справа №373/391/21 Головуючий у І інстанції -Рева О.І.
апеляційне провадження №22-ц/824/14933/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» та підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про захист порушених трудових прав та скасування розпорядження про відсторонення від роботи,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, який уточнював у ході підготовчого провадження та просив:
-визнати невідповідним вимогам чинного законодавства та скасувати п. 2 розпорядження № 45-К від 30.12.2020 громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про відсторонення його від роботи на посаді генерального директора ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України з 30 грудня 2020 року;
-визнати невідповідним вимогам чинного законодавства та скасувати п. 2 наказу № 01/12 від 30.12.2020 підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про відсторонення його від роботи на посаді генерального директора ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України з 30 грудня 2020 року;
-зобов'язати відповідачів допустити його до виконання обов'язків генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України з поверненням всіх порушених при звільненні організаційно-розпорядчих функцій та обов'язків керівника підприємства, які він мав до незаконного звільнення;
-стягнути із підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2020 року;
-допустити негайне виконання зазначеного рішення.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки справа підсудна цьому суду.
Відзив не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд послався на постанову Великої Палати ВС від 15.09.2020 року (справа № 205/4196/18) встановив, що позивач не оспорює законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, а оскаржує правомірність наказів щодо його відсторонення від роботи на підставі ст. 99 ЦК України.
Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати ВС, в яких зазначено, що (п. 16.2) до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). До 28 березня 2014 року, коли відповідно до підпункту 1 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 10 жовтня 2013 року набрала чинності нова редакція пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юрисдикція господарського суду поширювалася на вищевказані спори за участю господарських товариств, а з 28 березня 2014 року - за участю будь-яких юридичних осіб.
Розмежовуючи цивільну та господарську юрисдикцію Велика Палата ВС у цьому ж судовому рішенні (п 16.1) вказує, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України).
Велика Палата ВС (справа № 205/4196/18) ухвалила постанову від 15.09.2020 в якій зазначила (пункт 53), що до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень) та (пункт 54) за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Згідно матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 373/131/20 встановлено, що згідно розпорядженням першого заступника голови ВФСТ «Колос» від 24 квітня 2014 року № 24 ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора ПОГ НСБ «Переяславль» ІФСТ «Колос» безстроково. Цим же судовим рішенням визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 та поновлено на посаді генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України з 26 червня 2018 року.
На виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 373/131/20 пунктом першим Розпорядження ГО Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» за підписом голови Мендусь О.П. поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України з 26 червня 2018 року.
Пунктом другим Розпорядження ГО Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» за підписом голови Мендусь О.П. відсторонено від виконання своїх повноважень генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_1 з 30 грудня 2020 року на підставі ст.. 99 ЦК України без збереження заробітної плати з метою запобігання негативного впливе на діяльність підприємства.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 р. № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК роз'яснив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. У зв'язку з цим «усунення» відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності.
Підставою ж цього позову не є визнання незаконним рішення загальних зборів акціонерів, наглядової ради про відсторонення з посади голови правління підприємства через недотримання вимог законодавства та установчих документів.
Крім того у матеріалах справи відсутні будь-які рішення органу управління юридичної особи відповідно до його Статуту (загальних зборів, наглядової ради) з приводу відсторонення позивача від посади.
Також відсутні докази того, що позивач є членом загальних зборів, наглядової ради тощо, що могло б свідчити про порушення прав учасника (акціонера) на управління підприємством.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що спір у цій справі за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарським судом.
Позов пред'явлений про порушення трудових прав, передбачених КЗпПУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, судом неправильно застосовані висновки правових позицій, що не мають значення для даних правовідносин, які не є корпоративні, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню, що відповідно до ст.. 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник