7 грудня 2021 року місто Київ
справа № 759/8368/21
апеляційне провадження № 22-ц/824/13035/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Андрієнко А.М., Вербової І.М.,
за участю секретаря судового засідання: Мазур О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Шум Л.М. від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Держави України в особі Бучанської районної державної адміністрації в Київській області, Державної казначейської служби в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішенням органу місцевого самоврядування,
Короткий зміст обставин справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області, Державної казначейської служби в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням органу місцевого самоврядування.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі під час якого у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітній ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконуючого обов'язки голови Києво-Святошинської адміністрації Кошик А.Л. від 21 жовтня 2019 року надано дозвіл ОСОБА_3 на відчуження будинку АДРЕСА_1 .
15 листопада 2019 року ОСОБА_3 подарувала вказаний будинок своїй матері ОСОБА_4 .
Вказував, що посадові особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не захистили право малолітнього ОСОБА_2 на житло, оскільки не врахували, що після відчуження нерухомого майна дитина фактично позбавлена законного місця проживання.
Посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області позивач зазнав сильних душевних страждань, які пов'язані з позбавленням його сина права на житло, просив суд стягнути моральну шкоду в сумі 1 080 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди діями органу місцевого самоврядування шляхом надання ОСОБА_3 дозволу на відчуження належного їй будинку. Також не надано доказів, що відчуження нерухомого майна відбулося з порушенням норм чинного законодавства, а також, що у нього, як у батька дитини, відсутнє житло в якому може проживати дитина.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження буз повідомлення учасників справи, оскільки з врахуванням ціни позову, дана справа мала бути розглянута за правилами загального позовного провадження. Суд не врахував положення статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" згідно якого посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Факт порушення прав дитини підтверджується рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року, яким були визнані недійсними договори дарування будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки від 15 листопада 2019 року.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для її задоволення.
Бучанська районна державна адміністрація Київської області, як правонаступник Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області, у відзиві на апеляційну скаргу також вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухваленим з дотриманням вимог закону.
Процесуальні дії суду
7 грудня 2021 року колегією суддів постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заміну Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області її правонаступником - Бучанською районною державною адміністрацією Київської області.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві у відзиві на апеляційну скаргу просило розглядати справу у його відсутність; Бучанська районна державна адміністрація Київської області також направила клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення апеляційної скарги заперечує.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 21 грудня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 2751.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 .
З 27 липня 2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
8 жовтня 2019 року комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районної державної адміністрації в Київській області розглянула заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на укладення договору дарування та рекомендувала органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області надати дозвіл на укладення ОСОБА_3 договорів дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1410 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0002, по АДРЕСА_1 , оскільки права малолітнього ОСОБА_2 не будуть порушені.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області від 21 жовтня 2019 року № 820 надано дозвіл ОСОБА_3 на укладення договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , при цьому житлові права малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушено не буде.
15 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за реєстровим № 8147, та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
В цей же день між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222481201:01:005:0002, площа: 0,141 га по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за реєстровим № 8148, та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно 23 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно з положенням статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння моральної шкоди, що полягає в приниженні його честі та гідності внаслідок надання відповідачем-1 дозволу на відчуження нерухомого майна, у якому зареєстрований його малолітній син ОСОБА_2 , наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями органу місцевого самоврядування та наслідками, зазначеними ним у позові.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року встановлено факт порушення прав дитини та визнано недійсними договори дарування будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки від 15 листопада 2019 року є необґрунтованими, оскільки згідно даних Єдиного державному реєстру судових рішень, вказане рішення суду було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В частині 4 статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків в наданні нотаріально посвідченої угоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент подання позовної заяви (квітень 2021 року) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 грн., а отже 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб складало 227 000 грн.; 250 розмірів прожиткового мінімуму - 567 500 грн.
Як вбачається зі місту позовної заяви, ОСОБА_1 визначив розмір моральної шкоди, яку він просив стягнути з відповідачів, в сумі 1 080 000 грн., що перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного слідує, що суд помилково відніс дану справу до малозначних, а відтак повинен був розглядати її в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Держави України в особі Бучанської районної державної адміністрації в Київській області, Державної казначейської служби в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішенням органу місцевого самоврядування, відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: