ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 листопада 2021 року м. Київ № 640/6893/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвітрейд Плюс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - адвокат Стеценко О.В.;
відповідача - Кокиза Н.В.
Адвокат Стеценко О.В. звернувся до суду в інтересах ТОВ "Анвітрейд Плюс" з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2020 №00000230704.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 14.04.2021 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 05.07.2021 - замінено відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011); від 13.09.2021 - закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що наведені в Акті перевірки аргументи щодо не неможливості встановити за даними ЄРПН джерела походження товару, пересортування товару, про можливі порушення зі сторони контрагента ТОВ "Украгро С", не можуть слугувати доказами порушень податкового законодавства, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку ТОВ "Анвітрейд Плюс" без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.
Вказано, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
Представником позивача зазначено, що господарські операції ТОВ "Анвітрейд Плюс" з ТОВ "Украгро С" підтверджені належними первинними документами та мають реальних характер, а тому висновок Головного управління ДПС у м. Києві щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Украгро С" за серпень в загальній сумі 14029391 грн. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень є безпідставним.
За твердженням представника позивача, протиправним є встановлення заниження бази оподаткування у зв'язку зі здійсненням реалізації товару за цінами нижче вартості придбання, оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві в Акті перевірки не наведено жодних фактичних даних на підставі яких було встановлено, що ціни, за якими ТОВ "Анвітрейд Плюс" у перевіряємий період реалізовував товар, є нижчими від їх договірної (контрактної) ціни придбання. Більше того, навіть в самому Акті перевірки Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що розрахунки проведено лише на підставі даних регістрів бухгалтерського облік, видаткових накладних, актах та податкових накладних, без урахування договірної ціни придбання яка зазначена в контрактах/договорах/інвойсах/ВМД на придбанні нафтопродуктів, які в подальшому були реалізовані, що свідчить про проведення безпідставних розрахунків та суперечить імперативним положенням пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
Вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000230704 від 05.01.2020 не могло бути прийнято до моменту проведення перевірки, а саме до 02.12.2020 №7483/26-15-07-04-02/43072513. Зазначене, на думку представника позивача, свідчить про безпідставність винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що за результатами проведеної перевірки не підтверджено проведення господарських операцій між ТОВ "Украгро С" та ТОВ "Анвітрейд Плюс". Укладені між ТОВ "Украгро С" та ТОВ "Анвітрейд Плюс" договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Зазначено, що оскільки реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальників ТОВ "Украгро С" та по ланцюгу постачання відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Анвітрейд Плюс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. В результаті допущених порушень податкового законодавства, ТОВ "Анвітрейд Плюс" завищено показник податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Украгро С" всього за серпень 2020 року в загальній сумі 14029391 гривень.
Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.
Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі направлення від 05.11.2020 №175/26-15-07-04-02, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок ПДВ окремих операцій управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві Прохватило Юлії Миколаївні та наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 12.10.2020 № 7228, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвітрейд Плюс" (код 43072513) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.10.2020 №9268531900 від'ємного значення з податку на додану вартість від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ).
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 02.12.2020 №7483/26-15-07-04-02/43072513, яким зафіксовано порушення:
- пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 14705074 грн. за вересень 2020 року.
- пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 4054100,45 грн., в тому числі ПДВ 675683,41 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкове повідомлення-рішення від 05.01.2020 №00000230704, прийняте, яким зменшено ТОВ "Анвітрейд Плюс" розмір суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 14 705 074,00 грн.
За результатами розгляду скарги, рішенням Державної податкової служби України від 23.02.2021 №4223/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення від 05.01.2020 №00000230704 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Анвітрейд Плюс" без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України.
Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2).
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
В акті перевірки контролюючим органом вказано, що укладені між ТОВ "Украгро С" та ТОВ "Анвітрейд Плюс" договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Зазначено, що оскільки реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальників ТОВ "Украгро С" та по ланцюгу постачання відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Анвітрейд Плюс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Анвітрейд Плюс" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгро С" (Постачальник) було укладено договір поставки від 30.07.2020 № 6/30-07-3EP, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар. (пункт 2.1. Договору)
Кількість та якість товару, термін поставки, місце поставки та інші умови поставки кожної партії товару визначаються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. (пункт 2.2. Договору)
Специфікацією від 01.08.2020 №1 до договору від 30.07.2020 №6/30-07-ЗЕР передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених в цій специфікації: пшениця 4-го класу, українського походження з врожаю 2020 у кількості 15 000 метричних тон на загальну суму 84 163 500,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.
За умовою зазначеної специфікації, постачання здійснюється на умовах DAP (відповідно до Incoterms-2020) Одеський морський торговий порт, термінал ТОВ "Олімпекс Куне Інтернешнл" м. Одеса, Митна площа, 1. Вантажоодержувач: ТОВ "Олімпекс Куне Інтернешнл" в квоту "Company Black Sea Commodities limited" експортер ТОВ "АНВІТРЕЙД ПЛЮС", експедитор в порту ТОВ "Озірки".
Постачальник зобов'язаний передати товар, що відповідає вимогам якості відповідно до ДСТУ 3768:2019.
Постачальник повинен передати Покупцю або вказаному Покупцем перевізнику документи, які супроводжують Товар, а саме: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні з відміткою про дату вивантаження товару в Місці доставки; квитанції до ТТН з показниками якості, визначені Терміналом в місці Поставки; копії протоколів випробувань безпеки, виданих відповідно до чинного законодавства України (при необхідності на вимогу Покупця); довідку про походження Товару.
Відповідність поставленої продукції ДСТУ 3768:2019 підтверджується карткою аналізу зерна від 19.08.2020 №1247/5. (Том 1 а.с.206)
На виконання умов договору поставки від 30.07.2020 №6/30-07-ЗЕР, ТОВ "Украгро С" було виписано (оформлено) видаткові накладні №63 від 16.08.2020, №64 від 17.08.2020, № 65 від 18.08.2020, №66 від 18.08.2020, №67 від 19.08.2020, №68 від 20.08.2020, №69 від 21.08.2020 та складено податкові накладні №63 від 16.08.2020, №64 від 17.08.2020, №65 від 18.08.2020, №66 від 18.08.2020, №67 від 19.08.2020, №68 від 20.08.2020, №69 від 21.08.2020.
Зазначене також підтверджується висновками акту перевірки та не заперечується відповідачем.
Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Анвітрейд Плюс" товару підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. (Том 1 а.с. 231-246)
Крім того, з довідки від 01.12.2020 №10/04-36-07-05/39714909 вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до запиту ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2020 №23218/7/26-15-07-04-02 згідно із пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку ТОВ "Украгро С" (код ЄДРПОУ 39714909) з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Анвітрейд Плюс" (код ЄДРПОУ 43072513) за період з 01.08.2020 по 31.08.2020.
Відповідно до висновку вказаної довідки, зустрічною звіркою ТОВ "Украгро С" встановлено наявність первинних документів по господарським відносинам із ТОВ "Анвітрейд Плюс" за період з 01.08.2020 по 31,08.2020, які стали підставою для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; звіркою ТОВ "Украгро С" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ "Анвітрейд Плюс" за період з 01.08.2020 по 31.08.2020.
З наведеного вбачається, що придбання пшениці 4-го класу, українського походження з врожаю 2020 постачальником ТОВ "Украгро С" встановлено та підтверджено в ході проведення зустрічної звірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Доводів того, що перевірка проводилась з порушення, посадові особи притягувались до дисциплінарної відповідальності, висновки акту зустрічної звірки є очевидно необґрунтованими, представником відповідача не наведено.
На думку суду, подані ТОВ "Анвітрейд Плюс" до перевірки первинні документи мали бти враховані відповідачем під час надання оцінки щодо придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "Украгро С".
Щодо доводів відповідача про те, що реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальників ТОВ "Украгро С" та по ланцюгу постачання відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Анвітрейд Плюс", суд зазначає наступне.
Доводи відповідача зводились до того, що ТОВ "Украгро С" не могло придбати в своїх контрагентів сільськогосподарську продукцію, яка реалізовувалась позивачу. Водночас за результатами зустрічної звірки, господарські операції ТОВ "Украгро С" з позивачем не викликали сумнівів.
Відповідачем не надано доказів того, ТОВ "Украгро С" не могло виконати спірні господарські операції з ТОВ "Анвітрейд Плюс", клопотань з цього приводу заявлено не було. Судом відповідно частини четвертої статті 9 КАС України не вживались заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, оскільки відповідних клопотань представником відповідача заявлено не було, а доводи наведені в акті перевірки та в заявах по суті стосувались відносин між ТОВ "Украгро С" та його контрагентами. При цьому представник відповідача не повідомляв суд про обставини щодо існування доказів, які б підтверджували змову позивача з іншими суб'єктами господарювання, в тому числі контрагентами ТОВ "Украгро С", які б підтверджували намір позивача ухилитися від сплати податків чи сприяти іншим суб'єктам в такому ухиленні. Подана представником відповідача довідка Служби безпеки України висновків базується на припущеннях, клопотань про виклик свідків, які б на думку відповідача могли б підтвердити такі припущення заявлено не було.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24.11.2020 у справі №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ "Анвітрейд Плюс" здійснювало реалізацію товару (палива дизельного) за цінами нижче вартості придбання (оприбуткування) та відповідно списання вартості під час реалізації. Також вказано, що ціна, наведена у видаткових накладних та скоригована в актах прийому-передачі за остаточною ціною на останній день календарного місяця, в якому відбулася поставка, є нижчою ніж вартість придбання.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
У позові зазначено, що ціна формувалась саме з урахуванням контрактної ціни. При цьому представник позивача наголосив, що товар реалізовувався з урахуванням ціни на ринку нафтопродуктів, тому можливим є реалізація товару за ціною нижчою за придбання, однак це могло мати місце лише у певних випадках, зокрема, значного коливання цін та не може свідчити про відсутність ділової мети у позивача на отримання прибутку.
За змістом підпунктів 14.1.71 та 14.1.219 статті 14 ПК України звичайною ціною вважається ціна товарів, робіт чи послуг, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК України.
На думку суду, визначаючи ціну за нафтопродукти, виходячи з їх контрактної ціни, позивач діяв правомірно.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що згідно інформації Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "Анвітрейд Плюс"не виписано (оформлено) податкові накладні на загальну суму 3378417 грн., крім того ПДВ 675683 грн.
У відповідності до пункту 201.10 статті 200 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як вже зазначалось судом, на виконання умов договору поставки від 30.07.2020 №6/30-07-ЗЕР, контрагентом позивача ТОВ "Украгро С" було складено податкові накладні №63 від 16.08.2020, №64 від 17.08.2020, №65 від 18.08.2020, №66 від 18.08.2020, №67 від 19.08.2020, №68 від 20.08.2020, №69 від 21.08.2020.
Позивачем вказано, що зазначені податкові накладні ним отримано від ТОВ "Украгро С" та включені до додатку 5 декларації з ПДВ за серпень 2020 року. Вказана обставина не заперечувалась відповідачем.
З огляду на викладене в сукупності, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.7 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Представником позивача зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000230704 від 05.01.2020 не могло бути прийнято до моменту проведення перевірки, а саме до 02.12.2020 №7483/26-15-07-04-02/43072513, однак суд з цього приводу зазначає, що це лише формальна помилка, яка не впливає на спірні правовідносини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2020 №00000230704.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі в розмірі 22700,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 05.03.2021 №61.
Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 22700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05 січня 2020 року №00000230704.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвітрейд Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 17 грудня 2021 року.
Суддя В.А. Донець