова відомість № 2 додається).
Квартал 5 виділ 8,9 - встановлено, що очищення лісосіки не проводиться одночасно із заготівлею деревини, а окремі порубкові залишки складені в заборонених місцях.
Встановлено, що дані порушення не виявлялись працівниками відповідача про, що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даних випадків в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка у Квартал 5 виділ 9 та Кварталі 31 виділ 11 здійснена працівниками ДП «Берегометське лісомисливське господарство» протягом 2021 року в ході проведення лісозаготівельних робіт. Діаметр пеньків зазначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 19, 63, 64, 67, 69, 86 Лісового кодексу та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».
Згідно з розрахунком, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд” розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок вищезазначеної незаконної порубки сироростучих, сухостійних дерев на території Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” протягом 2021 року становить 133 765,39 грн.
07.05.2021 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 03-21/1892 про відшкодування шкоди в сумі 133 765,39 грн заподіяної державі внаслідок незаконної рубки дерев на території Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство”.
У зв'язку з тим, що Державне підприємство “Берегометське лісомисливське господарство” не відшкодував шкоду у сумі 133 765,39 грн в добровільному порядку, Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.
Так, згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Статтею 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
В силу ст. 34 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Стаття 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 № 134, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Пунктом 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 №134, передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання, охорону і відтворення об'єктів рослинного світу; про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу у Чернівецькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством “Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 68/03.
Згідно ст. 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Державне підприємство “Берегометське лісомисливське господарство” є постійним лісокористувачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Статтями 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Завдану шкоду підтверджено актом складеним за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 79/03, який у встановленому законодавством порядку не оскаржений та не скасований.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24 липня 2013 року № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня: до 10 см 82 грн, 10,1-14 см 143 грн, 14,1-18 см 374 грн, 18,1-22 см 760 грн, 22,1-26 см, 1336 грн, 26,1-30 см 2112 грн, 30,1-34 см 2832 грн, 34,1-38 3602 грн, 38,1-42 4422 грн, 42,1-46 5247 грн, 46,1-50 6066 грн. За кожен сантиметр діаметра понад 50 сантиметрів 192 грн. Пунктом 4 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що за незаконне вирубування, видалення або пошкодження до ступеня припинення росту молодих хвойних та вічнозелених дерев (віком до 41 року) в грудні - січні розмір відшкодування обчислюється для територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих у межах населених пунктів, за цією таксою, збільшеною у чотири рази, для всіх інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за цією таксою, збільшеною у три рази. Пунктом 6 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.
Як вбачається з акту № 79/03, діаметр пеньків зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійснено відповідно до наведених вище такс. Відтак, відповідно до розрахунку, складеного позивачем на підставі Акту проведеного планового заходу № 79/03 та згідно до Постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24 липня 2013 року № 541, розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки на території Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” становить 133 765,39 грн.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування дерев (нанесення збитків).
Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулась незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту дерев на території Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” та заподіяна шкода.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто, проявом їх протиправної поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 16 липня 2014 року у справі № 907/535/13, від 14 жовтня 2014 року у справі № 906/249/14, від 12 листопада 2014 року у справі № 914/1138/14, від 30 липня 2015 року у справі № 927/56/15, від 08 жовтня 2015 року у справі № 912/1676/14 та від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/132/15.
Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17.
На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов'язків з охорони лісу.
За приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір, наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем.
Так, дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено факт незаконної порубки на підконтрольній відповідачеві території Долішньошепітського лісництва, внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 133 765,39 грн.
Судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством та Положенням, відбулася незаконна порубка 27 дерев.
Судом встановлено також наявність безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди.
При цьому, відсутність вини у незаконній порубці 27 дерев відповідач не довів.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Рішення XXXII сесії 5 скликання Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року яким передано Державному підприємству «Берегометське лісомисливське господарство» для забезпечення режиму охорони та збереження зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» загальною площею 13248,4 га, в тому числі в межах Мигівського лісництва - площею 300,2 га., Лопушнянського лісництва - площею 220,5 га, Гірсько-кутського лісництва - площею 4299,3 га, Долішньо шепітського лісництва - площею 1431,6 га (в тому числі квартал 5 виділ 9), Чемернарського ліснитцва - площею 3582,8 га, Фальківського лісництва - площею 3414,0 га.
Вказане рішення Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року на момент вирішення справи є чинним.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів погашення суми заборгованості.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного правопорушення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є - 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 729-р від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області» квартал 5 та 31 належать до території Долішньошепітської сільської ради яка входить до Долішньошепітського старостинського округу Берегометської об'єднаної територіальної громади. Враховуючи вищевикладене, загальна сума заподіяної шкоди в розмірі 133 765,39 грн стягується до відповідних місцевих бюджетів.
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства “Берегометське лісомисливське господарство” Вх. № 5101 про зупинення провадження у справі.
2. Позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" (59233, вул. Центральна, 55, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438976) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 42702233) шкоду в сумі 133 765,39 грн. на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”: р/р UА288999980333159331000024371, отримувач - Чернівецьке ГУК/ Берегометська ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування Берегометської ТГ в сумі 66 882,69 грн.;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 26 753,08 грн.;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 40 129,62 грн.
4. Стягнути з Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" (59233, вул. Центральна, 55, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438976) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 42702233) судовий збір в сумі 2270,00 грн. на рахунок Державної екологічної інспекції Карпатського округу: р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ.
5. З набранням рішення законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
В судовому засіданні 14.12.2021 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2021 року.
Суддя С.О. Миронюк