Справа № 526/276/21
Провадження № 2/526/541/2021
09 грудня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді Тищенко Л.І.
з участю секретаря Синепол С.А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Миргородської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Держави Україна в особі: Миргородської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У позовній заяві позивач вказує, що у 2018 році обласна МСЕК визнала його інвалідом з дитинства. У 2020 році була оновлена індивідуальна програма реабілітації інваліда №410, згідно якої призначені безкоштовно спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, безкоштовне взуття, окуляри, лупа. Для виконання програми реабілітації Управління соціального захисту населення отримало програму, але до цього часу програма не виконується. Він звертвся до вищих і найвищих органів влади, але тяганина продовжується. Влада пропонує йому купити за власні кошти всі засоби для реабілітації, а потім компенсувати понесені витрати, що суперечить ст. 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Так ціна взуття за 2018-2020 року - 3000 грн, ціна годинника - 240 грн, ціна аудіоплеєра - 861 грн, ціна компенсації за мобільний телефон - 3 252 грн. Управління соціального захисту населення завдало йому душевних і фізичних страждань, оскільки він вимушений звертатись до юристів та правоохоронних органів за допомогою, втратив сон, постійно перебуває у пригніченому стані, що негативно впливає на його відносини з оточуючими та на його здоров'я в цілому, тому моральну шкоду він оцінює у 5000 грн.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення, стягнути з Держави Україна на його користь суму компенсації за засоби реабілітації інваліда в сумі 7 353 грн і моральну шкоду у розмірі 5000 грн та зобов'язати райдержадміністрацію здійснювати належний контроль за роботою управління соціального захисту населення.
Ухвалою Гадяцького районного суду від 09.06.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ухвали Гадяцького районного суду від 15.09.2021 замінено відповідачів Гадяцьку районну державну адміністрацію та Управління соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації на належних відповідачів Миргородську районну державну адміністрацію, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та пояснив, що оскільки був забезпечений безоплатно відповідачем ортопедичним взуттям, тому просив зменшити розмір зявленої компенсації з урахуванням вартості взуття.
Представники відповідачів Миргородської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації надали відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, з таких підстав.
Так, на виконання Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV Кабінетом Міністрів України 05 квітня 2012 року розроблено та затверджено постановою №321 Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації (далі - Порядок). Пунктом 2 Порядку передбачено, що до технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад, належать:
-протезно-ортопедичні вироби, в тому числі ортопедичне взуття;
-спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
-засоби для пересування;
-допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;
меблі та оснащення;
-спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації № 410 від 10.04.2020 ОСОБА_1 рекомендовано забезпечення протезно-ортопедичними виробами, а саме: ортопедичним взуттям. 03.07.2020 позивачу були видані направлення, з якими йому необхідно було звернутися на підприємство для виготовлення ортопедичного взуття.
За даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) 11.10.2021 ОСОБА_1 отримав безкоштовно ортопедичне взуття від Полтавського Казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства.
Також індивідуальною програмою реабілітації ОСОБА_1 рекомендовано забезпечення спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією (годинником звуковим та плеєром для відтворення звукозапису).
Пунктом 8 вищезазначеного Порядку передбачено, що особам з інвалідністю І і ІІ групи по зору виплачується компенсація за самостійно придбанийзасіб реабілітації, годинник або мобільний телефон (замість мобільного телефона можна придбати аудіоплеєр).
Підставою для виплати компенсації особам з інвалідністю по зору є висновок МСЕК, що підтверджує інвалідність по зору, та фіскальний чек, що підтверджує придбання особою засобу реабілітації.
Для виплати компенсації ОСОБА_1 чи його законному представнику необхідно подати до управління соціального захисту населення пакет документів та фіскальний чек, що підтверджує придбання виробу за фактичною вартістю виробу, у розмірі не вище граничної ціни засобу, встановленої Міністерством соціальної політики України (гранична вартість на 2020 рік годинника - 240 грн, аудіоплеєра - 861 грн, мобільного телефону - 3252 грн).
З даним питанням позивач у 2020 році звертався до управління, про що йому було надано відповідне роз'яснення - відповідь від 08.07.2020 № 01-49/23-55 .
Повний пакет документів для виплати вищевказаної компенсації позивачем до управління не було надано.
Також, індивідуальною програмою реабілітації від 10.04.2020 № 410 ОСОБА_1 рекомендовано забезпечення виробами медичного призначення, а саме: окулярами та лупою.
Відповідно до додатку 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю» окуляри, лупи відносяться до виробів медичного призначення. А забезпечення безоплатно медичними виробами осіб з івалідністю здійснюється через структурні підрозділи з питань охорони здоров'я,відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1301 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 141). У зв'язку з цим, по питанню забезпечення виробами медичного призначення ОСОБА_1 необхідно звернутися до медичних закладів, про що позивачу було неодноразово надано роз'яснення.
Відповідачі вказують, що Управління соціального захисту населення діяло лише в межах повноважень, передбачених законодавством, а тому вважають, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.
Представники відповідачів Миргородської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явились, надали заяву, в якій просили справу розглянути без участі їх представників.
Представник третьої осіби: Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цієї особи, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з ІІ групою інвалідності з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда №410 ОСОБА_1 потребує спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, а саме: плеєр для відтворення інформацією, годинник звуковий, окуляри, лупи, протезні вироби, а саме ортопедичне взуття (а.с. 22-25).
Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що реабілітація осіб з інвалідністю - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації і медичними виробами.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Державне управління системою реабілітації осіб з інвалідністю у межах своєї компетенції здійснюють центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах соціального захисту населення, охорони здоров'я, освіти, культури, фізичної культури і спорту, будівництва та архітектури, інші центральні органи виконавчої влади, які у межах своїх повноважень займаються формуванням і (чи) реалізацією державної політики у сфері соціального захисту населення та/або здійснюють заходи з реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.
Згідно ст. 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю розробляється на основі індивідуального реабілітаційного плану відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю медико-соціальною експертною комісією, для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів з обов'язковим залученням особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або її законного представника та має бути погоджена особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю або її законним представником. Визначення конкретних обсягів, методів і термінів проведення реабілітаційних заходів, які повинні бути здійснені стосовно особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, кошторис витрат за рахунок бюджетних коштів чи загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю в межах своїх повноважень здійснюють медико-соціальні експертні комісії (лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів - стосовно дітей з інвалідністю), місцеві державні адміністрації, служба зайнятості, реабілітаційні установи, розпорядники відповідних коштів.
Обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю.
Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Особа з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Особа з інвалідністю (законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) зобов'язана брати участь у виборі та погоджувати призначення конкретних технічних та інших засобів реабілітації, медичних виробів, реабілітаційних послуг і санаторно-курортного лікування тощо в межах її індивідуальної програми реабілітації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Кабінетом Міністрів України у постанові №321 від 05 квітня 2012 року із змінами від 14.04.2021 затверджено «Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації
осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації», (далі - Порядок)
У пункті 1 Порядку визначено механізм безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації; виплати особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та іншим окремим категоріям населення грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації (далі - компенсація); безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали індивідуальні заявки осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення на виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, надання послуг з їх ремонту.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що до технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад, належать:
-протезно-ортопедичні вироби, в тому числі ортопедичне взуття;
-спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
-засоби для пересування;
-допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;меблі та оснащення;
-спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються відповідними технічними та іншими засобами реабілітації, отримують за бажанням компенсацію за відповідні самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації в порядку черговості згідно з індивідуальною програмою реабілітації (далі - індивідуальна програма), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно п.8 Порядку особам з інвалідністю I і II групи по зору та законним представникам дітей з інвалідністю по зору віком від 14 років виплачується компенсація за придбання годинника (електронного - дітям віком від шести років), аудіоплеєра (дітям віком від семи років), пристрою для визначення рівня рідини (дітям віком від семи років).
Підставою для виплати компенсації особам з інвалідністю по зору та законним представникам дітей з інвалідністю по зору, зазначеним у цьому пункті, є висновок відповідно МСЕК або ЛКК, що підтверджує інвалідність по зору, та видаткова накладна (товарний чек), що підтверджує його придбання.
Відповідно до п.10 Порядку особам з інвалідністю I та II групи по зору та законним представникам дітей з інвалідністю по зору віком від семи років, які надали видаткову накладну (товарний чек), що підтверджує придбання багатофункціонального плеєра або мобільного телефона замість одного, декількох або всіх засобів, що може отримати особа з інвалідністю по зору, за заявою виплачується компенсація за багатофункціональний плеєр або мобільний телефон в межах граничної ціни, зокрема сукупної, на спеціальні засоби для спілкування, орієнтування та обміну інформацією для осіб з інвалідністю по зору із строком на п'ять років.
Як вбачається з копії повідомлення Управління соціального захисту населення Гадяцької РДА адресованого позивачу за №01-49/2355 від 08.07.2020, ОСОБА_1 було роз'яснено, що з направленням на ортопедичне взуття від 03.07.2020, йому необхідно звернутись на підприємство для виготовлення ортопедичного взуття, а також роз'яснено пункт 8 вищвказаного Переліку, за яким для виплати компенсації ОСОБА_1 чи його законному представнику за самостійно придбаний засіб реабілітації годинник або мобільний телефон, необхідно подати до управління соціального захисту населення пакет документів та фіскальний чек, що підтверджує придбання виробу за фактичною вартістю виробу, у розмірі не вище граничної ціни засобу, встановленої Міністерством соціальної політики України (гранична вартість на 2020 рік годинника - 240 грн, аудіоплеєра - 861 грн, мобільного телефону - 3252 грн).
Аналогічні ро'яснення ОСОБА_1 були надані Управлінням соціального захисту населення Миргородської РДА Полтавської області.
Відповідно до додатку 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю» окуляри, лупи відносяться до виробів медичного призначення. Забезпечення безоплатно медичними виробами осіб з івалідністю здійснюється через структурні підрозділи з питань охорони здоров'я,відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1301 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 141).
У зв'язку з цим, по питанню забезпечення виробами медичного призначення ОСОБА_1 необхідно звернутися до медичних закладів, про що позивачу було неодноразово надано роз'яснення, як Управлінням соціального захисту населення Гадяцької РДА так і Управлінням соціального захисту населення Миргородської РДА Полтавської області, що підтверджується повідомленнями Управління соціального захисту населення Миргородської РДА Полтавської області №3878 від 24.06.2021, №3880 від 24.06.2021, №01-09/4659 від 20.09.2021.
Відповідачі у відзиві вказують, що за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) 11.10.2021 ОСОБА_1 отримав безкоштовно ортопедичне взуття від Полтавського Казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, про що підтвердив у судовому засіданні сам позивач.
Окрім того позивач у судовому засіданні також повідомив, що безкоштовно отримав у медичному закладі окуляри.
Відповідачі у відзиві вказують, що ОСОБА_1 пакет документів для виплати вищевказаної компенсації за придбання годинника, аудіоплеєра, мобільного телефону, а саме заяви та фіскальних чеків, до управління надано не було.
Суд встновив, що фактично позивачем не виконані пункти 8, 10 «Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації».
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Таким чином, судом встановлено, що дії відповідачів Миргородської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації щодо виконання індивідуальної програми реабілітації № 410 від 10.04.2020 ОСОБА_1 та забезпеченя його спеціальними засобамии для орієнтування, спілкування та обміну інформацією,ортопедичним взуттям відповідають Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні та «Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації», тому позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення, про стягнення з Держави Україна на його користь суму компенсації за засоби реабілітації інваліда в сумі 7 353 грн, стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн та зобов'язання райдержадміністрації у здійсненні належного контролю за роботою управління соціального захисту населення не підлягають до задоволення за безпідставністю.
Позивач ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, відповідно до п.9 ст.5 Закону України « Про судовий збір» звільнений від спалти судового збру.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Відмовити у задовленні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення, про стягнення з Держави Україна на його користь суму компенсації за засоби реабілітації інваліда в сумі 7 353 грн та моральної шкоди у розмірі 5000 грн, про зобов'язання райдержадміністрації у здійсненні належного контролю за роботою управління соціального захисту населення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2021 року.
Відомості, що не проголошуються:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації с. Хитці Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Миргородська районна державна адміністрація, юридична адреса: вул. Гоголя ,120, м. Миргород Полтавської області, ЄДРПОУ 04057451.
Відповідач - Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації, юридична адреса: юридична адреса: вул. Гоголя ,120, м. Миргород Полтавської області, ЄДРПОУ 04057451.
Третя особа: Державна казначейська служба України, юридична адреса: м. Київ, вул. Бастіонна,6, код ЄДРПОУ 37567646.
Головуючий Л. І. Тищенко