Іменем України
08 грудня 2021 року м. Кропивницький
справа № 402/270/21
провадження № 22-ц/4809/1382/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Чельник О. І., Черненка В. В.,
секретар судового засідання Кравченко Я. С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях",
представник позивача - адвокат Король Дмитро Володимирович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Мелєзгінов Юрій Валерійович,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях", інтереси якого представляє адвокат Король Дмитро Володимирович, на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2021 року у складі головуючого судді Бондаренка А. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
09.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" (далі ТОВ "ТЕП "Чумацький шлях") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути грошові кошти в сумі 324000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , 27 лютого 2015 року о 05 год. 42 хв., керуючи автопотягом у складі тягача «Renault Premium» д.р.н. НОМЕР_1 з причепом «Alta» д.р.н. НОМЕР_2 по автодорозі «Київ-Чоп» у напрямку м. Києва при проїзді її ділянки в районі 542 км. + 175 м. с.Чишки Пустомитівського району Львівської області грубо порушив вимоги Р 1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині визначення терміну «небезпека для руху», «дорожні умови», «дорожня обстановка»); Р 2 п.п. 2.3 б), д); Р 12 п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Порушення виразилися у тому, що відповідач проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху в межах населеного пункту в умовах недостатньої видимості (туман), що передбачено п. 12.2 ПДР України, вів керований ним транспортний засіб із швидкістю 85 км/год., що є значним перевищенням допустимої швидкості в межах населеного пункту, відповідно до вимог п. 12.4 ПДР України, та в даних дорожніх умовах вибрав невірні прийоми керування, в результаті чого виїхав на другорядну дорогу, яка примикає до автодороги «Київ-Чоп», де у той час знаходився автобус «Богдан 09201» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 та допустив зіткнення між ними. Внаслідок порушень правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , водію автобуса «Богдан 09201» д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 було спричинено ряд тілесних ушкоджень, в тому числі і тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього. За даним фактом було розпочато досудове розслідування, а в подальшому до суду було направлено обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12015140000000139 від 27.02.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях», як до володільця транспортних засобів та роботодавця ОСОБА_1 , цивільний позов у кримінальній справі про стягнення 3000000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 .
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року по справі №450/2242/15-к, ОСОБА_1 було визнано винуватим за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання чотири роки позбавлення волі з позбавлення права керувати усіма видами транспорту строком на 3 роки. Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, ОСОБА_1 було звільнено від призначеного покарання. Частково задоволено цивільні позови. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» (м. Київ вул. Бориспільська, 9 ідентифікаційний код 32070461) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) 150 000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» на користь потерпілої ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) 600 000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018 року вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційна скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» Пашуна Л.П. без задоволення.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 року скарга задоволена частково, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018 року, в частині задоволення цивільного позову скасовані.
Справа в цій частині була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду до участі у справі №450/2512/19 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.01.2021 року була затверджена мирова угода, провадження по справі закрито. На відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» було перераховано потерпілим 324 000 грн.
Позивач зазначає, що вина ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили. ОСОБА_1 скоїв ДТП, виконуючи трудові обов'язки водія експедитора міжнародних перевезень Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях».Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» здійснило відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 .
Посилаючись на положення статей 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» просить стягнути з відповідача 324000 грн. 00 коп. відшкодованої товариством шкоди, завданої внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1 в порядку зворотної вимоги (регресу).
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щошкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Представник позивача адвокат Король Д. В. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Вказує, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року по справі №450/2242/15-к, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним за ч. 2 по ст.286 КК України та призначено покарання чотири роки позбавлення волі з позбавлення права керувати всіма видами транспорту строком на 3 роки.
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за цим вироком.
Частково задоволено цивільні позови.
Стягнуто з ТОВ ТЕП «Чумацький шлях» на користь ОСОБА_3 150 000 грн компенсації за спричинену моральну шкоду.
Стягнуто з ТОВ ТЕП «Чумацький шлях» на користь потерпілої ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 600 000 грн компенсації за спричинену моральну шкоду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційна скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» Пашуна Л.П. без задоволення.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 скарга задоволена частково, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018, в частині задоволення цивільного позову скасовані.
Справа, в цій частині, направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду, до участі у справі №450/2512/19 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях», було залучено до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.01.2021 була затверджена мирова угода, провадження по справі закрито.
На відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 кримінальним злочином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» було перераховано потерпілим 324 000 (триста двадцять чотири тисячі) гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 8612853 від 10 березня 2021 року, №8612854 від 10 березня 2021 року, № 8612852 від 10 березня 2021 року, № 8612851 від 10 березня 2021 року, № 8612860 від 10 березня 2021 року.
Також, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 з 1 жовтня 2013 року був прийнятий на роботу на посаду водія експедитора міжнародних перевезень Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» з випробувальним терміном в один місяць, що підтверджується наказом № 120/1-к від 1 жовтня 2013 року.
Вина водія ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, позивачем було здійснено відшкодування шкоди, як власником джерела підвищеної небезпеки та роботодавцем водія, потерпілим, та після здійснення відшкодування, виникло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 .
Отже, стягнення грошових коштів з відповідача, в порядку регресу, є належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача та не суперечить правовим висновкам Верховного Суду.
Також зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу по суті 14.06.2021 порушив право позивача на подачу відповіді на відзив, у встановлений судом процесуальний строк.
Крім того, позивач заперечує проти відшкодування відповідачеві витрат на правничу допомогу, вказує, що між відповідачем та адвокатом Мелєзгіновим Юрієм Валерійовичем було укладено Договір-доручення про надання правової допомоги від 09.06.2021. Водночас, у самому договорі відсутні умови щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру). Як вбачається зі змісту відзиву, розмір гонорару обчислювався виходячи з кількості витрачених адвокатом годин, виходячи, що вартість однієї години дорівнює 40% від МПМ / 2270 грн. Проте, такий порядок обчислення адвокатського гонорару, не встановлений Договором- доручення про надання правової допомоги від 09.06.2021. У матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем вже понесені (сплачені) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5448 грн, як це зазначено у судовому рішенні.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Представник відповідача адвокат Мелєзгінов Ю. В.подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представник позивача адвоката Король Д. В., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Мелєзгінова Ю. В., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
27 лютого 2015 року о 05 год. 42 хв., ОСОБА_1 , керуючи автопотягом у складі тягача «Renault Premium» д.р.н. НОМЕР_1 з причепом «Alta» д.р.н. НОМЕР_2 по автодорозі «Київ-Чоп» у напрямку м. Києва, при проїзді її ділянки в районі 542 км. + 175 м. с. Чишки Пустомитівського району Львівської області грубо порушив вимоги Р 1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині визначення терміну «небезпека для руху», «дорожні умови», «дорожня обстановка»); Р 2 п.п. 2.3 б), д); Р 12 п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Порушення виразилися у тому, що відповідач проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху в межах населеного пункту в умовах недостатньої видимості (туман), що передбачено п. 12.2 ПДР України, вів керований ним транспортний засіб із швидкістю 85 км/год., що є значним перевищенням допустимої швидкості в межах населеного пункту, відповідно до вимогам п. 12.4 ПДР України, та в даних дорожніх умовах вибрав невірні прийоми керування в результаті чого виїхав на другорядну дорогу, яка примикає до автодороги «Київ-Чоп», де у той час знаходився автобус «Богдан 09201» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , та допустив зіткнення між ними.
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року у кримінальній справі №450/2242/15-к, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018 (а.с.18-20), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним за ч. 2 по ст.286 КК України та призначено покарання чотири роки позбавлення волі з позбавлення права керувати всіма видами транспорту строком на 3 роки (а.с.12-17).
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за цим вироком.
Частково задоволено цивільні позови.
Стягнуто з ТОВ ТЕП «Чумацький шлях» на користь ОСОБА_3 150 000 грн компенсації за спричинену моральну шкоду.
Стягнуто з ТОВ ТЕП «Чумацький шлях» на користь потерпілої ОСОБА_4 , яка діє в свої інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 600 000 грн компенсації за спричинену моральну шкоду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 14.09.2018 в частині задоволення цивільного позову скасовані (а.с.22-25). Справа, в цій частині, направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.01.2021 затверджено мирову угоду, укладену 19 травня 2020 року між Позивачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» на наступних умовах:
1.1.Сторони погодили між собою та домовилися, що сума грошової компенсації за моральну шкоду, завдану ОСОБА_1 (26414, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Йосипівка ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 27 лютого 2015 року, близько 05 години 40 хвилин на автодорозі сполученням Київ-Чоп у с. Чишки, Пустомитівського району, Львівської області, в районі 542 км. + 175 м., та яка підлягає відшкодуванню відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки та роботодавця ОСОБА_1 на користь позивачів складає 324 000 (триста двадцять чотири тисячі) гривень.
