Справа № 930/2067/21
Провадження №2/930/756/21
16.12.2021 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Царапори О.П.
за участю секретаря судових засідань Дуба В.Г.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю,
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, зазначивши в позовній заяві, що вона є власником 58/100 частини житлового будинку «А» з прибудовою літ «А1», верандою літ «а2», тамбуром літ «а1» загальною площею 117,2 кв.м., в тому числі житловою 74,0 кв.м. до якого входить: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4,5,6,7 - кімнати, 8 - кухня, 9 - кладовка, 10 - тамбур та господарські будівлі та споруди: «а3» - вх. Майданчик, сарай літ «Г», сарай/літня кухня літ «Д», погріб літ. «д», гараж літ «Ж», оглядова яма літ «ж», сарай літ «Е», туалет літ «Т», Ѕ огорожі «1-3» за адресою АДРЕСА_1 .
37/100 вищевказаного житлового будинку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 вересня 2018 року .
21/100 даного будинку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину на нерухомість від 20.04.2005 року .
В їй фактичному користуванні знаходиться 58/100 частина житлового будинку «А» з прибудовою літ «А1», верандою літ «а2», тамбуром літ «а1» загальною площею 117,2 кв.м., в тому числі житловою 74,0 кв.м. до якого входить: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4,5,6,7 - кімнати, 8 - кухня, 9 - кладовка, 10 - тамбур та господарські будівлі та споруди: «а3» - вх. Майданчик, сарай літ «Г», сарай/літня кухня літ «Д», погріб літ. «д», гараж літ «Ж», оглядова яма літ «ж», сарай літ «Е», туалет літ «Т», Ѕ огорожі «1-3».
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є співвласниками інших 42/100 частин будинку.
Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить 21/100 частина вищевказаної будівлі з господарськими будівлями.
Відповідачу ОСОБА_4 належить 21/100 частина вищевказаної будівлі з господарськими будівлями.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Добровільно між сторонами не досягнуто згоди щодо виділу часток будівлі в натурі.
12.07.2021 року ОСОБА_1 одержала висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до висновку ОСОБА_1 може бути виділено у власність житловий будинок «А» з прибудовою літ «А1», верандою літ «а2», тамбуром літ «а1» загальною площею 117,2 кв.м., в тому числі житловою 74,0 кв.м. до якого входить: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4,5,6,7 - кімнати, 8 - кухня, 9 - кладовка, 10 - тамбур та господарські будівлі та споруди: «а3» - вх. Майданчик, сарай літ «Г», сарай/літня кухня літ «Д», погріб літ. «д», гараж літ «Ж», оглядова яма літ «ж», сарай літ «Е», туалет літ «Т», Ѕ огорожі «1-3» , а тому з метою захисту своїх прав позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Виклад позиції відповідача.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подали, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 15.09.2021 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Від сторін заяв і клопотань по справі не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 15.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 18.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, від представника позивачки ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовільнити.
Відповідач ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені про час, день та місце розгляду справи завчасно і належним чином, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність відповідачів.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Дослідивши матеріали справи, а саме ,копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.09.2018 року відповідно до якого ОСОБА_1 успадкувала 37/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями , який розташований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.7), копію паспорта позивачки ОСОБА_1 (а.с.8), свідоцтво про право на спадщину на нерухомість від 22 квітня 2005 року року (а.с.13), копію технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.16-22) , висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 12 липня 2021 року № 130 (а.с.24)
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
За приписами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказаний висновок підтверджений в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 (справа №607/122/15-ц), від 19.09.2018 (справа №712/11374/16-ц) та від 18.07.2018 (справа №697/3147/13-ц). У своїй постанові Верховний Суд України вказав, що поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно із ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Висновки суду
Оскільки ОСОБА_1 є власником 58/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 вересня 2018 року, та на підставі свідоцтва про право на спадщину на нерухомість від 20.04.2005 року, позовні вимоги визнані відповідачем, та не порушують права жодної із сторін, а тому підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 356, 364 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 200, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_3 ) про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 у приватну власність житловий будинок «А» з прибудовою літ «А1», верандою літ «а2», тамбуром літ «а1» загальною площею 117,2 кв.м., в тому числі житловою 74,0 кв.м. до якого входить: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4,5,6,7 - кімнати, 8 - кухня, 9 - кладовка, 10 - тамбур та господарські будівлі та споруди: «а3» - вх. Майданчик, сарай літ «Г», сарай/літня кухня літ «Д», погріб літ. «д», гараж літ «Ж», оглядова яма літ «ж», сарай літ «Е», туалет літ «Т», Ѕ огорожі «1-3» за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Головуючий: О.П.Царапора