Справа № 766/25363/21
н/п 2-з/766/778/21
про відмову у забезпеченні позову
20 грудня 2021 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
Позивачі звернулись до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.
Разом з подачею позову позивачі подали заяву, в якій просять забезпечити позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказана справа. 19.09.2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/24/1145. 26.09.2006 року між позичальником та Банком укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №5053, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. За умовами іпотечного договору відповідач може відчужити предмет іпотеки, а саме житлову квартиру АДРЕСА_2 . Про свої наміри щодо звернення стягнення за рахунок предмету іпотеки Банк повідомив позивача у вимозі про дострокове виконання кредитних зобов'язань. У зв'язку з цим, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити реалізацію спірної квартири, що спричинить негативні наслідки для позивачів. З метою недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а також ефективного захисту порушених прав та інтересів позов може бути забезпечений шляхом заборони вчиняти певні дії.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву та дослідивши надані заявника докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень наданих в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними . В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд вважає, що позивачі помилково вказали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивачів, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позовувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.І.Рядча