Справа № 152/92/21
3/152/53/21
іменем України
21 грудня 2021 року м. Шаргород
Справа №152/92/21
Провадження №3/152/53/21,
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області - Славінська Н.Л.,
з участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
його захисників - адвокатів Лиська В.П., Країло С.В.,
представника потерпілого -
АТ «Вінницяобленерго» - Перебейніса І.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,
- за ст.124 КпАП України,
встановив:
ОСОБА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14.01.2021 року серії ДПР18 №449072, обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а саме в тому, що 14.01.2021 року о 17 годині 10 хвилин у с. Копистирин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області на вул. Центральній ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 21043 з державним номером НОМЕР_3 , на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, а саме: автомобілю FORD RANGER з державним номером НОМЕР_4 , та здійснив зіткнення із ним, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.16.12. ПДР України.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов до суду 20.01.2021 року та переданий в провадження судді Славінської Н.Л. згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.01.2021 року (а.с.17).
Під час розгляду справи судом були допитані ОСОБА_1 , інший учасник ДТП - ОСОБА_2 , представник потерпілого - АТ «Вінницяобленерго» Перебейніс І.О.
Так, ОСОБА_1 , будучи допитаним в суді, відразу заперечував свою винуватість у ДТП, щодо викладення обставин справи у протоколі про адміністративне правопорушення та в схемі ДТП, про що зазначив у письмовому поясненні, яке додано до протоколу (а.с.4), а також у письмовому поясненні, яке надано суду в судовому засіданні 11.02.2021 року (а.с.22).
Також, представник потерпілого ОСОБА_3 в суді 17.02.2021 року пояснив, що в момент зіткнення автомобіля ВАЗ з автомобілем FORD RANGER, вказаний автомобіль знаходився на головній дорозі, яка має тверде асфальтоване покриття, сполучає місто Шаргород з містом Жмеринка, а інша дорога - перехресна до головної, на його думку є другорядною, оскільки має ґрунтове покриття, тому не є рівнозначною. Вважає, що в протоколі про адміністративне правопорушення допущено помилку при вказівці поліцейським, що ДТП сталося на перехресті рівнозначних доріг, яка унеможливлює об'єктивний розгляд справи та ухвалення судового рішення.
Крім того, представник потерпілого пояснив, що на місці ДТП відсутній знак, передбачений ПДР, який би свідчив про перехрестя доріг взагалі.
Допитаний в присутності свого адвоката Костриці В.С. в судовому засіданні 11.02.2021 року в якості свідка інший учасник ДТП - водій автомобіля FORD RANGER, що належить АТ «Вінницяобленерго», ОСОБА_2 про обставини виникнення ДТП пояснив, що 14.01.2021 року він керував автомобілем FORD RANGER з державним номером НОМЕР_4 у с. Копистирин, так як перевозив бригаду працівників АТ «Вінницяобленерго». Приблизно о 17 годині на виїзді із с. Копистирин він рухався по своїй смузі руху - правій, але, побачивши перешкоду у виді ями на слизькій дорозі, та не бачачи інших транспортних засобів або пішоходів, для об'їзду перешкоди - ями, виїхав на смугу зустрічного руху, де раптово з'явився автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який виїхав із-за кущів з бокової вулиці, тому, щоб уникнути зіткнення, він додав швидкості, але сталося зіткнення, зокрема, автомобіль ВАЗ вдарив у бік автомобіль під його керуванням.
Також свідок ОСОБА_2 пояснив, що, на його думку, на місці, де сталася ДТП, взагалі немає перехрестя доріг, а є лише одна дорога, а збоку - грунтова вуличка. Але якщо вважати перетин доріг перехрестям, то це, на його думку, не є перехрестям рівнозначних доріг, оскільки він їхав по головній дорозі, яка має тверде асфальтоване покриття, яка перетинається ґрунтовою дорогою. Він відразу надавав пояснення поліцейському при складанні протоколу та схеми ДТП про те, що об'їздив перешкоду на дорозі - яму, але поліцейський у поясненні вказав, що він виїхав на зустрічну смугу для зручності виїзду на дорогу, що сполучає м. Шаргород з м. Жмеринка, що не відповідає дійсності. Так як пояснення від його імені писав поліцейський, до того ж, нерозбірливим почерком, то він не зміг прочитати дослівного викладу обставин ДТП від його імені, тому підписав, проте, при оголошенні цих пояснень в суді заперечує щодо такого викладу обставин, оскільки такий виклад у письмовому поясненні не відповідає дійсним обставинам ДТП, про які він пояснив в суді.
Крім того, свідок ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ, порушив вимоги ПДР України в тому, що резина на шинах не відповідала нормі, була «лиса», тому, на його думку, останній не зміг вчасно загальмувати, що уникнути зіткнення.
У судовому засіданні 17.02.2021 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лиськом В.П. було заявлено клопотання про призначення у справі судової авто-технічної експертизи, яке задоволено судом (а.с.52-54).
Висновок експерта №1207/1208/21-21 від 07.12.2021 року надійшов до суду 13.12.2021 року (а.с.82, 83-89).
Згідно із висновком експерта встановлюється невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 21043 з державним номером НОМЕР_5 ОСОБА_1 технічним нормам вимог п.п.16.11, 16.12 ПДР України, що стало причиною виникнення ДТП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
При розгляді адміністративного протоколу встановлено, що адміністративне правопорушення, згідно з протоколом серії ДПР18 №449072, ОСОБА_1 вчинено 14.01.2021 року.
Таким чином, встановлено, що висновок експерта на виконання постанови суду від 17.02.2021 року, надійшов до Шаргородського районного суду після спливу граничного строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті (ч.2 ст.38 КУпАП).
Отже, на час розгляду справи в суді закінчився граничний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , встановлений ст.38 КУпАП.
У правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а щодо застосування статті 38 КУпАП, Верховний Суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, Верховний Суд у вказаній вище постанові здійснив логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП, яке дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Також, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а зробив висновок, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Отже, суд приходить до висновку, що закінчення граничного строку накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих як на притягнення особи до адміністративної відповідальності, так і на встановлення наявності чи відсутності події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Тому, оскільки на момент розгляду справи в суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення, то, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке розпочате, підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки приписи ст.247 КУпАП є імперативними і чітко вказують на те, що суд повинен лише закрити провадження, не вирішуючи при цьому жодних інших питань, а п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні, відсутності чи наявності події і складу адміністративного правопорушення у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення, то у зв'язку із закриттям провадження у справі внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд не вирішує питання винуватості останнього, таке поєднання закриття справи з одночасним визнанням особи винуватою чи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями.
Крім того, суд враховує вимоги ч.1 ст.284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. На момент розгляду справи, коли закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не має права вчиняти процесуальні дії - здійснювати розгляд справи, дослідити докази і постановити рішення по суті.
Таким чином, приходжу до висновку, що справа підлягає закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , передбачених ст.38 КпАП України, оскільки строк притягнення останнього до адміністративної відповідальності закінчився 14.01.2021 року.
На підставі викладеного та керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.38, 283, 284, 294 КпАП України,
постановив:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя: