Справа № 11-cc/824/6574/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 276 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 757/38612/21-к
14 грудня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування у кримінальному провадженні № 12019220000001123 від 01 серпня 2019 року повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, яке було здійснене 01 грудня 2020 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою і невмотивованою, просить її скасувати, а матеріали за його скаргою на повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень направити до Печерського районного суду міста Києва для розгляду. Одночасно апелянт просить задовольнити його скаргу про скасування повідомлення ОСОБА_7 про підозру, складену 01 грудня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019220000001123 від 01 лютого 2019 року (саме такою датою значиться кримінальне провадження № 12019220000001123 в апеляційній скарзі захисника, хоча у скарзі останнього на повідомлення ОСОБА_7 про підозру ним вказана дата 01 серпня 2019 року, яка є правильною).
В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник, вказуючи на те, що розгляд скарги на повідомлення про підозру був здійснений за відсутністю сторін і оскаржувану ухвалу слідчого судді було отримано лише 25 жовтня 2021 року, стверджує, що він не був належним чином повідомлений про день та час розгляду його скарги на повідомлення ОСОБА_7 про підозру, хоча був заінтересований у розгляді цієї скарги за його участю.
Крім того, автор апеляції вказує, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру є необґрунтованим, оскільки відсутні докази причетності останнього до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України. На думку апелянта, вказане повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить часу вчинення кримінальних правопорушень, а також не містить правової кваліфікації окремо кожного кримінального правопорушення.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був завчасно проінформований. В свою чергу, захисник ОСОБА_6 теж не прибув в судове засідання, пославшись на свою зайнятість, та просив розглянути подану ним апеляційну скаргу за його відсутності, про що направив до суду поштою відповідне клопотання. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути цю справу у відсутності сторін, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що захисником ОСОБА_6 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220000001123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 серпня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.
01 грудня 2020 року ОСОБА_7 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.
20 липня 2021 року (скарга датована 16 липня 2021 року) захисник ОСОБА_6 звернувся в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить скасувати у кримінальному провадженні № 12019220000001123 від 01 серпня 2019 року повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, яке 01 грудня 2020 року було складене старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 та погоджене із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , із зобов'язанням уповноваженого слідчого та/або прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії, передбачені пунктом 2 глави 5 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо виключення ОСОБА_7 із загальної кількості облікованих у зазначеному кримінальному провадженні осіб, яким повідомлено про підозру.
09 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в задоволенні зазначеної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вказаної скарги захисника ОСОБА_6 , поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення від 01 грудня 2020 року ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до скарги, та прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування у кримінальному провадженні № 12019220000001123 від 01 серпня 2019 року повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, яке було здійснене 01 грудня 2020 року,оскільки захисник ОСОБА_6 , який подав скаргу на вказане повідомлення про підозру, в судове засідання не з'явився і вимоги своєї скарги не підтримав, хоча про час та дату розгляду зазначеної скарги був належним чином повідомлений.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Як встановила колегія суддів, захисник ОСОБА_6 в судове засідання суду першої інстанції не прибув і про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання, всупереч його ствердженням, був завчасно проінформований, про що свідчить наявна в матеріалах провадження довідка про доставку 04 серпня 2021 року о 20 год. 11 хв. SMS-повідомлення за номером телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 (саме такий номер телефону вказаний ОСОБА_6 як у його скарзі на повідомлення про підозру, так і в його апеляційній скарзі).
Більш того, як правильно послався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Подавши скаргу на повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень ще 20 липня 2021 року, яка за правилами ч. 2 ст. 306 КПК України мала бути розглянута не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження, захисник ОСОБА_6 жодного разу не поцікавився рухом провадження у справі за його скаргою, яка була розглянута лише 09 серпня 2021 року.
Не прибув цей же захисник і в судові засідання суду апеляційної інстанції, які призначалися на 05 та 15 листопада і 14 грудня 2021 року. Виходячи із принципу диспозитивності, згідно з яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, колегія суддів вважає, що захисник ОСОБА_6 не визнав за необхідне обґрунтовувати в судовому засіданні необхідність скасування повідомлення ОСОБА_7 про підозру.
Незважаючи на таку позицію сторони захисту, колегія суддів здійснила більш ретельну перевірку оскаржуваної ухвали слідчого судді в межах апеляційної скарги захисника за наявними матеріалами провадження і встановила відсутність підстав для її скасування з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором, яке має містити такі відомості як: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, повідомлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, відповідає зазначеним вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України і було вручено у відповідності до вимог ст. 278 КПК України, а тому ствердження апелянта про недотримання органами досудового розслідування вказаних норм КПК України є голослівними.
Що ж стосується безпосередньо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, через відсутність у повідомленні про підозру вказівки на час вчинення кримінальних правопорушень та відсутність правової кваліфікації окремо кожного кримінального правопорушення, то колегія суддів звертає увагу, що в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України часом вчинення кримінального правопорушення може бути не тільки конкретна година та хвилина його вчинення у певну добу, а й день чи ніч певної доби або приблизний місяць, рік чи взагалі певний проміжок часу. Не вимагає п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України здійснювати правову кваліфікацію окремо кожного епізоду кримінального правопорушення, якщо воно складається із декількох або багатьох епізодів, які в цілому охоплюються диспозицією певної частини статті кримінального закону. Саме це в даному випадку і має місце.
Крім вищенаведеного, при перевірці доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що на етапі здійснення досудового розслідування слідчий суддя чи суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для вручення їй повідомлення про підозру. З огляду на зміст повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, та приведені у цьому повідомленні докази причетності останнього до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що існують всі підстави для висновку про її обґрунтованість, а також про вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у відповідності до вимог закону.
До того ж, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, в повідомленні про підозру міститься достатньо для висновку про її обґрунтованість.
Таким чином, доводи апелянта про безпідставну відмову слідчим суддею у задоволенні його скарги на повідомлення від 01 грудня 2020 року ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, слід визнати непереконливими.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 276 - 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України,колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування у кримінальному провадженні № 12019220000001123 від 01 серпня 2019 року повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, яке було здійснене 01 грудня 2020 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ __________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4