Постанова від 21.12.2021 по справі 236/4873/21

м. Лиман Справа № 236/4873/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, Бікезіна О. В., розглянуви заяву судді Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусова А.Є. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 173-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

До Краснолиманського міського суду Донецької обасті 02.012.20121 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 173-4 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 02.12.2021 року передано на розгляд судді Бєлоусову А.Є.

Разом з тим, суддя Бєлоусов А.Є. 07.12..2021 року заявив у даній справі самовідвід з огляду на таке. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №463873 від 30.11.2021 року та доданих до нього матеріалів в період з 01.10.2021 року по 08.10.2021 року малолітній ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 вчиняв булінг відносно малолітнього ОСОБА_3 . Матір'ю малолітнього ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 та працює помічником голови Краснолиманського міського суду Саржевської І.В. У разі відсутності голови суду виконує доручення ОСОБА_5 (як судді суду та в.о. голови суду). Такі обставини, на думку судді, можуть викликати сумнів в учасників судового розгляду справи у його неупередженості (а.с.47).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про самовідвід 07.12.2021 року передано на розгляд судді Саржевській І.В. (а.с.49).

Втім, суддя Саржевська І.В. 16.12.2021 року заявила самовідвід, оскільки дійсно, ОСОБА_4 працює її помічником (а.с.48).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про самовідвід судді Бєлоусова А.Є. передано на розгляд судді Бікезіній О.В. (а.с.52).

Судом вживались заходи для повідомлення ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про день, час та місце розгляду заяви про самовідвід. В судове засідання вони не з'явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.

Розглянувши заяву про самовідвід судді Бєлоусова А.Є. приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Однак чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, можливість судді заявити собі самовідвід, і, відповідно, не передбачає порядку розгляду таких заяв.

Між тим, Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07. 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК при вирішенні питання, пов'язаного з відводом у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 56 рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України») ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється».

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві. Таким чином, ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави для побоювань у відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії»).

Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Вищезазначене кореспондується із пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищезазначене та з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду в ході розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 173-4 КУпАП, заява про самовідвід судді Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусова А.Є. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 221, 279, 280 КУпАП, ст. 75, 80 КПК України , суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусова Артура Євгеновича про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 173-4 КУпАП - задовольнити.

Матеріали справи № 236/4873/21 передати до канцелярії Краснолиманського міського суду Донецької області на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у встановленому порядку.

Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя:

Попередній документ
102072966
Наступний документ
102072968
Інформація про рішення:
№ рішення: 102072967
№ справи: 236/4873/21
Дата рішення: 21.12.2021
Дата публікації: 23.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Лиманський міський суд Донецької області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.12.2021)
Дата надходження: 17.12.2021
Розклад засідань:
21.12.2021 09:00 Краснолиманський міський суд Донецької області
28.12.2021 09:30 Краснолиманський міський суд Донецької області