21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/3539/21
адміністративне провадження № К/9901/44435/21
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 160/3539/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
11 березня 2021 року Приватне підприємство "Л.Д. Сервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2169264/21922502 від 25 листопада 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 09 грудня 2019 року Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс";
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 09 грудня 2019 року Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" відповідно до чинного податкового законодавства України;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2169265/21922502 від 25 листопада 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 20 листопада 2019 року Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс";
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 20 листопада 2019 року Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" відповідно до чинного податкового законодавства України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №160/3539/21 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу суду документу про сплату судового збору.
Вимоги суду, викладені в ухвалі від 06 липня 2021 року, скаржником не виконані, подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки з об'єктивних причин скаржник позбавлений можливості виконати у встановлений строк вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору, через незадовільний майновий стан.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі №160/3539/21 - повернуто апелянту.
07 жовтня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №160/3539/21, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначив, що причини, які слугували підставою для повернення ухвалою апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційної скарги усунуто, а саме сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі. Також відповідач зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №160/3539/21 - залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду: клопотання про проновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали від 22 жовтня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 17 травня 2021 року по даній справі.
В обґрунтуванні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 17 травня 2021 року скаржник посилається на те, що апеляційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізіції свого права на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №160/3539/21 за позовом Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Апеляційний суд зауважив, що неспроможність скаржника належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути визнано судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 160/3539/21.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов