Справа № 152/1447/21
2/152/472/21
іменем України
14 грудня 2021 року м. Шаргород
Cправа №152/1447/21
Провадження №2/152/472/21
Шаргородський районний суд
Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
представника позивача - адвоката Костиці В.С.,
розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Золотий колос», - про визнання права на земельну частку (пай),
встановив:
І. Стислий виклад позицій позивача, відповідача, третьої особи
1. Виклад позиції позивача.
22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду з означеним позовом до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просить визнати за нею у порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) №533 в розмірі 1,76 умовних кадастрових гектарів, яка знаходилася в землях КСП «Золотий колос» с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області на території Михайлівської сільської ради, а тепер - Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована в с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області і після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається, в тому числі із права на майновий пай члена КСП «Золотий колос» с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області та із земельної частки (паю) площею 1,76 умовних кадастрових гектарів на території Михайлівської сільської ради, відповідно до даних Технічної документації по паюванню земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Золотий колос» с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області за 1997 рік, де в додатку 2.2. (аркуші 19 та 29 і 33) в списку пайовиків-пенсіонерів колективного сільськогосподарського підприємства «Золотий колос» с. Михайлівка станом на 1 грудня 1996 року за порядковим номером 209 (з 347) значиться її мати « ОСОБА_2 », котрій розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації від 13 травня 1997 року за №105 видано сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН №0264677, зареєстрований 01.07.1997 року за №207, але вже помилково на ім'я « ОСОБА_2 ».
Помилка у прізвищі її матері повторилася і у Списку №2 власників сертифікатів, померлих на час розподілу земельних часток (паїв), спадщина яких не була переоформлена по Михайлівській сільській раді, де за порядковим номером 7 зазначено дані загального списку - 296 та №533 ділянки, а прізвище « ОСОБА_2 ».
Також, помилка повторилося і в акті розподілу земельних часток (паїв) (порядковий номер 296) та в затвердженому розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації від 11 червня 2003 року за №174 додатку 21 - Списку померлих власників сертифікатів, яким виділені ділянки на території Михайлівської сільської ради, де за порядковим №36 значиться її матір як « ОСОБА_2 ».
Вона є спадкоємцем зазначеного спадкового майна ОСОБА_2 по закону як спадкоємець першої черги, відповідно до ст.529 ЦК України в редакції 1963 року, та після смерті матері прийняла спадщину. Інших спадкоємців після смерті матері немає.
Оформити спадкові права на земельну частку (пай) вона не може через відсутність сертифікату на право на земельну частку (пай).
Приватним нотаріусом Мельник М.В. їй було відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу на земельну ділянку чи на земельну частку (пай), що є перешкодою для оформлення спадкових прав.
Ухвалою суду від 23.11.2021 року залучено до участі у справі №152/1447/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Золотий колос», що знаходиться в АДРЕСА_2. (а.с.96-97).
В підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Костриця В.С., що діє на підставі ордеру серії ВН №174493 від 22.11.2021 року (а.с.50), підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. При цьому, адвокат Костриця В.С. посилався на ті самі підстави, що зазначені в позові ОСОБА_1 та просив позов задовольнити. Враховуючи, що відповідачем позов визнається у повному обсязі, то просить ухвалити судове рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.
2. Виклад позиції відповідача - Мурафської сільської ради.
Відповідач - Мурафська сільська рада Шаргородського району Вінницької області відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 23.11.2021 року, до суду не подала.
Разом з тим 06.12.2021 року від представника відповідача - Мурафського сільського голови Літвіненка О.М., який діє на підставі рішення Мурафської сільської ради №2 від 18.11.2020 року «Про результати виборів сільського голови та визнання його повноважень» (а.с.65), посвідчення №1 голови Мурафської сільської ради (а.с.64), та який не має обмежень на вчинення процесуальних дій від імені сільської ради (а.с.54), до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечень не має, позовні вимоги визнає (а.с.63).
3. Виклад позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватного підприємства «Золотий колос».
В підготовче судове засідання представник третьої особи - ПП «Золотий колос» не з'явився, хоча про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.62).
14.12.2021 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - директора ПП «Золотий колос» Іваська М.К., який має право вчиняти будь-які процесуальні дії від імені підприємства без обмежень (а.с.55), надійшло пояснення з додатками, в останній не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 (а.с.67-71).
