вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 824/168/21Номер провадження № 22-вк/824/196/2021
07 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя Оніщук М.І.,
секретар Ющенко Я.М.,
за участю:
представника стягувача
РС Інтернешнл Гмбх Єна С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 17 вересня 2018 року у справі № М-203/2017 за позовом компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості,
19.07.2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 17.09.2018 року у справі № М-203/2017 за позовом компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви вказується, що МКАС при ТПП РФ розглянуто означену справу та ухвалено рішення, яке не оскаржено, а отже є остаточним для сторін. Арбітражне рішення боржником в добровільному порядку не виконано, а отже наявні визначені законом підстави, для визнання рішення арбітражу та надання дозволу на його виконання. При цьому також зазначається, що строки звернення до суду дотримані, боржника було належним чином сповіщено про розгляд справи в МКАС при ТПП РФ, предмет спору охоплюється арбітражною угодою та міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, склад арбітражного суду відповідав угоді сторін і визнання та виконання цього рішення не суперечить публічному порядку України (т.1, а.с.1-7).
Київським апеляційним судом було повідомлено боржника про надходження заяви та запропоновано йому подати можливі заперечення щодо цієї заяви (т.1, а.с.212,213).
12.08.2021 року до суду надійшли письмові заперечення боржника, в яких він просить відмовити у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ та видачі виконавчого листа, з огляду на те, що визнання та виконання ухваленого арбітражного рішення суперечитиме публічному порядку України, з огляду на втручання РФ в територіальну цілісність України в Луганській і Донецькій областях та анексією АР Крим, стягнення коштів в іноземній валюті, а також не належного повідомлення боржника про призначення арбітрів, арбітражний розгляд та не вручення матеріалів позовної заяви (т.1, а.с.214-217).
25.08.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення від стягувача, в яких він висловлює незгоду з запереченнями боржника та просить їх врахувати під час розгляду заяви (т.1, а.с.226-228).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02.09.2021 року заяву призначено до розгляду (т.1, а.с.248,249).
У судовому засіданні представник стягувача підтримав заяву з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Представник боржника повторно не з'явився в судове засіданні, про день, час та місце розгляду справи боржник неодноразово повідомлявся належним чином. Також призначені судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням боржника. Більш того, ухвалою суду від 16.11.2021 року було задоволено клопотання боржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте і в дане судове засідання представник боржника не з'явився.
Відтак, з урахуванням надходження письмових заперечень та пояснень від боржника та враховуючи його належне повідомлення про розгляд справи, а також розумні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представника боржника, оскільки його неявка, за указаних вище обставин, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення представника стягувача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2014 року між компанією РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) (постачальник) та АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (покупець) укладено договір № RS-ZALK-2014-5.
Відповідно до п. 1.1. указаного договору постачальник зобов'язується поставити, покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору алюмінієву продукцію (товар), номенклатура якої визначається у щомісячних додатках до цього договору, які за фактом їх підписання сторонами, будуть невід'ємною частиною цього договору.
Договір містить арбітражну угоду, а саме: всі спори, протиріччя чи вимоги, що виникають з цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають оскарженню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідно до його регламенту. До цього договору та усіх відносин, пов'язаних з ним, застосовується законодавство Російської Федерації (пункт 9.2. Договору) (а.с.92-98).
Як зазначено в арбітражному рішенні, позивач стверджував, що здійснив відвантаження продукції на суму 4 990 260,01 дол. США, проте відповідач у строки визначені договором продукцію не оплатив, у зв'язку з чим компанія РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) звернулась до МКАС при ТПП РФ з позовом до АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості у розмірі 4 990 260,01 дол. США та неустойки у розмірі 249 513 дол. США.
Рішенням МКАС при ТПП РФ від 17.09.2018 року, у складі голови Г.Е. Ленги, арбітрів Є.П. Губіна та М.П. Шестакової, стягнуто з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) заборгованість щодо оплати поставленого товару в сумі 4 990 260,01 дол. США, суму неустойки у розмірі 249 513 дол. США, а також 67 699 дол. США в якості відшкодування витрат щодо сплати реєстраційного та арбітражного зборів (т.1, а.с.53-79).
У відповідності до положень статей 474, 475 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Згідно із статтею 477 ЦПК України заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом двох місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Статтею 478 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
З матеріалів справи, зокрема зі змісту заяви та доданих до неї документів, рішення МКАС, пояснень та заперечень боржника тощо, вбачається, що боржника було належним чином сповіщено про арбітражний розгляд справи, рішення арбітражного суду відповідає умовам укладеного між сторонами договору, прийняте повноважним складом арбітрів, не оскаржено, тобто набрало законної сили і є остаточним для сторін, а також визнання та виконання цього арбітражного рішення не може розцінюватися як таке, що суперечить публічному порядку України.
Щодо наведених боржником заперечень, слід зауважити наступне.
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року (далі - Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10.01.1961 року, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та положеннями розділу IX ЦПК України.
Нью-Йоркська Конвенція 1958 року зобов'язує державу, що її підписала, визнавати іноземні арбітражні рішення обов'язковими та виконувати їх. До визнання та виконання іноземних арбітражних рішень не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови, ніж ті, які існують для визнання і виконання «внутрішніх» рішень (стаття III).
У Нью-Йоркській Конвенції 1958 року встановлені однакові для всіх держав-учасниць вичерпні, такі, що не підлягають розширеному тлумаченню, переліки: по-перше, документів, які сторона має надати органу «компетентної влади» у разі звернення з клопотанням про визнання і примусове виконання арбітражного рішення, і, по-друге, підстав, з яких компетентний суд може відмовити у визнанні і виконанні арбітражного рішення.
Визначення органу, до компетенції якого належить розгляд клопотання про визнання і виконання арбітражного рішення, а також процедура розгляду таких клопотань здійснюється відповідно до норм національного законодавства тієї держави, де запитується визнання і виконання рішення.
На рівні внутрішнього законодавства правило обов'язковості визнання та виконання арбітражного рішення при поданні до компетентного суду письмового клопотання закріплено у частині першій статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1).
Відповідно до пункту (b) частини першої статті V Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проситься визнання і приведення у виконання, докази того, що сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення.
Аналогічні положення містяться у пункті б) частини першої статті 478 ЦПК України, якими передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
У запереченнях на заяву АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» вказує на те, що товариство не було належним чином повідомлене про призначення арбітра, арбітражний розгляд та не отримувало документи (позовні матеріали, повістки, рішення суду).
Суд не може прийняти такі доводи до уваги, оскільки за змістом рішення МКАС при ТПП РФ та з інших наданих заявником матеріалів вбачається, що на адресу AT «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» були направлені позовні матеріали, що не були вручені адресату з причини відмови відповідача від їх отримання, що підтверджується повідомленням кур'єрської служби. У подальшому відповідачеві повістка також не була вручена, знову ж таки з причини відмови адресата у її отриманні, що підтверджується повідомленням кур'єрської служби.
Відповідно до пункту 5 § 10 Правил арбітражу міжнародних комерційних спорів МКАС повідомлення вважається отриманим у день, коли воно отримано стороною або коли воно повинно було бути отримано, якщо його відправили відповідно до попередніх пунктів цього параграфу, в тому числі, коли особа не з'явилася, щоб отримати повідомлення, відмовилася від його отримання або не знаходиться або не проживає за відповідною адресою.
Пункт 4 § 30 Правил арбітражу міжнародних комерційних спорів МКАС передбачає, що неявка сторони, яку належним чином сповіщено про час та місце слухання, не перешкоджає його проведенню та винесенню арбітражного рішення, крім випадків, якщо сторона, яка не з'явилась, не подала завчасно клопотання у письмовій формі про відкладення усного слухання справи з причини, визнаної третейським судом поважною.
Відповідач відмовився від отримання копії позовної заяви, повістки про слухання справи, а тому колегія арбітрів дійшла висновку про те, що товариство було належним чином повідомлено міжнародним комерційним арбітражем про початок та проведення арбітражного розгляду і спір може бути розглянутий по суті за його відсутності.
Таким чином, матеріалам справи підтверджено факт належного повідомлення АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про арбітражний розгляд.
Стосовно стягнення коштів у іноземній валюті, то у відповідності до положень пунктів 4.1, 5.1.2, 9.1 договору від 30.05.2014 року, оплата товару та пені передбачена у доларах США.
Згідно з ч. 6 ст. 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Відповідна заява стягувача про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали у матеріалах справи відсутня.
Щодо твердження боржника, що визнання та виконання ухваленого арбітражного рішення суперечитиме публічному порядку України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише коли суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України, арбітражне рішення суперечить публічному порядку (orde public) України.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про міжнародне приватне право» норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України. Відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
Під публічним порядком у цьому та інших випадках, коли не заподіяння йому (публічному порядку) шкоди обумовлює можливість визнання і виконання рішення, належить розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості і правосуддя, які діють в державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов'язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах.
Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09.12.1994 року, серія А, № 301-В).
Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15.06.1995 року встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22.12.1986 року.
Враховуючи вищенаведене, посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення несумісне з основами правопорядку держави.
Боржником не надано суду належних та допустимих доказів того, що надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ створює загрозу для національної безпеки та економіки країни.
У даному випадку спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання алюмінієвої продукції.
Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП РФ, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено виключно щодо боржника - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, а тому виконання зазначеного рішення, яке поширює свою дію тільки на боржника, не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
При цьому, слід зазначити, що АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» не віднесено до підприємств оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а отже, відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Між тим, спірні правовідносини у межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), з яких не вбачається застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України.
З огляду на викладене, арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту і поширює свою дію тільки на нього, а тому твердження боржника про те, що рішенням міжнародного комерційного арбітражу порушується публічний порядок України, є безпідставними.
Отже, під час розгляду заяви, судом не встановлено визначених законом підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Згідно вимог статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
В ухвалі суду мають бути також зазначені: 1) найменування і склад міжнародного комерційного арбітражу, який прийняв рішення; 2) імена (найменування) сторін арбітражного спору; 3) дані про рішення міжнародного комерційного арбітражу, за яким заявник просить видати виконавчий лист; 4) вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі.
Таким чином, повно та всебічно розглянувши заяву, надавши всім доводам учасників справи відповідну належну правову оцінку, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення заяви - визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 17.09.2018 року у справі № М-203/2017 за позовом компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості, а також видачі виконавчого листа на виконання означеного рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 474-479 ЦПК України, суд
Заяву компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 17 вересня 2018 року у справі № М-203/2017 за позовом компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 17 вересня 2018 року, ухваленого колегією арбітрів у складі Г.Е. Ленги, Є.П. Губіна, М.П. Шестакової, у справі № М-203/2017 за позовом компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості.
Видати виконавчий лист про стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69032, ЄДРПОУ 00194122) на користь компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) (реєстраційний номер компанії: CHE-113.642.450; адреса місцезнаходження: Баарерштрассе 22, 6300 Цуг, Швейцарія) заборгованості у розмірі 4 990 260 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч двісті шістдесят) доларів 01 цент США, неустойки у розмірі 249 513 (двісті сорок дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) доларів США, а також 67 699 (шістдесят сім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) доларів США в якості відшкодування витрат щодо сплати реєстраційного та арбітражного зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69032, ЄДРПОУ 00194122) на користь компанії РС Інтернешнл Гмбх (RS International GmbH) (реєстраційний номер компанії: CHE-113.642.450; адреса місцезнаходження: Баарерштрассе 22, 6300 Цуг, Швейцарія) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції
Повний текст ухвали складений 20 грудня 2021 року.
Суддя М.І. Оніщук