Справа № 759/1382/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14394/2021
15 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Кузьмич Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича, боржник: ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Шум Л.М.,-
встановив:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою.
Просив: визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича від 09 липня 2021 року № 39514; зобов'язати головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича або іншу уповноважену на це особу, розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа від 01 липня 2021 року, виданого Святошинським районним судом міста Києва у цивільній справі № 759/1382/19.
Скарга обґрунтована тим, що висновки та мотиви державного виконавця про невідповідність виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» є помилковими та протиправними.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 рокускаргу задоволено.
Визнано неправомірним рішення головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича від 09 липня 2021 року № 39514.
Зобов'язано головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко Сергія Володимировича або іншу уповноважену на це особу, розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа від 01 липня 2021 року, виданого Святошинським районним судом міста Києва у цивільній справі № 759/1382/19.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані дії є неправомірними, оскільки державним виконавцем не вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання рішення суду.
Судом встановлено, що виконавчий лист, виданий 01.07.21 Святошинським районним судом м. Києва відповідає вимогам ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та дата видачі відповідає дійсності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду.
Встановлено, що 18 листопада 2020 року Верховний Суд розглянув справу № 759/1382/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванню з дитиною.
01.07.21 Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 759/1382/19.
05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про прийняття та відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/1382/19.
09 липня 2021 року головний державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міненко С.В. виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 39514, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, а саме: не відповідає дійсності дата видачі виконавчого документу на виконавчому листі.
Обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що рішення про повернення виконавчого документу є помилковим та протиправним. Виконавчий лист містить дату його видачі, та відповідає вимогам закону. Неправомірне рішення державного виконавця перешкоджає подальшому здійсненню заходів примусового виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції врахував вищенаведені вимоги законодавства, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця при поверненні виконавчого документу без прийняття є неправомірними.
Так, виконавчий лист № 759/1382/19 видано 01.07.21 Святошинським районним судом м. Києва на підставі рішення Верховного Суду від 18 листопада 2020 року.
Підстави вважати, що дата його видачі не відповідає дійсності відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом обмежено право боржника подати свої пояснення та заперечення щодо скарги, скаргу розглянуто за відсутності боржника, колегія суддів відхиляє, оскільки в апеляційному суді апелянт була присутня, мала можливість надати свої пояснення, висловити думку щодо пояснень інших учасників справи, а тому зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки вони не призвели до ухвалення незаконного рішення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду щодо встановлення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною виконується у добровільному порядку, упродовж року виконавчі провадження відкривалися неодноразово за необґрунтованими заявами ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки рішення, на підставі якого виконавчий лист видано Верховним Судом, прийнято після винесення попередніх виконавчих листів.
Додані до апеляційної скарги акти державного виконавця та постанови про закінчення виконавчого провадження не стосуються виконавчого листа № 759/1382/19, виданого 01 липня 2021 року на підставі рішення Верховного Суду від 18 листопада 2020 року.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 20 липня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко