Справа № 530/1856/21
"15" грудня 2021 р. Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом
Акціонерного товариства "Мегабанк", місце знаходження: м.Харків, вул.Алчевських, 30 до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, -
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_2 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до Зіньківської державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства ююстиції (м.Суми); ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним (недійсним).
Відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку
на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів
зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, а саме:
- до позовної заяві додано копії документів не завірені відповідно до вимог чинного законодавства.;
- також, в позовній заяві не зазначено число місяць та рік народження відповідача, що позбавляє суд можливості отримати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас, надані із позовною заявою в якості доказів документи (копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача) не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.
При цьому слід звернути увагу позивача, що порядок засвідчення документів визначений пунктами 5.26 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55). За вказаним нормативно - правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію; її ініціалів та прізвища, дати засвідчення підпису, яка проставляється нижче підпису.
Отже, додані до заяви докази (копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача) не засвідчені належним чином, подані з порушенням вимог, встановлених статтями 95, 177 ЦПК України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З цих підстав подана АТ "Мегабанк" позовна заявапідлягає залишенню без руху і необхідно надати строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк", місце знаходження: м.Харків, вул.Алчевських, 30 до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, виявлені недоліки вказані в ухвалі суду повинні бути усунуті протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р.Должко