вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
22.12.2021 Справа № 917/1717/21
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцька ТЕЦ”, вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 10 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Івана Мазепи, 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 97 627,73 грн.,
Суддя Пушко І.І.
Секретар судового засідання Квіта О.Т.
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
Суть справи: 05.11.2021 до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» про стягнення з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 11 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 144 052,73 грн., з яких 140 505,41 грн. основного боргу, 1 907,31 грн. 3% річних, 1 640,01 грн. інфляційних втрат за договором № 5031 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.03.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з березня по травень 2021 несвоєчасно здійснював оплату спожитої теплової енергії на умовах договору № 5031 від 15.03.2021.
Ухвалою від 10.11.2021 (а.с. 49) суд залишив позовну заяву без руху з підстав недотримання позивачем вимог, встановлених ГПК щодо подання позовних заяв, викладених в п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Позивач в термін, визначений судом, усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 19.11.2021 (а.с. 56-57) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Зазначена ухвала суду направлялась сторонам, в т.ч. відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48) та отримана представниками сторін, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 58-59).
У відзиві на позовну заяву б/н б/д (вх. № 13572 від 068.12.2021, а.с. 60-62) відповідач посилається на те, що є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування, своєчасність виконання договірних зобов'язань безпосередньо залежить від надходжень бюджетних коштів з міського бюджету, проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів.
У відповіді на відзив від 08.12.2021 (вх. № 13804 від 10.12.2021, а.с. 94-98) позивач повідомив про сплату відповідачем 46 425,00 грн. основного боргу, на підтвердження проведеної оплати надав копію виписки банку від 29.11.2021 та подав клопотання про зменшення позовних вимог на зазначену суму.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається господарським судом до розгляду. Таким чином, ціна позову, яку вказує позивач відповідно до ст. 163 ГПК України, складає 97 627,73 грн., з яких 94 080,41 грн. основного боргу, 1 907,31 грн. 3% річних, 1 640,01 грн. інфляційних втрат.
Відповідач не скористався правом подання заперечень на відповідь на відзив, передбаченим ст. 167 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 (а.с. 14-15) ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (позивач) з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".
15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", як Виконавцем, та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 10 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як Споживачем, укладено договір № 5031 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 16-23, далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі-послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
В п. 1.3 Договору визначена інформація про споживача:
1) адреса: вулиця Івана Мазепи, 47, м. Кременчук Полтавської області, Дошкільний заклад № 10; Опалювальна площа будівлі 694,06 м2; теплове навантаження будівлі: теплова енергія для опалення - 0,080000 Гкал/год; у будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт; будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії;
2) адреса: вулиця Івана Мазепи, 47, м. Кременчук Полтавської області, Пральня д/з № 10; Опалювальна площа будівлі - м2; теплове навантаження будівлі: теплова енергія для опалення - 0,006800 Гкал/год; у будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт; будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії.
Відповідно до п. 3.6 Договору, облік теплової енергії, що постачається на об'єкт Споживача визначається за приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленого на даному об'єкті. Споживач щомісяця до останнього для включно розрахункового місяця подає Виконавцю інформацію про фактичне споживання теплової енергії згідно показників приладу комерційного обліку теплової енергії. При відсутності даних показників комерційного обліку теплової енергії до останнього дня включно розрахункового місяця кількість спожитої теплової енергії визначається Виконавцем розрахунковим методом. До обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку або розрахунковим способом, додаються теплові витрати, згідно п. 1.3.2 даного Договору.
Зняття Споживачем показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії оформлюється Відомістю про фактичні покази розрахункових приладів обліку на підставі якої здійснюється розрахунок, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії. Акт про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Виконавця.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що ціною послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на послугу. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1 774,60 грн. за 1 Гкал з ПДВ. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу Виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх в дію, повідомляє про це Споживачу з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Згідно пункту 4.3 Договору, тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги Виконавцю становить з першого по останнє число місяця, але не може перевищувати місяць.
Пунктом 4.4 Договору сторони передбачили, що Виконавець формує та надсилає (надає) не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунок на оплату послуги та Акт про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надсилається (надається) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 4.5 Договору, Споживач здійснює оплату за цим Договором за спожиту послугу протягом 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Згідно з п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" від 31.12.2020 №330 "Про введення в дію скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для споживачів" відповідно до Закону України "Про теплопостачання" на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №116 від 24.12.2020 року "Про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для споживачів" введені в дію наступні тарифи для потреб бюджетних установ - 1774,60 грн./Гкал (з ПДВ) (а.с. 32-33).
На виконання умов Договору, позивач в період з березня по травень 2021 поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 140 505,41 грн., що підтверджується копіями актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 31.03.2021, від 30.04.2021 та від 31.05.2021 (а.с. 27-28).
В дотримання умов Договору позивач вручив представнику відповідача вищезазначені акти та відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії (а.с. 24-26). Матеріалами справи підтверджується вручення зазначених рахунків та актів відповідачу (копії відомостей залучені до матеріалів справи, а. с. 29-31).
В порушення умов Договору відповідач, систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.
На момент звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача зі сплати вартості послуг за спожиту теплову енергію з березня по травень 2021 становила 140 505,41 грн.
У відповіді на відзив позивач підтвердив сплату відповідачем 46 425,00 грн. за отриману теплову енергію у спірному періоді, надав виписку банку на вказану суму (а.с. 98) та підтримав позовні вимоги в частині сплати основного боргу в сумі 94 080,41 грн. за спожиту та не оплачену теплову енергію за період з березня по травень 2021, 1 907,31 грн. 3% річних, за зобов'язаннями, які виникли в березні, квітні та травні 2021, нарахованих за період з 21.04.2021 по 08.10.2021, 1 640,01 грн. інфляційних втрат, за зобов'язаннями, які виникли в березні та квітні 2021, нарахованих за період з 01.05.2021 по 31.08.2021.
Під час розгляду спору по суті судом приймається до уваги наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання"), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з березня по травень 2021 на загальну суму 140 505,41 грн. (копії актів та рахунків залучені до матеріалів справи, а.с. 24-28).
Пунктом 3.6 Договору встановлено, що облік теплової енергії, що постачається на об'єкт Споживача визначається за приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленого на даному об'єкті. Споживач щомісяця до останнього для включно розрахункового місяця подає Виконавцю інформацію про фактичне споживання теплової енергії згідно показників приладу комерційного обліку теплової енергії. При відсутності даних показників комерційного обліку теплової енергії до останнього дня включно розрахункового місяця кількість спожитої теплової енергії визначається Виконавцем розрахунковим методом. До обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку або розрахунковим способом, додаються теплові витрати, згідно п. 1.3.2 даного Договору.
Зняття Споживачем показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії оформлюється Відомістю про фактичні покази розрахункових приладів обліку на підставі якої здійснюється розрахунок, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії. Акт про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Виконавця.
Акти за березень, квітень та травень 2021 були вручені представнику відповідача, що підтверджується його підписом у відповідних відомостях (а.с. 29-31).
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України оплату отриманих послуг в спірному періоді здійснив частково в сумі 46 425,00 грн. (копія банківської виписки від 29.11.2021 залучена до матеріалів справи, а.с. 98).
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 94 080,41 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач заявив до стягнення 1 907,31 грн. 3% річних, за зобов'язаннями, які виникли в березні, квітні та травні 2021, нарахованих за період з 21.04.2021 по 08.10.2021, та 1 640,01 грн. інфляційних втрат, за зобов'язаннями, які виникли в березні та квітні 2021, нарахованих за період з 01.05.2021 по 31.08.2021.
Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов (а.с. 60-62) щодо відсутності вчасного належного фінансування з місцевого бюджету не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, сторони перебувають в договірних відносинах на підставі договору № 5031 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.03.2021.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України). У зв'язку з цим застосування бюджетного законодавства до відносин юридично рівних учасників є неприпустимим. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилося відповідно до приписів глави 50 Цивільного кодексу України.
Таким чином, умови Договору не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії з причин затримки фінансування.
Крім того, за змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, тому відсутність у відповідача необхідних коштів не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача 94 080,41 грн. основного боргу, 1 907,31 грн. 3% річних, 1 640,01 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 46, 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Прийняти здійснене позивачем зменшення позовних вимог.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 10 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 23550393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцька ТЕЦ” (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136) - 94 080,41 грн. основного боргу, 1 907,31 грн. 3% річних, 1 640,01 грн. інфляційних втрат; 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
5. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Пушко І.І.