1.2.Вказані в п. 1.1. Мирової угоди грошові кошти розподіляються між позивачами в наступних частинах:
1.2.1.позивачу ОСОБА_4 35%, що становить 113 400 (сто тринадцять тисяч чотириста) гривень, відповідач перераховує за наступними банківськими реквізитами: IВAN: НОМЕР_5 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, рахунок отримувача: НОМЕР_6 , картка № НОМЕР_7 ;
1.2.2.позивачу ОСОБА_5 25%, що становить 81 000 (вісімдесят одну тисячу) гривень, відповідач перераховує за наступними банківськими реквізитами: IВAN: НОМЕР_8 в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, рахунок отримувача: НОМЕР_9 , картка № НОМЕР_10 ;
1.2.3.позивачу ОСОБА_6 25%, що становить 81 000 (вісімдесят одну тисячу) гривень, відповідач перераховує на особовий рахунок законного представника ОСОБА_4 , що вказаний у п. 1.2.1. даної Мирової угоди;
1.2.4.позивачу ОСОБА_3 15 %, що становить суму 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень, відповідач перераховує за наступними банківськими реквізитами: IВAN: НОМЕР_11 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, рахунок отримувача: НОМЕР_12 , картка № НОМЕР_13 .
1.3.Грошові кошти відповідач зобов'язується перерахувати на вказані банківські рахунки позивачів протягом двадцяти п'яти днів з моменту отримання усіма учасниками справи ухвали про затвердження Мирової угоди судом та набрання нею законної сили.
1.4.У разі не виконання грошового зобов'язання в строк передбачений п. 1.3. мирової угоди, відповідач сплачує пеню на користь позивачів в розмірі 0,25% від суми зазначеної у п. 1.1. Мирової угоди за кожен день прострочення грошового зобов'язання.
1.5.Після отримання грошових коштів передбачених даною Мировою угодою позивачі гарантують, що не матимуть в подальшому жодних претензій матеріального та морального характеру до відповідача.
1.6.Будь - які судові витрати по справі сторони несуть самостійно.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про відшкодування моральної шкоди закрито (а.с.27-28).
На відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 кримінальним злочином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» було перераховано потерпілим 324 000 (триста двадцять чотири тисячі) гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 8612853 від 10 березня 2021 року, №8612854 від 10 березня 2021 року, № 8612852 від 10 березня 2021 року, № 8612851 від 10 березня 2021 року, № 8612860 від 10 березня 2021 року (а.с.30-32).
З копії наказу № 120/1-к від 1 жовтня 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» встановлено, що ОСОБА_1 з 1 жовтня 2013 року був прийнятий на роботу на посаду водія експедитора міжнародних перевезень Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький шлях» з випробувальним терміном в один місяць.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частин першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків; 2) нанесення прямої дійсної шкоди; 3) вина в діях або бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.
Згідно зі статтею 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Отже, відшкодування шкоди заподіяної працівником підприємству врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП доведена вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2018 року у кримінальній справі №450/2242/15-к (а.с.12-17).
Платіжними дорученнями № 8612853 від 10 березня 2021 року, №8612854 від 10 березня 2021 року, № 8612852 від 10 березня 2021 року, № 8612851 від 10 березня 2021 року, № 8612860 від 10 березня 2021 року ТОВ «ТЕП «Чумацький шлях» виплачено потерпілим 324 000 грн (а.с.30-32).
За вказаного наявні правові підстави для задоволення позовних вимог з огляду на правила, встановлені КЗпП України, оскільки на час вчинення ДТП, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем, а тому на нього покладається обов'язок з відшкодування завданої матеріальної шкоди позивачу за вчинення кримінального правопорушення, яке встановлено вироком суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, танеправильним застосуванням норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, застосував правила ЦК України, які не розповсюджуються на дані правовідносини, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2021 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ "ТЕП "Чумацький шлях" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 8100 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Згідно норм статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 134 ЦПК передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: - оригінал ордера №1093153 від 29.03.2021 (а.с.5); - копію договору №13/21-к про надання правничої допомоги від 26.03.2021 (а.с.6) - копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №630 на ім'я ОСОБА_7 (а.с.7); - рахунок на оплату №25 від 29.05.2021 за надання правничої допомоги на суму 12 000,00 грн (а.с.64); - платіжне доручення №6613047 від 03.06.2021 про сплату 12 000,00 грн (а.с.65-66); - акт про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги від 29.05.2021 (а.с.67); - оригінал ордера №1114918 від 20.06.2021 (а.с.5); - рахунок на оплату №34 від 22.06.2021 за надання правничої допомоги на суму 7 000,00 грн (а.с.114); - платіжне доручення №8613094 від 23.06.2021 про сплату 7 000,00 грн (а.с.115); - акт про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги від 22.06.2021 (а.с.116); - копію додаткової угоди №1 до договору№13/21-к від 20.06.2021 (а.с.117).
ТОВ «ТЕП «Чумацький шлях» доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі, відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 19 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях", інтереси якого представляє адвокат Король Дмитро Володимирович, задовольнити.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2021року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" грошові кошти в сумі 324 000 грн.
В порядку розподілу судових витрат стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" 19 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 8100 грн судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. І. Чельник
В. В. Черненко