10 грудня 2021 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Носова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2021,
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 25.09.2020 приблизно об 11 год. 10 хв. на автодорозі М-05 Київ-Одеса 134 км. 900 м., керуючи транспортним засобом «MAN TGX 18.440» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «РАСТОN Т3007» р.н. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3(д), 10.1 ДПР України, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у лівій смузі, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження. Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що вказаною постановою його було повторно притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення одного правопорушення.
Адвокат Носов Р.В. в інтересах ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Приймаючи рішення по справі, суд з достатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку доказам, прийняв обґрунтоване і законне рішення. Стверджує, що пояснення ОСОБА_2 про обставини ДТП підтверджуються результатами експертного дослідження від 23.11.2020 № 62. Вказані докази у своїй сукупності доводять, що зіткнення сталось з вини водія транспортного засобу «MAN TGX 18/440» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Заслухавши в судовому засіданні апеляційного суду доводи учасників апеляційного розгляду, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, постановою Ставищенського районного суду Київської області від 11.02.2021 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом розгляду у цьому провадженні, було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 353446 від 25.09.2020 щодо ОСОБА_1 була складено неправильно, оскільки у ньому невірно зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР, тоді як в його діях вбачаються ознаки порушень вимог п.1.5, 2.3.д, 10.1 ПДР.
На підставі вказаної постанови відносно ОСОБА_1 було складено інший протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 333096 від 24.03.2021 про порушення ним вимог п.1.5, 2.3.д, 10.1 ПДР, на підставі якого і прийнято оскаржуване судове рішення.
Викладене дає підстави вважати, що доводи апеляційної скарги про повторне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки попередній протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 353446 від 25.09.2020 щодо ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає вимогам закону.
Оскаржуване рішення місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, яке прийняте за результатами розгляду протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 333096 від 24.03.2021, ґрунтується на поясненнях ОСОБА_2 та результатах експертного дослідження від 23.11.2020 № 62.
У своїх поясненнях ОСОБА_2 як в місцевому, так і в апеляційному суді наполягав на тому, що зіткнення транспортних засобів сталось з вини водія ОСОБА_1 , який, рухаючись у правій смузі руху, несподівано почав перелаштовуватись у ліву смугу руху, не надавши перевагу у русі керованому ним транспортному засобу, який в цей час рухався у лівій смузі руху прямолінійно.
Разом з тим, ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що в момент зіткнення, керуючи транспортним засобом «MAN TGX 18.440» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «РАСТОN Т3007» р.н. НОМЕР_2 , він рухався прямолінійно у правій смузі руху. Зіткнення сталось з вини водія автомобіля «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який здійснював його випередження у лівій смузі руху та несподівано змінив напрямок руху, направивши свій автомобіль вправо та не дотримавшись безпечного інтервалу.
Свідок ОСОБА_3 засвідчив, що був очевидцем зіткнення, оскільки рухався на вантажному автомобілі у лівій смузі руху позаду автомобіля, яким управляв ОСОБА_1 . Автомобіль «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 обігнав його по правій смузі, різко перестроївся у ліву смугу, а потім намагався перестроїтись у праву смугу, однак не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямолінійно у правці смузі.
Пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 узгоджуються з їхніми письмовими поясненнями, які вони давали на місці події та які долучені до матеріалів адміністративної справи.
Також в матеріалах справи містяться пояснення водія ОСОБА_4 , який також був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, у яких він засвідчив, що в момент зіткнення автомобіль «MAN TGX 18.440» р.н., НОМЕР_1 з напівпричепом марки «РАСТОN Т3007» р.н. НОМЕР_2 знаходився в правій смузі руху, а аварійну ситуацію створив водій автомобіля «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 .
Наведені пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не викликають сумнівів у їх достовірності та спростовують пояснення ОСОБА_2 в тій частині, що зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок зміни напрямку руху водієм ОСОБА_1 з правої у ліву смугу.
Вважаю, що висновки експертного дослідження від 23.11.2020 № 62 про технічну неспроможність пояснень ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є недостатньо обґрунтованими та переконливими. Зокрема, висновок експертного дослідження про те, що у разі зіткнення транспортних засобів за обставин, вказаних у поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , автомобіль «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 могло розвернути за годинниковою стрілкою (чого не відбулось) має вірогідний характер, тоді як у своїх поясненнях вказані особи однозначно стверджували, що ДТП відбулось внаслідок небезпечного для інших учасників дорожнього руху маневрування водія автомобіля «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 .
Оцінивши наявні у справі докази, приходжу до висновку про відсутність достатніх даних, що водій транспортного засобу «MAN TGX 18.440» р.н., НОМЕР_1 з напівпричепом марки «РАСТОN Т3007» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(д), 10.1 ДПР України та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у лівій смузі.
Отже висновки судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2021, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя