79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.12.2021 справа № 914/2439/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЗ», м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства «Галич-Гранд», м. Львів,
про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 739233,18 грн.
За участі представників:
від позивача: Завада Тарас Романович - адвокат,
від відповідача: Музичко Володимир Анатолійович - керівник.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЗ», м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням шляхом виселення Приватного підприємства «Галич-Гранд», м. Львів, з нежитлового приміщення та стягнення з відповідача 720000 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна за Договором оренди, 19233,18 грн. відшкодування комунальних послуг та судового збору. Згодом позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 19233,18 грн. заборгованості та збільшив позовні вимоги на 240000 грн. неустойки за неповернення майна протягом серпня-жовтня 2021 р.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач посилається на те, що на підставі Договору оренди нерухомого майна № 08/20 від 31 грудня 2019 р. відповідач користувався нежитловим приміщенням.
В зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати у повному розмірі, позивач на підставі п. 8.2. Договору вручив відповідачу лист-претензію, яким повідомив, що у випадку несплати орендної плати у повному розмірі до 31.10.2020 р., договір вважатиметься розірваним з 01.11.2020 р.
Відповідач заборгованість з орендної плати не погасив.
Позивач 18 грудня 2020 р. направив відповідачу лист-вимогу, в якій просив в зв'язку з розірванням з 01.11.2020 р. Договору оренди нерухомого майна № 08/20 від 31.12.2019 р., сплатити передбачену п. 5.3. Договору неустойку за період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р., у розмірі 80000 грн.
Позивач, 03.06.2021 р., вручив відповідачу лист-вимогу, в якій просив негайно повернути предмет договору оренди шляхом повного звільнення приміщення від майна відповідача та сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги і 560000 грн. неустойки.
У ході підготовчого провадження відповідачем сплачено позивачу 19233,18 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги не спростував, проти задоволення позову не заперечив. У судових засіданнях представник відповідача підтвердив факт сплати відповідачем позивачу 19233,18 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява ухвалою суду залишалась без руху. Після усунення недоліків позовної заяви суд відкрив провадження у справі та ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Судові засідання у справі відкладались з підстав, які наведено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
Ухвалою суду від 25.10.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 29.11.2021 р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 13.12.2021 р.
Позивачем подано суду клопотання про відмову від частини позовних вимог, а саме: від стягнення з відповідача 19233,18 грн. заборгованості з відшкодування спожитих комунальних витрат.
Позивачем також подано заяву про продовження строку підготовчого провадження та заяву про збільшення позовних вимог на 240000 грн. неустойки, нарахованої за серпень-жовтень 2020 р.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами у справі, до переліку обставин, які є предметом доказування, належить доказування існування обставин, які підтверджують: факт укладення між сторонами у справі договору оренди нерухомого майна, факт припинення дії такого договору, факт невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань із своєчасної та повної сплати орендної плати і вартості спожитих комунальних послуг, факт неповернення орендованого майна орендодавцю у строки, встановлені договором оренди, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність обставин, які належать до предмету доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви та інших заявах, поясненнях тощо, які знаходяться у матеріалах справи.
З огляду на характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з такого.
Позивач 15.11.2021 р. подав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині 19233,18 грн. заборгованості відповідача за спожиті комунальні послуги. Повноваження адвоката Завади Тараса Романовича, який від імені позивача підписав цю заяву, підтверджуються наявним у матеріалах справи ордером від 09 серпня 2021 р. № 1074693.
Відповідно до приписів статей 46, 191 та 231 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Суд не приймає відмови від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд встановив, що адвокат Завада Т.Р., який представляє у суді інтереси позивача та подав суду заяву про відмову від частини позовних вимог, діє на підставі ордера № 1074693 від 09 серпня 2021 р. без обмежень прав адвоката Договором про надання правової допомоги № 194 від 05 листопада 2020 р.
У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили, що відмова від частини позовних вимог від 12.11.21 р., подана адвокатом Завадою Т.Р., суперечить інтересам позивача.
За таких обставин, відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19233,18 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги приймається судом.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Суд роз'яснює сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі ст. 129, ч. 1 ст. 130 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що наявними у матеріалах справи банківськими виписками від 22.10.2021 р. підтверджується факт перерахування відповідачем позивачу 19233,18 грн. заборгованості після відкриття провадження у справі, з державного бюджету підлягає поверненню позивачу за його заявою 50 % судового збору, сплаченого з цієї частини позовних вимог, при поданні позову.
Що стосується решти позовних вимог, то суд, вирішуючи спір у справі в частині позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення неустойки за несвоєчасне повернення такого приміщення орендодавцю, дійшов висновку про їх задоволення, виходячи з такого.
Наявною у матеріалах справи належно завіреною копією Договору № 08/20 оренди нерухомого майна від 31 грудня 2019 р. підтверджується факт виникнення між сторонами у справі з 31 грудня 2019 р. правовідносин щодо оренди нежитлового приміщення загальною площею 600 кв. м, яке розташоване на другому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У пунктах 4.1. та 7.1. Договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє з 01 січня 2020 р. до 31 грудня 2020 р. За оренду приміщення відповідач зобов'язався сплачувати з 01 березня 2020 р. до 31 грудня 2020 р. щомісячно 48000 грн., включаючи податок на додану вартість (виходячи з розрахунку 80 грн. за один м кв.).
Належно завіреною копією Додатку № 1 до вищезгаданого договору № 08/20 (Акт прийому-передачі нерухомого майна від 02 січня 2020 р.) підтверджується факт передачі позивачем відповідачу 02 січня 2020 р. в оренду предмета Договору № 08/20.
Позивач вручив 17.07.2020 р. керівнику відповідача Лист-попередження № 15/07 від 15.07.2020 р. У цьому листі позивач повідомив відповідача про те, що відповідач заборгував 209549,02 грн. орендної плати, яку встановлено Договором № 08/20 від 31.12.2019 р. Позивач повідомив, що ця обставина в силу приписів абз. 4 п.п. 8.2. п. 8 Договору є підставою для його розірвання. Факт отримання такого листа-попередження визнано керівником відповідача у судовому засіданні.
Наявною у матеріалах справи належно завіреною копією листа-претензії вих. № 02/10 від 19 жовтня 2020 р., з відміткою керівника відповідача про отримання 20.10.2020 р. цього листа, підтверджується факт попередження позивачем відповідача про необхідність сплати ним 339103,6 грн. заборгованості з орендної плати та із сплати компенсації за спожиті комунальні послуги (21103,6 грн. заборгованості із сплати компенсації за спожиті відповідачем комунальні послуги). Одночасно позивач у цьому листі повідомив відповідача про те, що у випадку несплати заборгованості до 31.10.2020 р. Договір оренди № 08/20 від 31.12.2019 р. вважатиметься розірваним з 01.11.2020 р. на підставі присів абз. 4 п.п. 8.2. п. 8 цього Договору.
У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували факт сплати відповідачем вищезгаданої заборгованості у добровільному порядку до 31.10.2020 р. Позивачем факт добровільної сплати відповідачем згаданої заборгованості до 31.10.2020 р. заперечується.
У пункті 8.2. договору сторони погодили, що Договір є розірваним в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця (позивача) з моменту, який визначено у повідомленні Орендодавця (позивача), якщо орендар (відповідач) не вносить орендну плату та інші платежі, передбачені договором оренди, протягом 3 (трьох) робочих днів, з дати настання такого платежу. Керівник відповідача, ОСОБА_1 , зробив відмітку про отримання ним 20.10.2020 р. листа-претензії вих. № 02/10 від 19 жовтня 2020 р.
В силу приписів ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.
На підставі викладених обставин, абз. 4 п.п. 8.2., п.п. 8.4. п. 8 Договору № 08/20 оренди нерухомого майна та норм ст.ст. 6, 629, 782 ЦК України суд дійшов висновку, що з 01.11.2020 р. Договір № 08/20 оренди нерухомого майна розірвано позивачем.
З огляду на наведені вище норми права не є доказами продовження дії договору оренди підписані між сторонами у справі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо відшкодування вартості комунальних послуг по Договору № 08/20 від 31.12.2019 р. за період з лютого до червня 2021 р. та виписані позивачем рахунки на відшкодування вартості цих послуг на підставі згаданого договору.
Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
У п.п. 3.2.14. Договору встановлено обов'язок відповідача повернути позивачу по акту приймання-передачі приміщення в останній день строку оренди або в день розірвання чи припинення дії Договору.
У матеріалах справи немає доказів повернення відповідачем предмету договору оренди станом на день вирішення справи судом.
Наведеними вище та встановленими судом обставинами підтверджується факт порушення відповідачем права позивача на своєчасне повернення йому предмета договору оренди. Вказане право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом виселення відповідача з приміщення, яке з 01.11.2020 р. він займає без установлених законом підстав. Стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 5.3. Договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України підлягає й 960000 грн. неустойки, обчисленої за період неповернення предмета договору оренди з листопада 2020 р. до жовтня 2021 р., виходячи з подвійного розміру орендної плати без урахування податку на додану вартість.
Враховуючи встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи керувався тим, що згідно із статтями 509, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у тому числі й договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 599 ЦК України та ст. 202 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст.762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частиною 1 ст.785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На підставі приписів статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЗ» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93-А, код ЄДРПОУ 30919237) до Приватного підприємства «Галич-Гранд» (79005, м. Львів, вул. Грушевського, буд. 13, кв. 3, код ЄДРПОУ 34368232) про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення заборгованості і неустойки задовольнити частково.
Виселити Приватне підприємство «Галич-Гранд» (79005, м. Львів, вул. Грушевського, буд. 13, кв. 3, код ЄДРПОУ 34368232) з нежитлового приміщення загальною площею 600 кв. м, що розташоване на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЗ» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93-А, код ЄДРПОУ 30919237).
Боржник: Приватне підприємство «Галич-Гранд» (79005, м. Львів, вул. Грушевського, буд. 13, кв. 3, код ЄДРПОУ 34368232).
Стягнути з Приватного підприємства «Галич-Гранд» (79005, м. Львів, вул. Грушевського, буд. 13, кв. 3, код ЄДРПОУ 34368232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЗ» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93-А, код ЄДРПОУ 30919237) 960 000 грн. неустойки та 16670 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. Провадження у справі щодо решти позовних вимог закрити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.12.2021 р.
Суддя Бортник О.Ю.