При цьому, у поясненні представник третьої особи зазначив, що право матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтверджується даними Технічної документації по паюванню земель колективної власності КСП «Золотий колос» с. Михайлівка за 1997 рік. ОСОБА_2 працювала у колгоспі імені Леніна в с. Михайлівка і за життя набула права на земельну частку (пай). Ім'я матері позивача - ОСОБА_2 внесено до Книги пошани колгоспу імені Леніна, яка велася з 1975 року по 1995 рік. З невідомих причин у розпорядженні Шаргородської РДА від 13.05.1997 року допущено помилку та зазначено про видачу сертифікату на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 замість « ОСОБА_2 ». Ця помилка була допущена і в подальшому у документах, що стосуються видачі сертифікату на земельну частку (пай) матері позивача. У примірнику Технічної документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на території Михайлівської сільської ради за 2003 рік у додатку №2.16 міститься довідка Михайлівської сільської ради за №1384, згідно із якою було виправлено помилку у написанні прізвища матері позивача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
Так як у колгоспі ім. Леніна не було таких працівників із прізвищем « ОСОБА_2 », як і в АДРЕСА_2, що йому достовірно відомо, то матір позивача мала право на земельну частку (пай), у зв'язку із чим він не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача, третьої особи.
1. 06.12.2021 року від представника відповідача - Муравського сільського голови Літвіненка О.М. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечень не має, позовні вимоги визнає (а.с.63).
2. 14.12.2021 року від представника третьої особи - директора Приватного підприємства «Золотий колос» Іваська М.К. надійшло пояснення, в якому, серед іншого зазначено про те, що ПП «Золотий колос» не заперечує щодо задоволення позову та просить розглядати справу у відсутності представника третьої особи (а.с.67-68).
3. В підготовчому судовому засіданні 14.12.2021 року представник позивача - адвокат Костриця В.С. заявив усне клопотання про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11
ІІІ. Процесуальні дії у справі
1. Ухвалою суду від 23.11.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство «Золотий колос»; розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 14 грудня 2021 року (а.с.56-57).
2. В підготовче судове засіданні, призначене на 14.12.2021 року не прибули позивач, представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, які належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання (а.с.58, 61, 62).
При цьому, представник відповідача у п.2 поданої до суду 06.12.2021 року заяви просить розглядати справу у його відсутності, визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.63), а представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, подав до суду письмове пояснення, в якому не заперечує щодо задоволення позову (а.с.67), у зв'язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності зазначених учасників справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи подані ними заяви та клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а також враховуючи, що представник відповідача у заяві до суду зазначив про повне визнання позову ОСОБА_1 .
3. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд встановив, що визнання позову відповідачем Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, представник якої Мурафський сільський голова Літвіненко О.М. не обмежений в правах, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси відповідачів та інших осіб.
4. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про прийняття визнання відповідачем Мурафською сільською радою позовних вимог ОСОБА_1 .
5. У зв'язку з повним визнанням відповідачем позову, суд у підготовчому судовому засіданні 14.12.2021 року, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив провести підготовче судове засідання за правилами судового розгляду, ухвалити рішення в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.
6. В підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч.7 ст.223 ЦПК України, головуючим суддею оголошено стислий зміст письмового пояснення третьої особи.
7. В підготовчому судовому засіданні 14.12.2021 року, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд задовольнив клопотання представника позивача адвоката Костриці В.С. про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину.
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 08 листопада 2018 року (а.с. 11).
ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована в с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області, що вбачається із довідки Михайлівської сільської ради від 26.03.2019 року за №477 (а.с.13).
Спадщину після смерті матері ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1 , яка є донькою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про її одруження серії НОМЕР_3 (а.с.10), а тому є спадкоємцем за законом після смерті матері.
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за нормами діючого на час смерті ОСОБА_2 ЦК УРСР, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої, що підтверджується довідкою Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 26.03.2019 року за №478 (а.с.12).
Так, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася та була прийнята ОСОБА_1 до 01 січня 2004 року.
Відтак, правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.
Зазначене відповідає вимогам ст.58 Конституції України, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, роз'ясненням, що містяться в абз.3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», а також у висновку Верховного Суду від 18.01.2018 року, викладеному у справі №556/1354/15-ц.
Частина 1 ст.58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами 1, 3 ст.5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Пунктом п'ятим Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до висновку Верховного Суду від 18.01.2018 року, викладеного у справі №556/1354/15-ц, «За змістом ч.ч.4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК (2004 року), відносини спадкування регулюються нормами ЦК (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини. Як ч.2 ст.1220 ЦК, так і ст.525 ЦК УРСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1.01.2004 року, а в разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1.01.2004) або якщо вона була прийнята хоча б одним зі спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року».
Таким чином, відповідно до зазначених нормативних актів та роз'яснень, а також правового висновку Верховного Суду, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається, в тому числі із права на майновий пай члена КСП «Золотий колос» с. Михайлівка колишнього Шаргородського району Вінницької області.
Спадкоємець ОСОБА_2 за законом - позивач ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті матері, вже частково оформила свої спадкові права, зокрема, на вказане вище право на майновий пай, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.12.2018 року (а.с.140).
Також, судом встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 належить земельна частка (пай) площею 1,76 умовних кадастрових гектари, яка знаходиться на території колишньої Михайлівської сільської ради, правонаступником якої є Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області.
Так, з Технічної документації по паюванню земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Золотий колос» с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області за 1997 рік вбачається, що в додатку 2.2. «Список пенсіонерів колективного господарства «Золотий колос» с. Михайлівка станом на 1 грудня 1996 року» за порядковим номером 209 значиться « ОСОБА_2 » (а.с.27).
З витягу з Книги реєстрації сертифікатів вбачається, що ОСОБА_2 видався сертифікат на земельну частку (пай) ВН №0264677, при цьому, він видався на прізвище « ОСОБА_2 », проте, це прізвище закреслено та внесено запис прізвища особи « ОСОБА_2 » (а.с.17).
З повідомлення Відділу у Шаргородському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.11.2018 року за №С-324/0-0.40-614/152-18 вбачається, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 був виданий сертифікат серії ВН №0264677 на земельну частку (пай) площею 1,76 умовних кадастрових гектари на території Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, зареєстрований 01 липня 1997 року за №207 на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації від 13 травня 1997 року за №105 (а.с.18).
Також судом встановлено, що помилка у прізвищі померлого спадкодавця ОСОБА_2 наявна у Списку №2 власників сертифікатів, померлих на час розподілу земельних часток (паїв), спадщина яких не переоформлена по Михайлівській сільській раді, де за порядковим номером 7 зазначено дані номеру загального списку - 296 та №533 ділянки, а прізвище « ОСОБА_2 » (а.с.34).
Згідно із розпорядженням від 13.05.1997 року за №105 «Про затвердження розрахунків вартості земельної частки (паю) по КСП «Золотий колос» с. Михайлівка», прийнято рішення про затвердження розрахунку вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) в площі сільськогосподарських угідь, що передані у колективну власність КСП «Золотий колос» с. Михайлівка, та про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам, співвласникам колективної власності на землю в кількості 685 чоловік, відповідно до затвердженого загальними зборами членів КСП Списку (а.с.35).
У вказаному вище Списку зазначено спадкодавця ОСОБА_2 під порядковим номером 296, зазначено №533 земельної ділянки, номер сертифікату 0264677, але прізвище власника сертифікату так само зазначено з помилкою як ОСОБА_2 (а.с.37).
Згідно із рішенням загальних зборів власників сертифікатів ПП Золотий колос» від 06.05.2001 року затверджено Список осіб, що мають право на отримання державних актів (а.с.39).
У вказаному Списку прізвище матері позивача також зазначено помилково як « ОСОБА_2 (а.с.41).
При дослідженні судом Технічної документації про передачу земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на території Михайлівської сільської ради судом встановлено, що вказана Технічна документація містить довідку виконкому Михайлівської сільської ради №1384, яка є додатком до 2.16 до Технічної документації, про те, що згідно із паспортними даними та свідоцтвами про смерть власників сертифікатів змінюються прізвища певних власників сертифікатів, зокрема, прізвище ОСОБА_2 , номер якої у Списку власників сертифікатів - 296, номер належної їй земельної ділянки - 533, змінюється на ОСОБА_2 (а.с.45).
11.06.2003 року розпорядженням Шаргородської РДА «Про затвердження технічних документацій щодо передачі земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на землю» затверджено відповідну Технічну документацію по Михайлівській сільській раді, передано земельні ділянки у власність громадянам на підставі додатків - Списків громадян-власників сертифікатів (а.с.47).
У додатку №21 до вказаного розпорядження Шаргородської РДА наявний Список померлих власників сертифікатів, яким виділені земельні ділянки на території Михайлівської сільської ради (а.с.49), у якому зазначена матір позивача.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили вище викладені обставини.
Так, свідок ОСОБА_10 суду показала, що є працівником ПП «Золотий колос», зокрема, контролює надання в оренду та використання ПП орендованих земельних ділянок та не витребуваних земельних часток (паїв). Їй достовірно відомо, що матір позивача - ОСОБА_2 очолювала буряківничу ланку, тривалий час працювала у колгоспі ім. Леніна, з якого пішла на песію, тому мала право на земельну частку (пай) та майновий пай. При видачі майнового сертифікату матері позивача помилок не було допущено, а при видачі земельного сертифікату допущено помилку у написанні прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 », що є перешкодою для оформлення позивачем спадщини.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що проживала по сусідству із матір'ю позивача та працювала у ланці разом із ОСОБА_2 . Інших осіб у колгоспі з такими даними про особу не було.
Показання свідків узгоджуються із доданою третьою особою копією Книги пошани колгоспу імені Леніна с. Михайлівка, в якій на аркуші за лютий 1973 року міститься фото ОСОБА_2 та відомості про досягнення рільничої бригади під її керівництвом щодо вирощування та збирання урожаю буряка у 1971 році (а.с.71).
Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 була власником сертифікату серії ВН №0264677 на право на земельну частку (пай) №533 площею 1,76 умовних кадастрових гектари, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №207 01.07.1997 року, однак при написанні прізвища було допущено помилку та зазначено прізвище власника сертифікату як « ОСОБА_2 ».
Оскільки судом встановлено, що у спадкодавця ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) за життя було вилучено через помилку у написанні прізвища, але вона набула право на земельну частку (пай) розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, правонаступником якої є Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, то право на означену земельну частку (пай) входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , яку прийняла, але не оформила донька спадкодавця - позивач ОСОБА_1 .
Відтак, спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай) за законом прийняла позивач ОСОБА_1 , яка має перешкоду у оформлені спадщини на вказану земельну частку (пай) через відсутність правовстановлюючого документу та допущення помилки у написанні прізвища спадкодавця у правовстановлюючих документах, у зв'язку із чим приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу Мельник М.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа - сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.9).
Таким чином, порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЦК УРСР в редакції 1963 року, ЗК України та ЦПК України.
Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Так як спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася та була прийнята ОСОБА_1 до 01 січня 2004 року, то правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.
Так, частина 1 ст.58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами 1, 3 ст.5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Пунктом п'ятим Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.1 ст.6 ЦК УРСР встановлено перелік способів захисту цивільних прав шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.
Тобто, за змістом ст.6 ЦК УРСР кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно з ч.ч.1, 2 ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст.526 ЦК УРСР).
Частиною першою статті 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В силу ст.116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Ст.ст.81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.
За приписами ст.524 ЦК УРСР та ст.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом і передбачає перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
VІ. Висновки суду
Із досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 у визначений законом спосіб не набула права власності на земельну частку (пай), що належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0264677, зареєстрованого 01.07.1997 року за №207 та виданого на підставі рішення Шаргородської РДА за №153 від 17.06.1996 року, і який через допущення помилки в написанні прізвища ОСОБА_2 не був отриманий останньою за життя, а також не отриманий і державний акт на право власності на земельну ділянку.
Разом з тим, судом встановлено, що право на земельну частку (пай) входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .
У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за законом та прийняла спадщину після смерті останньої, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, не відмовилася від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, відповідно до вимог ст.553 ЦК УРСР.
ОСОБА_1 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) площею 1,76 умовних кадастрових гектари після смерті ОСОБА_2 .
Отже, оскільки ОСОБА_2 мала право земельну частку (пай) площею 1,76 умовних кадастрових гектари, то і позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 вправі порушувати питання про успадкування права на цю земельну частку (пай) з послідуючим отриманням документу про право власності на земельну ділянку.
Визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) не порушує права та законні інтереси інших осіб, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач.
Враховуючи, що відповідачем Мурафською сільською радою визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , а третя особа ПП «Золотий колос» не заперечує проти задоволення вказаної позовної заяви, то суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.
Оскільки право ОСОБА_1 на оформлення її спадкових прав на спадщину померлої ОСОБА_2 порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 200 206, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273 ЦПК України, на підставі ст.ст.6, 524, 525, 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, ст.ст.81, 116, 131 ЗК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Золотий колос», - про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) №533 в розмірі 1,76 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходилася в землях КСП «Золотий колос» с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області на території Михайлівської (тепер - Мурафської) сільської ради Шаргородського (тепер - Жмеринського) району Вінницької області.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Повне найменування (для юридичних осіб) та ім'я (для фізичних осіб) сторін та учасника справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;
- відповідач - Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, місцезнаходження: с. Мурафа Жмеринського району Вінницької області, вул. Коцюбинського, буд.23, код ЄДРПОУ - 04325495;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Золотий колос», місцезнаходження с. Михайлівка Жмеринського району Вінницької області, вул. Центральна, буд.25 А, код ЄДРПОУ -03729776.
Повне рішення складено 21.12.2021 року.
Суддя: