Постанова від 15.12.2021 по справі 927/371/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2021 р. Справа№ 927/371/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021

у справі № 927/371/21 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі -СТОВ «Україна», позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань» (далі - ТОВ «Сервісагро-Умань») про визнання виконавчого напису №703 від 23.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянською Неллі Борисівною на фінансовій аграрній розписці від 14.02.2020, номер за реєстром 247, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок 14.02.2020, номер запису 3020 про стягнення грошових коштів в розмірі 6 755 657,24 грн з СТОВ «Україна» на користь ТОВ «Сервісагро-Умань» таким, що не підлягає виконанню.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про укладення між ним та відповідачем 04.02.2020 договору поставки № 151-040220/Н КМ на умовах розстрочення платежу, на виконання умов якого відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 7 554 670,47 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

На виконання зобов'язань за вищевказаним договором 14.02.2020 позивачем була видана відповідачеві фінансова аграрна розписка (надалі - Аграрна розписка), на дату видачі якої безумовне зобов'язання по сплаті боргу становило 6 386 528,61 грн, а строк сплати визначений - не пізніше 01 жовтня 2020 року.

В свою чергу, в забезпечення зобов'язань за Аграрною розпискою позивач передав у заставу майбутній врожай кукурудзи врожаю 2020 року (Майбутній врожай) із земельних ділянок, зазначених у п. 44 розписки, з визначеною вартістю Предмету застави на дату видачі Аграрної розписки - 7 983 160,76 грн з ПДВ.

Враховуючи ті обставини, що за наслідками укладення сторонами угод про зарахування зустрічних однорідних вимог № 6/101220, № 9/181220 та № 10/121220 заборгованість за договором поставки № 151-040220/Н КМ від 04.02.2020 в сумі 2 599 478,90 грн вважається погашеною, а згідно платіжних доручень від 03.11.2020 № 754, від 22.01.2021 № 800 та від 19.03.2021 № 813 відповідачеві перераховано грошові кошти на загальну суму 4 955 191,56 грн, у позивача відсутня заборгованість перед відповідачем за вищезгаданим договором поставки, відповідно Аграрна розписка від 14.02.2020 є такою, що виконана ним повністю, у зв'язку з чим виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом на такій розписці про стягнення з СТОВ «Україна» на користь ТОВ «Сервісагро-Умань» грошових коштів в розмірі 6 755 657,24 грн є таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі №927/371/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з обставин недоведеності позивачем заявлених вимог та наявності у відповідача підстав щодо звернення стягнення на предмет застави за Аграрною розпискою, у зв'язку з невиконанням позивачем станом на 01.10.2020 взятого на себе зобов'язання, визначеного п.3 цієї розписки; не погоджуючись із твердженнями позивача про те, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції зазначив, що докази, надані СТОВ «Україна» про здійснені останнім проплати не можуть визнаватись належними, з огляду на їх виконання (03.11.2020, 22.01.2021, 19.03.2021) після спливу строку, визначеного в Аграрній розписці (01.10.2020), а платіжні доручення не можуть бути належними доказами своєчасного розрахунку з відповідачем за договором поставки №151; за відсутності доказів поставки товару згідно умов договору поставки №143, в межах даної справи суд позбавлений можливості належним чином з'ясувати наявність чи відсутність у позивача заборгованості за вказаним договором або ж переплати позивача за отриманий по договору товар; враховуючи факт отримання позивачем письмової вимоги відповідача про усунення порушення виконання зобов'язання за аграрною розпискою з одночасним повідомленням про намір кредитора звернутись до нотаріуса для вчинення останнім виконавчого напису та подальшого примусового стягнення заборгованості, яка позивачем була залишена без відповіді, дослідивши зміст виконавчого напису, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2021 у справі №927/371/21 задоволено заяву ТОВ «Сервісагро-Умань» про відшкодування витрат, стягнуто з СТОВ «Україна» на користь ТОВ «Сервісагро-Умань» 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2021 у справі №927/371/21 задоволено клопотання ТОВ «Сервісагро-Умань» про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, вжитих ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2021.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» направило на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аналогічна за змістом апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду також засобами поштового зв'язку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про недослідження судом першої інстанції правомірності застосування відповідачем у виконавчому написі розміру неустойки, що передбачений Аграрною розпискою та є відмінним від розміру, визначеного договором поставки №151; вирішуючи питання щодо сплати позивачем заборгованості, суд, встановивши, що такі сплати мали місце 03.11.2020, 22.01.2021 та 19.03.2021, не врахував, що зобов'язання скаржник все ж таки виконав, але з пропуском строку, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про невиконання позивачем зобов'язання; досліджуючи платіжні доручення №754 від 03.11.2020 в частині платежу 1 095 009,81 грн, №800 від 22.01.2021 на суму 500 000,00 грн та №813 від 19.03.2021 на суму 3 360181,75 грн, на підставі яких відповідачеві було перераховано 4 955 191,56 грн, суд не врахував тієї обставини, що ані в договорі поставки, ані в аграрній розписці обов'язкового зазначення у платіжних документах призначення платежу не вимагалося; висновок суду про те, що лист скаржника від 09.04.2021 щодо спрямування коштів за платіжними дорученнями №754 від 03.11.2020, №800 від 22.01.2021 та №813 від 19.03.2021 на погашення заборгованості за договором поставки №151 не може бути належним доказом своєчасного розрахунку з відповідачем за договором №151, є безпідставним, оскільки обов'язком боржника є перерахування коштів на рахунок кредитора і фактично ці кошти були отримані відповідачем, заборгованість у апелянта на час вчинення виконавчого напису була відсутня в розмірі 4 578 372,75 грн, таким чином висновок про наявність у відповідача порушеного права на момент звернення останнього до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису є неправильним; судом не було враховано, що позивачем розмір заборгованості оспорюється, а тому стягувана за виконавчим написом сума не може вважатись безспірною; при дослідженні аграрної розписки суд зробив помилковий висновок про те, що відсутність напису на аграрній розписці «Виконано» свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника, адже судом досліджувалась копія аграрної розписки, на якій не могло бути такого напису, оскільки такий ставиться на примірнику боржника; порушення судом норм процесу полягало у відмові у задоволенні заяви скаржника про залучення до участі у справі приватного нотаріуса, яким вчинявся напис та витребування в останнього для огляду матеріалів щодо вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису №703 від 23.03.2021.

01.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові пояснення до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/371/21, вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги СТОВ «Україна» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі № 927/371/21 відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстнації.

18.10.2021 матеріали справи № 927/371/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ «Україна» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі № 927/371/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.11.2021, ТОВ «Сервісагро-Умань» та приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Палігіну О.П. встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

ТОВ «Сервісагро-Умань» скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач наголошував на тому, що стаття 13 Закону України «Про аграрні розписки» передбачає, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог, а у разі невиконання боржником за такою розпискою зобов'язань у строк, вказаний у розписці, кредитору надано право звернутись до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню; вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед кредитором, однак сам по собі цей факт, а саме подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого; скаржник намагається підмінити фактичні обставини своїми поясненнями щодо погашення заборгованості, посилаючись на платіжні доручення з призначенням платежу «оплата за товари згідно договору №143-310120 ЗЗР від 31.01.2020» в якості доказів на підтвердження сплати заборгованості та її відсутності на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, втім такі платіжні доручення не мають відношення до договору поставки №151-040220/Н КМ від 04.02.2020, на виконання якого видавалась фінансова аграрна розписка від 14.02.2020 №3020.

24.11.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника - Афанасієва Р. надійшла заява про вихід його зі справи як представника СТОВ «Україна», водночас останнім повідомлено, що подальше представництво інтересів скаржника буде здійснювати адвокат Верем'юк Д.А.

Того ж дня, 24.11.2021 адвокатом Верем'юком Д.А. через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду подана заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його незадовільним станом здоров'я та необхідністю звернення до лікаря.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у зв'язку з задоволенням клопотання представника скаржника, розгляду справи відкладено на 08.12.2021.

26.11.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

Ідентичного змісту додаткові пояснення до відзиву надійшли від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 30.11.2021.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 №09.1-08/6261/21 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. на лікарняному з 07.12.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/371/21.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 апеляційну скаргу у справі №927/371/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу СТОВ «Україна» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі № 927/371/21 прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 в судовому засіданні оголошено перерву.

13.12.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи висновку експерта №49 за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі №927/371/21 від 13.12.2021, виконаної за заявою СТОВ «Україна» від 08.12.2021.

14.12.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові заперечення на клопотання позивача щодо долучення до матеріалів даної справи висновку експерта №49 від 13.12.2021.

15.12.2021 в судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав повністю, просив апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та постановити нове, яким позов СТОВ «Україна» задовольнити.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги не визнав, проти доводів апеляційної скарги заперечив, з огляду на їх необґрунтованість, у зв'язку з чим просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

15.12.2021 в судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до частин 1 та 5 ст. 2 Закону України «Про аграрні розписки» аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Відповідно до виду зобов'язання аграрні розписки поділяються на товарні розписки та фінансові аграрні розписки.

Згідно ч.1 ст.5 вищевказаного Закону, фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Фінансові аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансова аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити: 1) назва - "Фінансова аграрна розписка"; 2) строк сплати коштів; 3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою; 4) предмет - безумовне зобов'язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов'язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід'ємною частиною такої формули; 5) умови та місце сплати грошових коштів; 6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції; 7) дата та місце видачі; 8) ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою (ст. 6 Закону України «Про аграрні розписки»).

Згідно приписів ч. 1 та ч.4 ст.7 Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.

Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов'язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов'язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою. Задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом передачі йому права власності на предмет застави в рахунок погашення майнового зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою, наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов'язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою - покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Статтею 9 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.

Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

За змістом ст. 12 Закону України «Про аграрні розписки», аграрні розписки діють до повного їх виконання. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок.

Кредитор за аграрною розпискою зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов'язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці.

Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.02.2020 між ТОВ "Сервісагро-Умань" (в тексті договору - Постачальник) та СТОВ "Україна" (в тексті договору - Покупець) був укладений договір поставки № 151-040220/Н КМ на умовах розстрочення платежу (надалі - Договір № 151).

За умовами Договору № 151 (п. 1.1-1.4, 2.1, 4.1-4.3, 5.2, 8.1, 8.6, 12.1, 12,6), Постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка Товару в рамках і на підставі цього Договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього Договору.

Загальна кількість та найменування Товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього Договору, які є невід'ємною його частиною.

Зобов'язання Сторін по поставці відповідної партії Товару (певного асортименту) у рамках цього Договору виникають лише після підписання Сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2020 року, а щодо невиконаних зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Вартість Товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Розрахунок за даним Договором здійснюється:

у безготівковій формі, в національній валюті грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі або в рахунку-фактурі на оплату Товару;

у вексельній формі за згодою Постачальника;

шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Вартість Товару у гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті та курс відповідної іноземної валюти (якщо сторони домовились про їх застосування) зазначається у додаткових угодах (специфікаціях) до Договору на дату їх підписання. Еквівалент вартості товару в іноземній валюті є незмінним на протязі дії даного Договору та належить до повної сплати у гривні.

Покупець зобов'язався, зокрема оплачувати Товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) до цього Договору.

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність за цим Договором та у відповідності з діючим законодавством України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує на користь Постачальника 39% річних від суми боргу.

Усі додаткові угоди, договори (угоди) про внесення змін та доповнень до цього Договору та до додаткових угод, що укладені на виконання умов Договору, є його невід'ємною частиною.

Цей Договір укладений у 2 (двох) автентичних оригінальних примірниках - по одному кожній Стороні. Обидва екземпляри мають однакову юридичну силу.

Також 04.02.2020 сторонами в якості Додатку до Договору № 151 була складена, підписана та скріплена печатками товариств додаткова угода (специфікація № 1) згідно якої сторони визначили наступні умови поставки Товару:

найменування (асортимент) товару:

ЕС Кроссман Насіння кукурудзи; кількість - 360; од. вим. - міш; валюта еквівалентна вартості Товару - EUR; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 27,6365; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 95,2791; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 2 633,18; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 947 944,80;

Насіння кукурудзи СИ Аріосо_укр 80К Форс Зеа; кількість - 1 000; од. вим. - пак; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 25,0150; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 107,1841; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 2 681,21; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 2 681 210,00;

Насіння Соняшника НК Неома_укр 150К Круїзер; кількість - 591; од. вим. - пак; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 25,0150; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 201,5121; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 5 115,87; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 3 023 479,17;

Всього без ПДВ: 6 652 633,97 грн., сума ПДВ - 1 330 526,79 грн., всього з ПДВ - 7 983 160,76 грн.;

строк оплати:

20% - до 10.02.2020;

80% - до 01.10.2020;

cтрок поставки (за умови оплати): 01.04.2020;

умови поставки за ІНКТОТЕРМС-2010, місце поставки (базис поставки): DDP 15460, Чернігівська обл., Семенівський район, село Машеве, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 1;

якість товару згідно сертифікату;

упаковка та маркування: згідно прайс-листів постачальника, стандартне маркування виробника;

графік оплати:

дата оплати: 10.02.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - EUR; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 27,6365; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 8 232,11; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 227 506,75;

дата оплати: 10.02.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 25,015; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 54 732,18; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 1 369 125,40;

дата оплати: 01.10.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - EUR; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 27,6365; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 32 928,45; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 910 027,01;

дата оплати: 01.10.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 25,015; еквівалент вартості одинці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 218 928,71; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 5 476 501,6.

Ця додаткова угода складена у 2 (двох) оригінальних автентичних примірниках по одному для кожної сторони та набирає чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками.

Також судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2020 СТОВ «Україна» (в тексті розписки - боржник) видало ТОВ «Сервіс-Агро Умань» (в тексті розписки - кредитор) фінансову аграрну розписку в забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки № 151-040220/Н КМ від 04.02.2020.

На дату видачі Аграрної розписки безумовне зобов'язання Боржника сплатити Кредитору грошові кошти становило 6 386 528,61 (шість мільйонів триста вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень 61 копійка.

Згідно п.3 аграрної розписки, Боржник зобов'язався сплатити Кредитору грошові кошти на рахунок останнього в строк не пізніше 01.10.2020.

Боржник зобов'язався здійснити оплату за цією Аграрною розпискою шляхом перерахування грошових коштів згідно з вимогами пунктів 2 та 3 цієї Аграрної розписки в безготівковій формі на рахунок Кредитора НОМЕР_1 в КБ «ПРИВАТБАНК», м. Черкаси, МФО 354347, або на інший рахунок вказаний письмово Кредитором на його офіційному бланку до настання дати, вказаної в п. 3 цієї Аграрної розписки, що є місцем сплати грошових коштів (п.4 Аграрної розписки).

У відповідності до п.7 Аграрної розписки в забезпечення зобов'язань за Аграрною розпискою Боржник передає в заставу майбутній врожай кукурудзи врожаю 2020 року (Майбутній врожай) з земельних ділянок, що зазначені в п. 44 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 2 003,805 (дві тисячі три) тонн 805 кілограм (Предмет застави), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках та зберігатиметься за адресою: ТОВ «Охтиркаагропродукт», с. Мала Павлівка, вул. Центральна, 11 та/або ТОВ «Кролевецький елеватор», м. Кролевець, вул. Транспортна, 1.

Вартість Предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки Сторони визначили 7 983 160,76 грн з ПДВ (п.8 Аграрної розписки).

У відповідності до п. 29 Аграрної розписки, остання вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За умовами п.30 Аграрної розписки, Кредитор зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання повного виконання Боржником зобов'язання за Аграрною розпискою зробити на Аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом та печаткою Кредитора та повернути таку Аграрну розписку Боржнику. Повернення Аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу Боржника за аграрною розпискою, зазначену в цій Аграрній розписці, або іншим способом, погодженим Сторонами.

Кредитор набуває право звернути стягнення на предмет застави за цією Аграрною розпискою, якщо на момент настання строку виконання зобов'язання, визначеного в п. 3 цієї Аграрної розписки, воно не буде виконано повністю. Кредитор має право звернути стягнення на майбутній врожай, що виступає заставою за цією Аграрною розпискою, а після збору врожаю Кредитор має право звернути стягнення на відповідну кількість зібраної сільськогосподарської продукції, а у разі їх недостатності для задоволення вимог Кредитора - на іншу сільськогосподарську продукцію, яка буде вирощена на земельних ділянках, зазначених в п. 44 цієї Аграрної розписки, будь-яким способом, що не суперечить законодавству України за своїм вибором на свій розсуд.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цією Аграрною розпискою, Боржник несе відповідальність згідно законодавства України, умов Договору поставки та положень цієї Аграрної розписки (п.31 Аграрної розписки).

Боржник несе відповідальність, встановлену ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки», із змістом якої ознайомлений, положення її Боржнику зрозумілі (п.32 Аграрної розписки).

Згідно з п.п. 33, 34 Аграрної розписки, Боржник на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення строків виконання грошових зобов'язань, визначених в п. 3 даної Аграрної розписки, пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

У випадку порушення Боржником строків виконання зобов'язань за Аграрною розпискою, передбачених в п. 3 цієї Аграрної розписки, Боржник сплачує Кредитору неустойку у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від суми грошових коштів, які Боржник має сплатити Кредитору на виконання п. 2 цієї Аграрної розписки, розрахованої на дату зазначену у п. 3 цієї Аграрної розписки. Неустойка передбачена цим пунктом Аграрної розписки має бути сплачена Боржником на вимогу Кредитора протягом семи робочих днів з дня направлення Кредитором Боржнику відповідної вимоги.

У відповідності до п. 37 Аграрної розписки, таку розписку сторонами складено українською мовою у 2 (двох) примірниках, один з яких зберігається у справах Максак І.М., приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу, а другий примірник передається Кредитору. На вимогу Боржника, йому надається посвідчена копія виданої ним Аграрної розписки.

Дана Аграрна розписка зареєстрована приватним нотаріусом в реєстрі за № 247, а в Реєстрі аграрних розписок - за номером 3020.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов Договору № 151 відповідачем було поставлено позивачеві товар на загальну суму 7 554 670,47 грн, що об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств (а.с. 27-31, т.1).

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що 10.12.2020, 18.12.2020 та 23.12.2020 між СТОВ «Україна» та ТОВ «Сервіс-Агро Умань» були укладені угоди про зарахування зустрічних вимог № 6/101220, № 9/181220 та № 10/121220, за умовами яких останні дійшли згоди про погашення заборгованості позивача перед відповідачем за договором поставки № 151-040220/Н КМ від 04.02.2020 на загальну суму 2 599 478,91 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції встанлвено, що 31.01.2020 між ТОВ «Сервісагро-Умань» (в тексті договору - Постачальник) та СТОВ «Україна» (в тексті договору - Покупець) був укладений договір поставки № 143-310120/ззр КМ на умовах розстрочення платежу (надалі - Договір № 143), за умовами якого (п. 1.1-1.4, 2.1, 4.1-4.3, 5.2, 11.1, 11,6), Постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Вартість Товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору та положенням даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Розрахунок за даним Договором здійснюється:

у вексельній формі за згодою Постачальника;

шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Вартість Товару розраховується у гривні враховуючи вартість відповідної іноземною валюти зазначеної у додаткових угодах (специфікаціях). Покупець зобов'язався самостійно зробити розрахунок вартості товару з урахуванням зміни курсу іноземної валюти на кожну дату оплати Товару визначеної згідно додаткових угод (специфікацій). Даний розрахунок повинен бути погоджений з Постачальником в письмовому вигляді.

Покупець зобов'язався, зокрема своєчасно оплачувати Товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) та положеннями даного Договору.

Також 31.01.2020 сторонами була складена, підписана та скріплена печатками товариств додаткова угода (специфікація № 1) (додаток до Договору № 143), згідно якої сторони визначили наступні умови поставки Товару:

найменування (асортимент) товару:

Апріорі ВГ+БіоПауер; кількість - 285; од. вим. - компл; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9000; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 141,9000; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 3 533,31; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 1 006 993,35;

Каптора РК(20л); кількість - 220; од. вим. - л; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9000; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 28,4402; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 708,16; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 155 795,20;

строк оплати:

20% - до 01.02.2020;

80% - до 01.10.2020;

cтрок поставки (за умови оплати): 02.02.2020;

ІНТЕРМАГ-БОР (20л.) каністра; кількість - 119; од. вим. - шт; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9000; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 61,2799; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 1 525,87; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 181 578,53;

ІНТЕРМАГ-ГРОВОН (20л.) каністра; кількість - 199; од. вим. - шт; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9000; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 149,2502; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 3 716,33; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 739 549,67;

МІКРОХЕЛАТ Zn-15 (25 кг) мішок; кількість - 7; од. вим. - шт; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9000; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 174,4502; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 4 343,81; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 30 405,67;

строк оплати:

20% - до 01.02.2020;

80% - до 01.10.2020;

cтрок поставки (за умови оплати): 10.02.2020;

Всього без ПДВ: 2 114 323,42 грн., сума ПДВ - 422 864,68 грн., всього з ПДВ - 2 537 188,10 грн.;

якість товару згідно сертифікату;

упаковка та маркування: згідно прайс-листів постачальника, стандартне маркування виробника;

графік оплати:

дата оплати: 01.02.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 20 379,02; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 507 437,62;

дата оплати: 01.10.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,9; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 81 516,09; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 2 029 750,48.

Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками.

Ця додаткова угода укладена у 2 (двох) оригінальних автентичних примірниках по одному для кожної сторони.

Крім того, 06.02.2020 сторонами була складена, підписана та скріплена печатками товариств додаткова угода (специфікація № 2) (додаток до Договору № 143), згідно якої сторони визначили наступні умови поставки Товару:

найменування (асортимент) товару:

МІКРОХЕЛАТ Zn-15 (25 кг) мішок; кількість - 21; од. вим. - шт; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,6900; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 174,4504; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 4 307,18; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 90 450,78;

строк оплати:

20% - до 06.02.2020;

80% - до 01.10.2020;

cтрок поставки (за умови оплати): 15.02.2020;

Артіс Плюс, КС 5 л; кількість - 1 190; од. вим. - л; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,6900; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 20,4002; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 503,68; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 599 379,20;

Каптора РК(20л); кількість - 1 280; од. вим. - л; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,6900; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 28,4403; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 702,19; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 898 803,20;

Реглон AIR 200 SL,в.р.к. (20л); кількість - 2 200; од. вим. - л; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,6900; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 9,0701; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 223,94; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 492 668,00;

Юні-КС 3,5 к.с. (5л); кількість - 380; од. вим. - л; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,6900; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ) - 8,9000; ціна одиниці без ПДВ, грн. - 219,74; сума (загальна) без ПДВ, грн. - 83 501,20;

строк оплати:

20% - до 06.02.2020;

80% - до 01.10.2020;

cтрок поставки (за умови оплати): 20.02.2020;

Всього без ПДВ: 2 164 802,38 грн., сума ПДВ - 432 960,48 грн., всього з ПДВ - 2 597 762,86 грн.;

якість товару згідно сертифікату;

упаковка та маркування: згідно прайс-листів постачальника, стандартне маркування виробника;

графік оплати:

дата оплати: 06.02.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,69; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 21 043,05; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 519 552,58;

дата оплати: 01.10.2020; валюта еквівалентна вартості Товару - USD; курс відповідної іноземної валюти для відповідного Товару - 24,69; еквівалент вартості одиниці Товару у відповідній іноземній валюті (з ПДВ) - 84 172,15; сума у гривні по курсу на дату підписання специфікації - 2 078 210,28 грн.

Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками, укладена у 2 (двох) оригінальних автентичних примірниках по одному для кожної сторони.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд вірно зазначив, що докази, які б свідчили про факт поставки відповідачем товару за Договором № 143 та отримання його позивачем в матеріалах справи відсутні, проте з наданих позивачем до матеріалів справи реєстру платежів та копій платіжних доручень вбачається про перерахування позивачем на користь ТОВ «Сервісагро-Умань» грошових коштів на загальну суму 8 982 181,75 грн в рахунок оплати товару, поставленого згідно Договору № 143 (том 1, а.с. 58-66).

Водночас судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами у справі Угоди про зарахування зустрічних вимог № 5/131120 від 13.11.2020, за умовами якої сторони дійшли згоди про погашення заборгованості позивача перед відповідачем за договором поставки № 143 від 31.01.2020 в сумі 1 121 129,88 грн, а за Угодами про зарахування зустрічних вимог №6/101220 від 10.12.2020 та №10/121220 від 23.12.2020 - 514 094,99 грн (342 735,89 грн + 171359,10 грн), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що загальна сума погашення позивачем заборгованості за договором поставки №143-310120/ззр КМ від 31.01.2020 за вищевказаними угодами становить 1 635 224,87 грн.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено обставини належного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за договором №151 від 04.02.2020 та часткового виконання зі своєї сторони зобов'язань позивачем, яким оплата заборгованості за вищевказаним договором здійснена частково, а саме в сумі 2 599 478,91 грн, у зв'язку з чим відповідачем було направлено 03.03.2021 на адресу позивача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за аграрною розпискою від 14.02.2020 №3020 та запропоновано сплатити заборгованість, розмір якої станом на 15.02.2021 становив 6 755 657,24 грн, у т.ч. 4 578 372,75 грн - безумовне зобов'язання, 1 915 958,58 грн - 30% неустойки та 261 325,91 грн - пеня; одночасно позивач був повідомлений про можливість реалізації механізму вчинення нотаріусом виконавчого напису та подальшого примусового стягнення заборгованості, штрафних санкцій та пені (у разі невиконання відповідних зобов'язань в добровільному порядку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, дана вимога була отримана СТОВ «Україна» 09.03.2021, що підтверджується витягом із сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (том 1, а.с. 74), однак позивач відповіді на дану вимогу не надав, сплати грошових коштів не здійснив, у зв'язку з чим ТОВ «Сервісагро-Умань» звернулось до приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянської Неллі Борисівни, яка 23.03.2021 на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 7, 13 Закону України «Про аграрні розписки», п. 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, вчинила виконавчий напис про стягнення з боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (код 30875677) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань» (код 36558693) на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої 14.02.2020, номер за реєстром 247, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Максак І.М., дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 14.02.2020, номер запису 3020, реєстратор приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Максак І.М., виданою Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» на виконання зобов'язань за договором поставки № 151-040220/Н КМ від 04.02.2020, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 6 386 528,61 грн у строк до 01.10.2020, вказавши строк, за який проводиться стягнення: з 14 лютого 2020 року по 23 березня 2021 року.

При цьому суми, що підлягають стягненню:

зобов'язання за аграрною розпискою - 4 578 372,75 грн;

неустойка - 1 915 958,58 грн;

пеня - 261 325, 91 грн, а всього 6 755 657,24 грн.

Як зазначено у виконавчому написі, такий документ набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року.

Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 703. (т.1 а.с.70-72).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за наслідками вчиненого виконавчого напису, постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2021 відкрито виконавче провадження (ВП № 64991472) з виконання виконавчого напису № 703, виданого 23.03.2021 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянською Н.Б. про стягнення з боржника - СТОВ «Україна» на користь стягувача - ТОВ «Сервісагро-Умань» на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої 14.02.2020, номер за реєстром 247, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 14.02.2020, номер запису 3020, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 6 386 528,61 грн у строк до 01.10.2020. Строк, за який проводиться стягнення: з 14.02.2020 по 23.03.2021. Суми, що підлягають стягненню: зобов'язання за аграрною розпискою - 4 578 372,75 грн; неустойка - 1 915 958,58 грн; пеня - 261 325,91 грн, всього 6 755 657,24 грн.

Копія вказаної постанови приватного виконавця супровідним листом від 30.03.2021 № 9911 була направлена на адресу позивача та отримана останнім 12.04.2021.

Заперечуюючи наявність перед відповідачем заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 151 та вказуючи на безпідставне вчинення нотаріусом виконавчого напису щодо стягнення з СТОВ «Україна» на користь ТОВ «Сервісагро-Умань» суми зобов'язання за аграрною розпискою, неустойки та пені, позивач звернувся до суду з даним позовом. за захистом свого порушеного права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зважаючи на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 15, 16, 18 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Причиною спору у даній справі виникло питання про наявність або відсутність у СТОВ «Україна» підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого на підставі фінансової аграрної розписки №3020 від 14.02.2020.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про належне виконання відповідачем зобов'язань з поставки позивачеві товару згідно Договору № 151 та допущені позивачем зі свого боку порушення такого договору в частині виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару, що зумовило звернення відповідача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України «Про нотаріат».

За змістом ст. 1, 7, 34, 39, 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Нотаріуси, вчиняють такі нотаріальні дії як, зокрема вчинення виконавчих написів.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, главою 16 розділу II якого передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені, зокрема відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, п. 12 якого передбачається стягнення заборгованості за аграрними розписками. За наявності нотаріально посвідчених товарних та фінансових аграрних розписок для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;

б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц.

Подібні за своїм змістом висновки містяться в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/14168/19, від 10.06.2021 у справі № 922/3050/20, від 13.07.2021 у справі № 925/1282/20 та від 10.08.2021 у справі № 924/1336/20.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до приписів ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки», наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов'язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать, що строк виконання аграрної розписки настав 01.10.2020, а напис «Виконано» на ній відсутній, відтак докази виконання фінансової аграрної розписки в обумовлений сторонами термін позивачем до суду не було подано, а тому, з огляду на вказані вище положення Закону України «Про аграрні розписки» та Закону України «Про нотаріат», підстави звернення відповідача до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису були безумовними.

Доводи апеляційної скарги про помилковість здійсненої судом оцінки примірнику аграрної розписки, наданого відповідачем, з огляду на те, що відмітка про виконання зобов'язання за такою розпискою має здійснюватись на примірнику боржника, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, адже останній, стверджуючи про відсутність у нього заборгованості за Договором №151, в свою чергу, в розумінні статей 76-78 ГПК України, дотримуючись засад змагальності судового процесу, не надав доказів наявності на власному примірнику аграрної розписки напису «Виконано», який безумовно свідчив би про відсутність боргу перед кредитором.

Як вже зазначалось вище, підставою для звернення до суду з даним позовом позивач визначив відсутність, на його думку, заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 151, вказуючи при цьому, що на адресу відповідача ним направлявся лист від 09.04.2021 № 14 з проханням зарахувати переплату в сумі 4 955 191,56 грн (платіжні доручення від 03.11.2020 № 754, від 22.01.2021 № 800, від 19.03.2021 № 813), проведену по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 143, в якості погашення заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 151 (том 1, а.с. - 67).

В апеляційній скарзі позивач наголошував про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність у відповідача порушеного права на момент його звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, оскільки судом не було враховано, що ані в договорі поставки, ані в аграрній розписці не вимагалося зазначення у платіжних документах призначення платежу, відтак висновок про неможливість спрямування коштів за платіжними дорученнями №754 від 03.11.2020, №800 від 22.01.2021 та №813 від 19.03.2021 згідно листа від 09.04.2021 на погашення заборгованості за договором поставки №151 не може бути належним доказом своєчасного розрахунку з відповідачем за цим договором є безпідставним.

Однак, такі твердження судова колегія вважає непереконливими та погоджується з судом першої інстанції, що відповідні проплати були здійснені позивачем 03.11.2020, 22.01.2021 та 19.03.2021, тобто вже після спливу визначеного сторонами у фінансовій аграрній розписці строку (01.10.2020), а крім того, лист позивача датований 09.04.2021, тобто написаний вже після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису. Разом з цим, суд правомірно вказав на відсутність доказів направлення такого листа на адресу відповідача, а також згоди самого відповідача на спрямування отриманих грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за Договором № 151, відтак платіжні доручення від 03.11.2020 № 754, від 22.01.2021 № 800, від 19.03.2021 № 813 не можуть бути належними доказами проведення своєчасного розрахунку з відповідачем за Договором № 151.

Як правильно вказав в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, за відсутності достатніх доказів, суд в межах даної справи позбавлений можливості належно оцінити обставини та дійти однозначного висновку щодо наявності чи відсутності у позивача заборгованості за договором поставки №143, або ж переплат позивача за отриманий від відповідача за цим договором товар.

Доводи скаржника про відсутність у останнього заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору № 151, колегія суддів находить непереконливими з огляду на те, що позивачем не доведено факту повернення йому аграрної розписки відповідачем, як кредитором, у разі повного виконання боржником зобов'язань, як про це домовилились сторони, підписуючи фінансову аграрну розписку від 14.02.2020.

Так, пунктом 30 Аграрної розписки сторони передбачили, що Кредитор зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання повного виконання Боржником зобов'язання за Аграрною розпискою зробити на Аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом та печаткою Кредитора та повернути таку Аграрну розписку Боржнику. Повернення Аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу Боржника за аграрною розпискою, зазначену в цій Аграрній розписці, або іншим способом, погодженим Сторонами.

Поряд з цим, за умовами п. 28 Аграрної розписки сторони домовились, що така може бути погашена частково. Мінімальний розмір погашення зобов'язання складає не менше, ніж 50 % суми, зазначеної в п.2 цієї Аграрної розписки. У разі отримання Кредитором часткового виконання, яке перевищує 50% суми, визначеної в п.2 Аграрної розписки, на ній робиться напис, в якому фіксуються виконання частини зобов'язання та розмір зобов'язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами та печатками Боржника та Кредитора за Аграрною розпискою. При цьому забезпечення Аграрної розписки заставою зберігається у первинному обсязі.

Виходячи з вищенаведених умов аграрної розписки, скаржник, стверджуючи в апеляційній скарзі про відсутність у нього заборгованості на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, не надав належних доказів вжиття ним дій, які останній мав вчинити у відповідності до положень Аграрної розписки або ж доказів того, що відповідач з певних причин ухилявся чи відмовляв йому в оформленні напису в аграрній розписці щодо виконання боржником зобов'язання.

Отже, вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність підстав для визнання виконавчого напису № 703 від 23.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянською Неллі Борисівною, таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній був вчинений при дотриманні приватним нотаріусом передбачених чинним законодавством України умов: документальне підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При цьому, як вже зауважувалось вище, діючим законодавством України від приватного нотаріуса не вимагається вчинення будь-яких інших дій, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису, зокрема за фінансовою аграрною розпискою.

Посилання позивача на недотримання при вчиненні виконавчого напису положень п.п. 2.3 п. 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України судом також відхиляється, оскільки відповідні правові положення стосуються вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання, виконання якого забезпечується іпотекою та (або) умов іпотечного договору.

Натомість як вже було вказано вище, відповідач звертався до позивача з письмовою вимогою про усунення порушення виконання зобов'язання за аграрною розпискою з одночасним повідомленням про можливість реалізації механізму вчинення нотаріусом виконавчого напису та подальшого примусового стягнення заборгованості; проти факту отримання даної вимоги позивач не заперечив; при цьому, з боку останнього вона залишена без відповіді.

На будь-які інші підстави порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису позивач не посилається, тому суд, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Щодо заборгованості, яка підлягає стягненню з позивача за оспорюваним виконавчим написом, варто зазначити, що сума такої заборгованості була визначена відповідачем за формулою, встановленою в п. 2.1 фінансової аграрної розписки від 14.02.2020, таким чином, неустойка була правомірно застосована відповідачем, виходячи з положень п. 33, 34 фінансової аграрної розписки від 14.02.2020, при цьому щодо правильності цих нарахувань позивач жодним чином не апелював.

Колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що з моменту направлення відповідачем вимоги про виконання зобов'язання за Аграрною розпискою та під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач розмір нарахованого до стягнення зобов'язання за аграрною розпискою не оспорював та не наводив власного контррозрахунку на спростування вимог відповідача, а лише заперечував наявність у нього заборгованості за договором №151, відтак доводи апеляційної скарги про неврахування місцевим господарським судом тієї обставини, що СТОВ «Україна» розмір заборгованості оспорюється, а сума зобов'язання за виконавчим написом нотаріуса не є безспірною, є необгрунтованим.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає в якості належного доказу на спростування даної обставини, поданий скаржником висновок експерта від 13.12.2021 за результатами проведення судової економічної експертизи, виконаний на замовлення СТОВ «Україна», зважаючи, що такий документ є новим доказом, якого не існувало на час розгляду спору в суді першої інстанції.

Крім того, проти долучення до матеріалів справи вказаного доказу відповідач заперечував, наголошуючи на тому, що замовлення судової економічної експертизи та отримання її висновку здійснено позивачем після ухвалення оскаржуваного судового рішення, і залежало виключно від волевиявлення сторони. Позивачем не було наведено жодних обставин, що свідчили б про перешкоди чи труднощі у замовленні вказаного висновку та подання його до суду першої інстанції до прийняття рішення у справі, зокерма, не доведено неможливості звернення позивача до експертних установ для отримання відповідного висновку до прийняття у справі рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що підставами для задоволення клопотання про додаткове подання доказів на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України можуть бути: а) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає, не знала і не могла знати про їх існування; б) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка їх подає, знала про їх існування, але не змогла надати їх суду з причин, які від неї не залежали; в) суд першої інстанції помилково виключив з судового розгляду надані особою докази, які мали значення для справи; г) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив особі в задоволенні клопотання про витребування чи залучення доказів, які мають значення для справи.

В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, відповідно до якої Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у позові, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги матеріали дослідження (висновок), який виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції. Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття наданого позивачем в суді апеляційної інстанції експертного висновку та надання такому будь-якої правової оцінки.

За змістом ст. 13, 73, 74, 79, 86 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, звертаючись з даним позовом позивач належними та допустимими доказами не довів наявність підстав для визнання виконавчого напису № 703 від 23.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянською Неллі Борисівною про стягнення з боржника - СТОВ «Україна» на користь стягувача - ТОВ «Сервісагро-Умань» на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої 14.02.2020, номер за реєстром 247, номер запису в реєстрі аграрних розписок 3020 від 14.02.2020, таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, наявність на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису безспірної заборгованості позивача за Договором № 151 перед відповідачем є доведеною, оскільки докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому судова колегія відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги про допущені судом першої інстанції під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які, за твердженням позивача, полягали у відмові щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса, яким вчинявся виконавчий напис та у витребуванні документів, що слугували підставою для вчинення приватним нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, внаслідок чого, на переконання апелянта, суд ухвалив незаконне рішення.

Так, у відповідності до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З огляду на зміст та вимоги позовної заяви, а також на додані до позовної заяви документи, місцевий господарський суд правомірно відхилив та не задовольнив клопотання позивача щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса Побіянської Н.Б., оскільки прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення не може вплинути на права та обов'язки нотаріуса, а відмова суду у витребуванні документів, які були подані стягувачем для вчинення оспорюваного виконавчого напису є правомірною, адже копії цих документів наявні у матеріалах справи, а їх відповідність оригіналам документів, що надавались приватному нотаріусу, не ставляться під сумнів.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі №927/371/21 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга СТОВ «Україна» має бути залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі № 927/371/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2021 у справі №927/371/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/371/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.12.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир

Попередній документ

102051347

Наступний документ

102051349

Інформація про рішення:

№ рішення:	102051348
№ справи:	927/371/21
Дата рішення:	15.12.2021
Дата публікації:	22.12.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (25.04.2022)
Дата надходження:	19.01.2022
Предмет позову:	про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

18.05.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
08.06.2021 14:30	Господарський суд Чернігівської області
23.06.2021 10:50	Північний апеляційний господарський суд
08.07.2021 13:20	Північний апеляційний господарський суд
08.07.2021 13:30	Північний апеляційний господарський суд
13.07.2021 12:00	Господарський суд Чернігівської області
15.07.2021 09:45	Північний апеляційний господарський суд
19.07.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
10.08.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
18.08.2021 14:30	Господарський суд Чернігівської області
31.08.2021 12:30	Господарський суд Чернігівської області
13.10.2021 10:45	Північний апеляційний господарський суд
24.11.2021 14:00	Північний апеляційний господарський суд
08.12.2021 16:20	Північний апеляційний господарський суд
15.12.2021 16:40	Північний апеляційний господарський суд
12.01.2022 16:40	Північний апеляційний господарський суд