21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 420/7375/19
адміністративне провадження № К/9901/45132/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.С, Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найм) жилих приміщень та підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу підйомну допомогу в розмірі 8604,00 грн;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом (найм) жилих приміщень в розмірі 8500 грн;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 08 березня 2019 року на виплату грошової компенсації за піднайом (найм) жилих приміщень.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08 березня 2019 року на виплату грошової компенсації за піднайом (найм) жилих приміщень із урахуванням висновків суду.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 8 604,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09 грудня 2021 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України “Про запобігання корупції” (на час розгляду справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд відхиляє такі доводи відповідача з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження він жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Зважаючи на те, що скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження, колегія суддів не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко