20.12.2021 Справа № 914/3820/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд», м. Львів
до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Мостиська, Львівська обл.
про видачу судового наказу з вимогою про стягнення 5644,91 грн заборгованості за договором поставки від 22.05.2015 №106362
Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5644,91 грн заборгованості за договором поставки від 22.05.2015 №106362.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021, заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі вказаного судового наказу з огляду на таке.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 147 ГПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Частиною 1 статті 148 ГПК України унормовано, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Суд зазначає, що сумою, заявленою до стягнення, є, за твердженням заявника, вартість поставленого боржнику товару. Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.5 договору поставки від 22.05.2015 №106362 покупець, тобто боржник, зобов'язався забезпечити особу, яка від його імені прийматиме товар, належним чином оформленою довіреністю на його одержання. Долучені до матеріалів заяви видаткові накладні не містять підписів ОСОБА_1 , натомість підписані ОСОБА_2 та Кадикалом без вказівки про довіреність. Жодних довіреностей, виданих на вказаних осіб, заявником не подано. Крім цього, паспортні даних зазначених осіб, вказані у видаткових накладних, є ідентичними.
Товарно-транспортні накладні не містять розшифровки підпису в графі “одержувач” та не містять підписів водіїв, які прийняли та вивантажили товар.
Відтак, обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, не підтверджені. Відповідно, на підставі поданих заявником доказів і зазначених обставин у суду відсутні підстави стверджувати про виникнення у боржника заборгованості в сумі 5 644,91 грн. за договором поставки товару від 22.05.2015 № 106362, а у заявника - права на отримання від боржника заявленої до стягнення суми.
Суд також звертає увагу, що договір поставки товару укладено між заявником і ОСОБА_1 без вказівки на статус фізичної особи як фізичної особи- підприємця.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Одночасно суд звертає увагу заявника, що наслідки відмови у видачі судового наказу передбачені ст. 153 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 151, 152, 153, 155, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5644,91 грн заборгованості за договором поставки від 22.05.2015 №106362.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Кидисюк Р.А.