ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2021 року м. Київ № 640/1285/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідачі), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради щодо розподілу ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 - 2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Київської міської державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019- 2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розподілити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2019-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги;
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Київської міської державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2019-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку і виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2019-2020 роки залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
З приводу заявленого клопотання позивач не надав жодних пояснень.
Розглянувши подані документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2019-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що фактично не погоджується із розміром уже виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за вказані роки.
Тобто, допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому, ніж встановлено Законом.
При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, з огляду на викладене, у даному випадку перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21.
В той же час, до суду з позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2019 рік позивач звернувся 19.01.2021, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, враховуючи наведені правові норми, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску.
Керуючись положеннями статей 122-123, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява в зазначеній частині буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко