21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6975/21 пров. № А/857/20015/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Носа С.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 140/6975/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" про зупинення експлуатації автозаправної станції,-
суддя в 1-й інстанції -Лозовський О.А.,
час ухвалення рішення - 20.09.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - ГУ ДСНС України у Львівській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” (далі - ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль”, відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, 26-а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5.04.2007 №877-V, наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 28.04.2021 №76, в період з 05.05.2021 по 12.05.2021, головним інспектором Червоноградського МВ ГУ ДСНС України у Львівській області Канафоцьким Р.І. здійснено позапланову перевірку автозаправної станції ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль” місце провадження господарської діяльності - 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, 26а щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами проведення позапланової перевірки автозаправної станції ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль” (місце провадження господарської діяльності - 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, 26а), складений Акт від 12.05.2021 №42, яким зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, виявлені під час перевірки. У свою чергу зауважень (заперечень) щодо проведеного позапланового заходу та складеного акту перевірки від суб'єкта господарювання не надходило.
Представник позивача вказує, що порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені у всій автозаправній станції відповідача, яка перевірялася Червоноградським MB ГУ ДСНС України у Львівській області, вищезазначені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров'я працівників, та інших людей що можуть там перебувати. Продовження експлуатації автозаправної станції Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр- Петроль” без усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки становить загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню і евакуації людей з автозаправної станції відповідача.
Оскільки, при експлуатації автозаправної станції Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” виявлено грубі та численні недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, що є підставою для зупинення роботи даного об'єкта.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 140/6975/21 позовні вимоги задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що після проведення планового заходу та винесення оскаржуваного рішення було усунуто більшість порушень, які могли б призвести до загрози життю та здоров'ю людей.
Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 140/6975/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, в той час як відповідач допустив порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
А застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС України у Львівській області, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 28.04.2021 №76 “Про проведення позапланових перевірок у травні”, та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) в період з 05.05.2021 по 12.05.2021 головним інспектором Червоноградського МВ ГУ ДСНС України у Львівській області Канафоцьким Р.І. здійснено позапланову перевірку автозаправної станції ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль”, що розташована - 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, 26а, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами позапланової перевірки автозаправної станції ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль” контролюючим органом складений Акт від 12.05.2021 № 42, яким встановлені порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
Так зазначеному Акті перевірки зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, виявлені під час перевірки, а саме: працівники АЗС не дотримуються встановленого протипожежного режиму, що є порушенням пункту 11 розділу IІ ППБУ; відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази 1 суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), та позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що є порушенням ст.. 57 КЦЗУ; для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу IІ ППБУ; посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, що є порушенням пункту 16 розділу IІ ППБУ; керівник об'єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів, що є порушенням пункту 1.19 глави 1 розділу ІIІ ППБУ; керівник об'єкта, не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу ІIІ ППБУ; приміщення АЗС своєчасно не очищено від горючого сміття, що є порушенням пунктів 2.1, 2.4, 2.6-2.10 розділу ІIІ ППБУ; будівля АЗС не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленого на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби, що є порушенням пункту 2.22 глави 2 розділу ІIІ ППБУ; на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал не забезпечений електричними ліхтарями, що є порушенням пункту 2.34 глави 2 розділу ІIІ ППБУ; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ; електророзетки встановлено на горючу основу, що є порушенням пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ; не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ; електрощити, групові електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ; допускається користування пошкодженими розетками, та складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ; лінія живлення побутового кондиціонера, не забезпечена автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів, що є порушенням пункту 2.26 глави 2 розділу ІV ППБУ; системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, не усуваються та відсутні записи у відповідних журналах, що є порушенням пункту 1. глави 1 розділу V ППБУ; підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власник мережі водопостачання не провів випробування на тиск та витрату води з оформленням акта, що є порушенням підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ; біля місця розташування пожежного гідранта не встановлено покажчик (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на ньому літерного індекса ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), що є порушенням підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ; пожежний щит не до комплектований засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт., що є порушенням пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ; на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, що є порушенням пункту 3.12 глави 3 розділу V ППБУ; на АЗС не вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням р. VІ п. 10.4 НАПБ А.01.001-2014 “Правила пожежної безпеки в Україні”; для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання у вибухонебезпечних зонах на АЗС відсутній інструмент з металу, що не утворює іскор, що є порушенням р. VІ п. 10.11 НАПБ А.01.001-2014 “Правила пожежної безпеки в Україні”; не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що є порушенням статті 20 пункту 8 КЦЗУ; не встановлено інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті, що є порушенням статті 20 пункту 3 КЦЗУ; не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 20 КЦЗУ; допускається до роботи працівники які не пройшли навчання, і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки, що є порушенням пункту 4 глави 6 розділу V ПТБ; для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об'єктів (небезпечних територій), керівник АЗС не забезпечив встановлення по периметру небезпечних об'єктів (небезпечних територій) попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо, що є порушенням пункту 3 глави 1 розділу V ПТБ; ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки не проведено, що є порушенням статті 9 ЗУ №2245-ІІІ; декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки не здійснено, що є порушенням пункту 9 частини першої статті 20 КЦЗУ, статті 10 ЗУ №2245-ІІІ; експертизу декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки не проведено, що є порушенням пункту 7 ПКМУ №956; обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання не здійснено, що є порушенням пункту 1 ПКМУ №1788; об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту не проведено, що є порушенням пункту 11 частини першої статті 20 КЦЗУ; аварійно-рятувальне обслуговування АЗС не забезпечено, що є порушенням пункту 12 частини першої статті 20 КЦЗУ; на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено і вона не функціонує, що є порушенням частини першої статті 53 КЦЗУ.
Зазначений акт перевірки листом від 12.05.2021 №3/800 був направлений поштою відповідачу. Зауважень або заперечень ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль” не подало.
У зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки ГУ ДСНС України у Львівській області звернулось з адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення відповідачем експлуатації автозаправної станції ТОВ “ПТФ“Укр-Петроль” за адресою: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, 26а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно частин 8, 11 статті 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Згідно Положення про управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, що затверджено наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661) управління ДСНС України у Львівській області здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи на відповідній території державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Колегія суддів зазначає, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей".
За нормами частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Заходи реагування до суб'єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
З аналізу вказаних приписів Кодексу вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Відповідачем жодних доказів на усунення виявлених порушень до суду першої інстанції на час його розгляду не надано, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, вони продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а тому суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Щодо доводів відповідача про те, що він усунув більшість виявлених порушень, колегія суддів зазначає, що такі апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені належним чином, а саме - відсутній Акт про проведення повторної перевірки, яка би встановила факти усунення порушень, про які відповідач зазначив, у акті перевірки від 12.05.2021 № 42
При цьому, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров'ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.
У пункті 48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 по справі №809/443/16 та пункті 45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 по справі №2040/6351/18 зазначено, що посилання відповідача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Вказане зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30 вересня 2020 по справі №160/1736/19, від 22 жовтня 2020 року по справі № 820/5232/17, від 29 жовтня 2020 року по справі № 815/6378/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень, за таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих письмових доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, тому необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є правильним.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 140/6975/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Н. М. Судова-Хомюк
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 21.12.2021 року