вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" грудня 2021 р. Справа№ 910/6358/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Куксова В.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренко О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.12.2021 року у справі №910/6358/21 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» та Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021, повний текст якого складено 21.09.2021
у справі №910/6358/21 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку Караченцев А.Ю.
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», 2. Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 3. Державного підприємства «СЕТАМ», 4.Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Мані»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Поліскорм», 3.Приватне підприємство «Грін Грей», 4. Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімімпекс», 5. Товариство з обмеженою відповідальністю СПІІ «Хімімпекс Трейдінг», 6. ОСОБА_1 , 7. ОСОБА_2 , 8. ОСОБА_3 , 9. ОСОБА_4 , 10. ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 11.Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»
про визнання недійсними результатів електронних торгів, протоколу проведення
електронних торгів та договорів купівлі-продажу.
У квітні 2021 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО, позивач 1) та Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» (надалі - ПАТ «Укрінбанк», позивач 2) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку Караченцева А.Ю. звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (надалі - ТОВ «ФК Горизонт», відповідач 1), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА, відповідач 2) та Державного підприємства «СЕТАМ» (надалі - ДП «СЕТАМ», відповідач 3), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Поліскорм», Приватного підприємства «Грін Грей», Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Хімімпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю СПІІ «Хімімпекс Трейдінг», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про:
- визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 20.05.2019 з продажу прав вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 159 500 000,00 грн, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», код ЄДРПОУ 05839888, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», код ЄДРПОУ 35905571 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до кредитного договору: № 1 від 23.01.2013, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 15.05.2013, № 4 від 26.06.2013, № 5 від 16.08.2013, № 6 від 07.10.2013, № 7 від 10.12.2013, № 7-1 від 10.02.2014, № 8 від 14.02.2014, № 9 від 11.03.2014, № 10 від 10.04.2014, № 11 від 12.05.2014, № 12 від 10.06.2014, № 13 від 27.06.2014, № 14 від 10.07.2014, № 15 від 25.07.2014, № 15-1 від 08.08.2014, № 16 від 12.08.2014, № 17 від 10.11.2014, № 18 від 29.12.2014, № 19 від 10.02.2015, № 21 від 28.05.2015, № 22 від 26.06.2015, № 23 від 10.07.2015, № 24 від 10.08.2015.) та за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 60 892 047,00 грн, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», код ЄДРПОУ 05839888, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», код ЄДРПОУ 35905571 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами: № 1 від 09.12.2010, № 2 від 25.05.2011, № 3 від 14.09.2011, № 4 від 20.12.2011, № 5 від 25.01.2012, № 6 від 17.07.2012, № 7 від 14.09.2012, № 8 від 23.01.2013, № 9 від 12.02.2013, № 10 від 10.04.2013, № 11 від 30.08.2013, № 12 від 07.10.2013, № 13 від 21.11.2013, № 14 від 10.12.2013, № 15 від 10.02.2014, № 16 від 11.03.2014, № 17 від 31.03.2014, № 18 від 10.04.2014, № 19 від 12.05.2014, № 20 від 10.06.2014, № 20-1 від 27.06.2014, № 21 від 10.07.2014, № 22 від 25.07.2014, № 23 від 08.08.2014, № 24 від 10.10.2014, № 25 від 29.10.2014, № 26 від 10.11.2014, № 27 від 12.01.2015, № 28 від 28.01.2015, № 29 від 10.02.2015, № 30 від 06.04.2015, № 31 від 27.04.2015, № 32 від 28.05.2015, № 33 від 26.06.2015, № 34 від 10.07.2015, № 35 від 10.08.2015) - ЛОТ 84704 (ЛОТ 347004);
- визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів № 406894 від 20.05.19 щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» щодо купівлі-продажу прав вимоги за Договорами на активи, що зазначені у Специфікації до договору - додатку № 1.
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрі Мані» щодо купівлі-продажу прав вимоги за договорами на Активи, що зазначені у Специфікації до договору - (додатку № 1).
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю повноважень у АРМА на реалізацію прав вимог та порушенням процедури проведення торгів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2021 у справі № 910/6358/21 позов задоволено повністю.
Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 20.05.2019 з продажу прав вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 159.500.000,00 грн, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», код ЄДРПОУ 05839888, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», код ЄДРПОУ 35905571 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до кредитного договору: № 1 від 23.01.2013, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 15.05.2013, № 4 від 26.06.2013, № 5 від 16.08.2013, № 6 від 07.10.2013, № 7 від 10.12.2013, № 7-1 від 10.02.2014, № 8 від 14.02.2014, № 9 від 11.03.2014, № 10 від 10.04.2014, № 11 від 12.05.2014, № 12 від 10.06.2014, № 13 від 27.06.2014, № 14 від 10.07.2014, № 15 від 25.07.2014, № 15-1 від 08.08.2014, № 16 від 12.08.2014, № 17 від 10.11.2014, № 18 від 29.12.2014, № 19 від 10.02.2015, № 21 від 28.05.2015, № 22 від 26.06.2015, № 23 від 10.07.2015, № 24 від 10.08.2015.) та за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 60.892.047,00 грн, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», код ЄДРПОУ 05839888, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», код ЄДРПОУ 35905571 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами: № 1 від 09.12.2010, № 2 від 25.05.2011, № 3 від 14.09.2011, № 4 від 20.12.2011, № 5 від 25.01.2012, № 6 від 17.07.2012, № 7 від 14.09.2012, № 8 від 23.01.2013, № 9 від 12.02.2013, № 10 від 10.04.2013, № 11 від 30.08.2013, № 12 від 07.10.2013, № 13 від 21.11.2013, № 14 від 10.12.2013, № 15 від 10.02.2014, № 16 від 11.03.2014, № 17 від 31.03.2014, № 18 від 10.04.2014, № 19 від 12.05.2014, № 20 від 10.06.2014, № 20-1 від 27.06.2014, № 21 від 10.07.2014, № 22 від 25.07.2014, № 23 від 08.08.2014, № 24 від 10.10.2014, № 25 від 29.10.2014, № 26 від 10.11.2014, № 27 від 12.01.2015, № 28 від 28.01.2015, № 29 від 10.02.2015, № 30 від 06.04.2015, № 31 від 27.04.2015, № 32 від 28.05.2015, № 33 від 26.06.2015, № 34 від 10.07.2015, № 35 від 10.08.2015) - ЛОТ 84704 (ЛОТ 347004).
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 406894 від 20.05.19 щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 та за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» щодо купівлі-продажу прав вимоги за Договорами на активи, що зазначені у Специфікації до договору - додатку № 1.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрі Мані» щодо купівлі-продажу прав вимоги за договорами на Активи, що зазначені у Специфікації до договору - (додатку № 1).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 6 053, 33 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 6 053, 33 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 6 053, 33 грн витрат зі сплати судового збору.
Суд першої інстанції, беручи до уваги встановлення незаконності відчуження спірних активів на користь ТОВ «ФК Горизонт», обставини недобросовісності ТОВ «Фрі Мані» та ТОВ «ФК Горизонт» як набувачів спірних прав вимоги в силу їх пов'язаності, дійшов висновку, що наступний Договір № 1193 варто визнати недійсним відповідно до ст.ст. 13, 216, 658 Цивільного кодексу України як такий, що укладений у процесі виконання недійсного правочину особою, що не є власником активів і не має права на продаж цих активів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АРМА звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21 та прийняти нове судове рішення про відмову у позові.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на те, що:
- АРМА має дискреційні повноваження на обрання шляху управління активом;
- з моменту постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління АРМА, виключно останнє є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цим майном;
- у АРМА відсутні можливості та обов'язок здійснювати оцінку активу;
- АРМА не порушувало встановленого 30-денного строку підготовки до аукціону, оскільки відлік розпочинається з моменту направлення ДП «Сетам» заявки;
- суд не застосував правовий висновок Верховного Суду, який передбачає, що визнання недійсним правочину не призведе до поновлення порушених прав позивачів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК Горизонт» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21 та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на те, що:
- АРМА правомірно використало та реалізувало надане законом право вимоги;
- доказів того, що ФГВФО могло продати право вимоги за вищою ціною, позивач не надав;
- АРМА не порушувало встановленого строку підготовки до аукціону;
- обставини недобросовісності ТОВ «Фрі Мані» та ТОВ «ФК Горизонт» не встановлені усупереч висновку суду першої інстанції.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, справу № 910/6358/21 передано колегії суддів у складі: Яковлєв М. Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В. В., Шаптала Є. Ю.
Ухвалою від 18.10.2021 суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Горизонт» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі № 910/6538/21; розгляд апеляційної скарги призначив на 16.11.2021 о 10 год 30 хв; встановив учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою від 22.11.2021 поновив АРМА пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21; зупинив дію рішення до перегляду його в апеляційному порядку; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АРМА; об'єднав апеляційні скарги ТОВ «ФК Горизонт» та АРМА в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційних скарг призначив на 14.12.2021 об 11 год 30 хв; встановив учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
09.11.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ФГВФО надійшов відзив, у якому останній зазначив про те, що з огляду на те, що ПАТ «Укрінбанк» перебуває в управлінні ФГВФО, АРМА не мало право відчужувати активи без урахування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На переконання ФГВФО рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення норм матеріального права.
10.11.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє вказало про необґрунтованість апеляційної скарги та просило відмовити у її задоволенні.
12.11.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ПАТ «Укрінбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство зазначило, що оскаржуване рішення прийняте при повному дослідженні обставин справи, а тому вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Представник ФГВФО в судовому засіданні 14.12.2021 заперечив проти вимог апеляційних скарг, просив відмовити у їх задоволенні.
Представники Приватного підприємства «Грін Грей» та Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» також заперечили проти вимог апеляційних скарг, просили відмовити у їх задоволенні.
Представники інших учасників в судове засідання не з'явилися, відзивів, пояснень, окрім ПАТ «Укрінбанк» та Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», не подали, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином, в порядку, встановленому чинним процесуальним законом. При цьому, 13.12.2021 від представника ТОВ «ФК Горизонт» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його незадовільним самопочуттям.
Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання та порадившись на місці, ухвалила залишити останнє без задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до вимог ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Згідно з ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи викладене вище та оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов'язковою, учасники справи належним чином були повідомлений про дату та час судового засідання, причини неявки ТОВ «ФК Горизонт» не є поважними, оскільки не підтвердженні жодними доказами, а також нез'явлення учасників справи не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та можливість розглянути подані скарги за відсутністю вказаних вище учасників справи. Також колегією суддів враховано, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши представників учасників справи, що з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та відзивів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Суд установив, що згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19 (провадження № 1-кс/761/4218/2019) визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018000000000303 від 08.10.2018, визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 22018000000000303 від 08.10.2018 шляхом передачі в порядку та на умовах ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон про АРМА) АРМА в управління права вимоги за такими договорами:
1. Кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 159 500 000,00 грн або еквівалент в доларах США по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 25.08.2017 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених наступними додатковими угодами до даного договору: № 1 від 21.03.2013, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 15.05.2013, № 4 від 26.06.2013, № 5 від 16.08.2013, № 6 від 07.10.2013, № 7 від 10.12.2013, № 7-1 від 10.02.2014, № 8 від 14.02.2014, № 9 від 11.03.2014, № 10 від 10.04.2014, № 11 від 12.05.2014, № 12 від 10.06.2014, № 13 від 27.06.2014, № 14 від 10.07.2014, № 15 від 25.07.2014, № 15-1 від 08.08.2014, № 16 від 12.08.2014, № 17 від 10.11.2014, № 18 від 29.12.2014, № 19 від 10.02.2015, № 21 від 28.05.2015, № 22 від 26.06.2015, № 23 від 10.07.2015, № 24 від 10.08.2015 (надалі Кредитний договір № 4804);
2. Кредитним договором № 4706 від 16.09.2010, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм», відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 60 892 047,00 грн на термін до 16.02.2018 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених наступними додатковими угодами до даного договору: № 1 від 09.12.2010, № 2 від 25.05.2011, № 3 від 14.09.2011, № 4 від 20.12.2011, № 5 від 25.01.2012, № 6 від 17.07.2012, № 7 від 14.09.2012, № 8 від 23.01.2013, № 9 від 12.02.2013, № 10 від 10.04.2013, № 11 від 30.08.2013, № 12 від 07.10.2013, № 13 від 21.11.2013, № 14 від 10.12.2013, № 15 від 10.02.2014, № 16 від 11.03.2014, № 17 від 31.03.2013, № 18 від 10.04.2013, № 19 від 12.05.2014, № 20 від 10.06.2014, № 20-1 від 27.06.2014, № 21 від 10.07.2014, № 22 від 25.07.2014, № 23 від 08.08.2014, № 24 від 10.10.2014, № 25 від 29.10.2014, № 26 від 10.11.2014, № 27 від 12.01.2015, № 28 від 28.01.2015, № 29 від 10.02.2015, № 30 від 06.04.2015 № 31 від 27.04.2015, № 32 від 28.05.2015, № 33 від 26.06.2015, № 34 від 10.07.2015, № 35 від 10.08.2015 (далі - Кредитний договір № 4706);
3. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 4939, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з майновим поручителем ОСОБА_6 , згідно з яким остання в забезпечення вимог ПАТ «Укрінбанк», що випливають з кредитного договору № 4804 від 27.08.2012 передала в іпотеку: земельну ділянку площею 0.2236 га, кадастровим номером 3222486201:01:036:0088, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8439332224; земельну ділянку площею 6,4813 га. з кадастровим номером 322486201:01:036:0123, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8463732224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами: договором про внесення змін та доповнень № 1 від 12.02.2013; договором про внесення змін та доповнень № 2 від 15.05.2013; договором про внесення змін та доповнень № 3 від 26.06.2013; договором про внесення змін та доповнень № 4 від 16.08.2013; договором про внесення змін та доповнень № 5 від 14.02.2014; договором про внесення змін та доповнень №6 від 12.08.2014; договором про внесення змін та доповнень № 7 від 29.12.2014, відповідно до умов якого, внаслідок переходу права власності на предмет іпотеки від ОСОБА_6 до ТОВ «Укрполіскорм», замінено іпотекодавця з ОСОБА_6 на TOB «Укрполіскорм» (далі - Договір іпотеки № 4939);
4. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 4934, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з майновим поручителем ОСОБА_1 , згідно з яким останнім в забезпечення вимог ПАТ «Укрінбанк», що випливають з кредитного договору № 4804 від 27.08.2012, передав в іпотеку: - земельну ділянку площею 8.9390 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0122, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8345432224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 12.02.2013; № 2 від 15.05.2013; № 3 від 26.06.2013; № 4 від 16.08.2013; № 5 від 14.02.2014; № 6 від 12.08.2014 (далі - Договір іпотеки № 4934);
5. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 4939, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з майновим поручителем ОСОБА_2 , згідно з яким остання в забезпечення вимог ПАТ «Укрінбанк», що випливають з Кредитного договору №4804 від 27.08.2012, передала в іпотеку: земельну ділянку площею 0,6199 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0121, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 8306132224; земельну ділянку площею 0,3900 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0120, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 8256432224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 12.02.2013; № 2 від 15.05.2013; № 3 від 26.06.2013; № 3 від 16.08.2013; № 5 від 14.02.2014; № 6 від 12.08.2014 (далі - Договір іпотеки № № 4939);
6. Іпотечним договором, посвідченим 26.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 2586, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ТОВ «Укрполіскорм», згідно з яким останнє в забезпечення вимог ПАТ «Укрінбанк», що випливають з кредитного договору № 4804 від 27.08.2012 передало в іпотеку належні йому майнові права (номер запису про обтяження 1439695): право користування земельною ділянкою, загальною площею 6.7049 га, що складається із земельної ділянки площею 6.4813 га, кадастровий номер 3222486201:01:036:0123, та земельної ділянки площею 0,2236 га, кадастровий номер 3222486201:01:036:0088, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, що належать на праві власності ТОВ «Укрполіскорм»; право користування земельними ділянками 3222486201:01:036:0122, площею 8.9390 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, наданою ТОВ «Укрполіскорм» за договором суперфіцію № 11.08.15 від 19.08.2011, укладеним з ОСОБА_1 ,; право користування земельною ділянкою 3222486201:01:036:0121, 3222486201:01:036:0120, загальною площею 1.0099 га, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, наданою ТОВ «Укрполіскорм» за договором суперфіцію № 11.08.15 від 19.08.2011, укладеним з ОСОБА_2 ; майнові права на об'єкти будівництва, які будуються ТОВ «Укрполіскорм», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, власником яких є ТОВ «Укрполіскорм», а саме: 9-ти поверховий 149-ти квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , квартири НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , НОМЕР_3; 9-ти поверховий 162-х квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_9 , квартири №1 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , НОМЕР_4 НОМЕР_5; 9-ти поверховий 242-х квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартири НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 , НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 9-ти поверховий 45-ти квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_10, з урахуванням змін та доповнень, внесених договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 16.08.2013; № 2 від 14.02.2014; № 3 від 12.08.2014; № 4 від 29.12.2014 (далі - Договір іпотеки № 2586);
7. Іпотечним договором, посвідченим 16.09.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 2213, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ОСОБА_3 , РНКОПГІ НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_3 в забезпечення вимог ПАТ «Укрінбанк», що випливають з кредитного договору № 4706 від 16.09.2010 передав в іпотеку: квартиру, загальною площею 67,10 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 14.09.2012; № 2 від 12.02.2013; № 3 від 30.08.2013; № 4 від 07.10.2013; № 5 від 21.11.2013; № 6 від 23.07.2015 (далі - Договір іпотеки № 2213);
8. Іпотечним договором, посвідченим 16.09.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 2210, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ПП «Грін-Грей»), згідно з яким останнє в забезпечення вимог за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 передало в іпотеку: нежилі будівлі: літ: «А» пл. 1482,0 кв.м; «Б» пл. 454,6 кв.м; «В» пл. 88,7 кв.м; «Г» пл. 146,1 кв.м; «Д», «Е», «Ж» пл. 16.0 кв.м; «Л» пл. 16,0 кв.м; «М», «Н», «О», «П», «Р», № 1, № 1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на праві власності належать ПП «Грін-Грей», з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 14.09.2012; № 2 від 12.02.2013; № 3 від 30.08.2013; № 4 від 07.10.2013; № 5 від 21.11.2013; № 6 від 23.07.2015 (далі - Договір іпотеки № 2210);
9. Договором поруки від 27.08.2012, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з громадянином України ОСОБА_3 , відповідно до умов, якого останній поручився перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4804 від 27.08.2012, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 12.02.2013, № 2 від 15.05.2013, № 3 від 26.06.2013, № 4 від 16.08.2013, № 5 від 14.02.2014, № 6 від 12.08.2014 (далі - Договір поруки від 27.08.2012 № 1);
10. Договором поруки від 27.08.2012, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з громадянином України ОСОБА_7 , відповідно до умов якого останній поручився перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4804 від 27.08.2012, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 12.02.2013, № 2 від 15.05.2013, № 3 від 26.06.2013, № 4 від 16.08.2013, № 5 від 14.02.2014, № 6 від 12.08.2014 ((далі - Договір поруки від 27.08.2012 № 2);
11. Договором поруки № 1 від 16.09.2010, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ПАТ «НВФ «Хімімпекс» та ТOB «Укрполіскорм», відповідно до умов якого ПАТ «НВФ «Хімімпекс» поручилося перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 14.09.2012, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв'язку з укладенням між ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Укрполіскорм» та ПАТ «Укрінбанк» договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору № 4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) з ТОВ «Укрполіскорм» на ТОВ «Укр Поліскорм», № 4 від 07.10.2013, № 5 від 21.11.2013 (далі - Договір поруки № 1);
12. Договором поруки № 2 від 16.09.2010, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ПАТ «СП «Хімімпекс трейдинг», відповідно до умов якого останнє поручилося перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 14.09.2012, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 30.08.2013, № 4 від 07.10.2013, № 5 від 21.11.2013, № 6 від 23.07.2015 (далі - Договір поруки № 2);
13. Договором поруки № 3 від 16.09.2010, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з ПП «Грін-Грей», відповідно до умов якого останнє поручилося перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 14.09.2012, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв'язку з укладанням між ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Укр поліс корм» та ПАТ «Укрінбанк» договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору № 4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) з ТОВ «Укрполіскорм» на ТОВ «Укрполіскорм», № 4 від 07.10.2013, № 5 від 21.11.2013, № 6 від 23.07.2015 (далі - Договір поруки № 3);
14. Договором поруки № 4 від 16.09.2010, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з громадянкою України ОСОБА_5 , відповідно до умов якого остання поручилася перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 14.09.2012, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв'язку з укладанням між ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Укрполіскорм» та ПАТ «Укрінбанк» договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору № 4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) ТОВ «Укрполіскорм» на ТОВ «Укрполіскорм», № 4 від 07.10.2013, № 5 від 21.11.2013 (далі - Договір поруки № 4);
15. Договором поруки № 5 від 16.09.2010, укладеним ПАТ «Укрінбанк» з громадянином України ОСОБА_3 , відповідно до умов якого останній поручився перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 14.09.2012, № 2 від 12.02.2013, № 3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв'язку з укладанням між ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Укрполіскорм» та ПАТ «Укрінбанк» договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору № 4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) ТОВ «Укрполіскорм» на ТОВ «Укрполіскорм», № 4 від 07.10.2013, № 5 від 21.11.2013, № 6 від 23.07.2015 (далі - Договір поруки № 5);
16. Договором поруки № 6 від 30.08.2013, укладеного ПАТ «Укрінбанк» з ТОВ «Укрполіскорм» та ТОВ «Укрполіскорм», відповідно до умов якого ТОВ «Укрполіскорм» поручилося перед ПАТ «Укрінбанк» за виконання ТОВ «Укрполіскорм» зобов'язань по кредитному договору № 4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: № 1 від 07.10.2013, № 2 від 21.11.2013, № 3 від 23.07.2015 (далі - Договір поруки № 6).
Окрім того, зобов'язано службових осіб АРМА забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали щодо передачі АРМА в управління прав вимоги.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2021 у справі № 991/519/21 у кримінальному провадженні № 62019000000001257 залишено в силі ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04.03.2021 про накладення арешту на права вимоги за спірними кредитними договорами, іпотечними договорами та договорами поруки.
В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 01.04.2021 у справі № 991/2032/21 у кримінальному провадженні № 62019000000001257, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фрі Мані» про скасування арешту прав вимоги, зазначено, що: ТОВ «Фрі Мані» та ТОВ «ФК Горизонт» не є добросовісними набувачами прав вимоги, оскільки вони та другий учасник торгів - ТОВ «ФК «Астер-Фінанс» є пов'язаними особами; службові особи АРМА та ДП «СЕТАМ» відчужили на користь ТОВ «ФК Горизонт» право вимоги за відсутності на це законних підстав - без фактичного виконання оцінки такого активу, яка здійснюється з метою визначення ринкової вартості відповідного активу, на підставі підробленого звіту про оцінку права вимоги, який насправді не складався; ТОВ «ФК Горизонт» придбало право вимоги за договором купівлі-продажу за ціною, яка є набагато нижчою за ринкову вартість, яка становить 146 206 769,00 грн, згідно із звітом про оцінку майна, складеного ТДВ «Гільдія оцінювачів України» на замовлення ПАТ «Укрінком».
Суд установив, що 20.05.2019 ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу лоту № 347004 - право вимоги за Кредитним договором № 4804 та Кредитним договором № 4706, переможцем яких було визнано ТОВ «ФК Горизонт» із ціною продажу у розмірі 16 500 000,00 грн, про що було складено протокол № 406894 проведення електронних торгів від 20.05.2019 (надалі - Протокол).
27.05.2019 АРМА (як продавцем) та ТОВ «ФК Горизонт» (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В. В. за реєстраційним № 901 (надалі - Договір № 901).
Згідно з п. 1 Договору № 901 продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти права вимоги за договорами на активи, що зазначені у специфікації до договору, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) і сплатити за активи певну грошову суму.
Відповідно до пунктів 2, 3 Договору № 901 реалізація активів здійснюється продавцем відповідно до положень ст. 1, 9, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», керуючись статтями 514, 632, 656 ЦК України, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19.
Ціна Договору № 901 становить 16 500 000,00 грн.
В додатку 1 до Договору № 901 сторонами погоджено Специфікацію, згідно з якою право вимоги за укладеними кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами поруки переходять від продавця до покупця.
Окрім того, 18.06.2019 ТОВ «ФК Горизонт» (продавець) та ТОВ «Фрі Мані» (покупець) уклали договір купівлі-продажу (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за реєстраційним № 1193) (далі - Договір № 1193).
Згідно з п. 1 Договору № 1193 продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти права вимоги за договорами на активи, що зазначені у специфікації до договору, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) і сплатити за активи певну грошову суму.
У пунктах 2, 3 Договору № 1193 вказано, що активи, які відчужуються за цим договором, належать продавцю на підставі Договору № 901.
Ціна договору становить 16 500 000,00 грн.
В додатку 1 до Договору № 1193 сторонами погоджено Специфікацію, згідно з якою визначено права вимоги, що переходять від продавця до покупця, а саме - права вимоги за кредитними договорами.
Позивач, вважаючи неправомірним відчуження активів (прав вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами поруки) АРМА, що передані останньому в управління, звернувся за захистом прав до суду.
Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
У Законі про АРМА встановлено, що правовими та організаційними засадами функціонування Агентства є діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Згідно зі статтею 19 Закону про АРМА АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до частин першої, другої, абзацу першого частини третьої статті 21 Закону про АРМА управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Водночас активи, зазначені у частині першій статті 21 вказаного Закону, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Управління активами, зазначеними у частині першій статті 21, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Порядок зберігання речових доказів та документів в кримінальному провадженні визначений статтею 100 КПК України.
У частині шостій статті 100 ПК України вказано, що речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Водночас згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
На відміну від абзацу першого частини шостої статті 100 КПК України перелік майна, визначений статтею 21 Закону про АРМА, не є вичерпним.
Колегія суддів зауважує, що стаття 21 Закону про АРМА стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює АРМА, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.
З аналізу наведених положень кримінального процесуального закону випливає, що норма абзацу сьомого частини шостої статті 100 КПК України розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.
Варто зауважити що припис частини шостої статті 100 КПК України визначає, що для реалізації можуть бути передані лише речові докази, зазначені в абзаці першому, тобто, тільки ті речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19 метою вжиття відповідних заходів збереження речових доказів (прав вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами поруки) в кримінальному провадженні № 22018000000000303 шляхом передачі їх в управління АРМА було визначено існування виникнення можливих негативних наслідків у виді втрати такого майна та майнових прав і наслідків у виді спричинення збитків державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і суд вважав такі заходи спрямованими на захист інтересів власника, адже вони гарантують їм збереження його вартості.
Тобто, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою збереження спірного майна (прав вимоги) судом було вирішено передати таке майно в АРМА в управління без визначення шляху управління ним, адже як мотивувальна, так і резолютивна частини вказаного судового рішення не містять обрання судом такого шляху, тим більше слова «реалізація».
Беручи до уваги викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, що передаючи спірні права вимоги для реалізації АРМА в межах виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 761/5783/19 АРМА діяло усупереч приписам ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Помилковим є також твердження, що АРМА встановлено належність спірного майна до зазначеного в абзаці першому Переліку видів майна, наведеному у Примірному переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів.
Вказаним Примірним переліком визначено, що цей перелік не є вичерпним, а реалізації може підлягати майно, яке не визначене у ньому, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом. При цьому постановою визначено, що термін «зберігання» у цьому Примірному переліку вживається у значенні будь-яких правовідносин зберігання, на які поширюється норма глави 66 ЦК України, якою відповідні правовідносини врегульовані.
Натомість вказані критерії застосовуються у разі, якщо АРМА наділене деяким розсудом щодо вирішення питання та визначення порядку управління активами, переданими йому відповідно до Закону про АРМА, що, однак, не розповсюджується на випадки передачі активу як речового доказу у кримінальному провадженні на підставі статті 100 КПК України без зазначення про передачу такого активу на реалізацію.
Дійсно, як зауважив місцевий господарський суд, зберігання «права вимоги» не потребує спеціальних приміщень або зайвих витрат, таке право не втрачає вартість та не може бути знищеним.
Отже, підставою для передачі АРМА активів, визначених частиною четвертою статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів АРМА саме для їх реалізації.
Натомість право вимоги за договорами була передана АРМА як речовий доказ згідно зі статтею 100 КПК України на підставі судового рішення - ухвали слідчого судді, яка не містила відомостей щодо передачі права вимоги АРМА для їх реалізації, а визначала лише порядок зберігання як речового доказу, на який накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом передачі цих вимог АРМА в управління відповідно до статей 19, 21 Закону про АРМА.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні електронні торги та укладення надалі Договору № 901 мали місце всупереч зазначеним вимогам частини шостої КПК України, без згоди власника спірного майна чи відповідного рішення слідчого судді, суду.
Окрім того, колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, у якій зазначено, що при дослідженні питання належного суб'єкта, уповноваженого представляти ПАТ «Укрінбанк» - після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб'єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом, а скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом, яке у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.
ПАТ «Укрінбанк» перебуває в управлінні ФГВФО, натомість відчуження права вимоги здійснено АРМА без дотримання визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедури.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане порушення є самостійною підставою визнання відсутніми повноважень у АРМА на вчинення дій з відчуження спірних активів.
Що стосується оцінки судом інших підстав на підтвердження правомірності заявлених вимог таких як:
- першочергова умова проведення реалізації арештованого та переданого в управління АРМА майна - визначення ринкової вартості активу на підставі звіту про оцінку;
- зобов'язання АРМА скласти реєстр прав вимог за зобов'язаннями, що оцінюються;
- відсутність в розділах «характеристика лоту» та «інформації про лот» інформації про склад, характеристики, опис, які б включали в себе, зокрема, відомості про: обсяги заборгованостей за Кредитними договорами, їх складові (тіло кредиту, процентів, штрафних санкції та інших нарахувань); графіків погашення або ж строків прострочення;
- порушення АРМА та ДП «СЕТАМ» порядку підготовки та проведення спірних електронних торгів, у тому числі порушення організатором вимог щодо дотримання мінімальних строків підготовки до проведення спірних електронних торгів;
на переконання колегії судів є доцільним у разі встановлення наявності повноважень у АРМА на реалізацію права вимог за договорами.
Вказані вимоги є похідними та залежать від встановлення першочергово саме наявності у АРМА повноважень на реалізацію спірного майна (права вимог), а тому, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, такі вимоги не потребують детальної деталізації та обґрунтування.
Натомість колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яких дійшов останній при дослідженні вказаних питань.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то колегія суддів зазначає таке.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Суд встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що спірне майно передано АРМА на зберігання, тобто АРМА було лише зберігачем і передати його на реалізацію у даному випадку мало право лише на підставі відповідної ухвали слідчого судді, якщо б існували обставини, передбачені частиною четвертою статті 21 Закону про АРМА. У іншому разі для реалізації майна необхідна не лише ухвала слідчого судді, але і згода власника, про що зазначено у частині п'ятій статті 21 цього Закону.
Однак усупереч положенням указаних норм матеріального права АРМА за відсутності згоди власника відчужило спірне майно (право вимог за договорами) на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів, тобто, відчужило майно безпідставно.
Позивач як власник спірного майна бажає відновити свої права саме в спосіб визнання недійсними електронних торгів та укладеного між відповідачами внаслідок їх проведення договору купівлі-продажу, і ці вимоги узгоджуються з наведеними нормами закону.
Окрім того, 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, розглядаючи спір у справі, предметом якої було оскарження торгів, проведених ДП «СЕТАМ» з продажу майна боржника в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення згідно Закону України «Про виконавче провадження», Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц підтверджено належність такого способу захисту порушених права та інтересів власника майна, як оскарження результатів відповідних торгів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у жодній із правових позицій Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження результатів прилюдних торгів, проведених виконавцями через ДП «СЕТАМ» (в тому числі останній від 15.01.2020) не зазначено, що обраний власником майна спосіб захисту свого права у вигляді скасування торгів з продажу його майна є неефективним або неправильним. Тобто, такий спосіб захисту є ефективний.
При цьому, дійсно, на відміну від справи № 910/3907/18, де предметом продажу було рухоме майно, визначене родовими ознаками (зерно кукурудзи), в даному випадку має місце відчуження прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення без визначення їх кваліфікуючих ознак, що унеможливлює застосування такого способу захисту порушених прав власника як витребування майна згідно ст. 388 Цивільного кодексу України чи шляхом застосування зобов'язально-правових способів захисту права власності відповідно до положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Суд установив, що оскаржувані торги, Протокол та Договір № 901 вже були предметом судового розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/7962/19 за позовом ПАТ «Укрінком» до ТОВ «ФК Горизонт», АРМА та ДП «СЕТАМ» про визнання їх недійсними, за наслідками розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 було задоволено відповідний позов ПАТ «Укрінком» з подібних до встановлених в межах даної справи підстав.
Натомість постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі № 910/7962/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.03.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 скасовано з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.
Правовими підставами для скасування рішення апеляційним господарським судом було лише те, що в межах спірних правовідносин не вирішене питання щодо переходу прав та обов'язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «Українська інноваційна компанія» з подальшою реорганізацією або ліквідацією ПАТ «Український інноваційний банк», що виключає можливість ПАТ «Українська інноваційна компанія» звертатись з даним позовом як правонаступника ПАТ «Український інноваційний банк», у тому числі щодо прав вимоги, які були предметом оскаржуваних у такій справі торгів, Протоколу та Договору № 901.
А отже, судові рішення у справі № 910/7962/19 не мають вирішального значення для оцінки змісту спірних правовідносин.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення з цим позовом саме ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку та безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як органу уповноваженого на управління ПАТ «Укрінбанк» в процедурі його виведення з ринку, відповідає висловленій в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/7962/19 правовій позиції, що позивач, який звернувся із цим позовом є належним.
Беручи до уваги те, що судом встановлено незаконність відчуження спірних активів на користь ТОВ «ФК Горизонт», а в межах іншої справи № 991/519/21 встановлено, що ТОВ «Фрі Мані» та ТОВ «ФК Горизонт» не є добросовісними набувачами прав вимоги, оскільки вони та другий учасник торгів - ТОВ «ФК «Астер-Фінанс» є пов'язаними особами, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наступний Договір № 1193 варто визнати недійсним як такий, що укладений у процесі виконання недійсного правочину особою, що не є власником активів і не має повноважень на продаж цих активів.
Водночас в межах спірних правовідносин саме такий спосіб захисту (шляхом визнання наступного договору недійсним) є ефективним та спрямованим на поновлення порушених прав, адже застосування механізму витребування спірних активів є неможливим в силу специфіки такого виду майна як майнових прав, тому саме визнання всіх договорів відчуження таких активів з моменту первісної незаконної їх реалізації і зумовить відновлення прав на них за дійсним власником, а тим більше - попередить негативні наслідки у вигляді розпорядження такими активами послідуючими покупцями шляхом реалізації набутих прав за невизнаними в судовому порядку договорами послідуючого продажу.
Відповідний висновок щодо обґрунтованості застосування вказаного способу захисту шляхом визнання недійсними подальших договорів купівлі-продажу майнових прав висловлено в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16.
Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.
Крім того, аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов'язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам позивача. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя.
Доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269, 277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг та залишення рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2021 у справі № 910/6358/21 без змін.
Судові витрати (судовий збір) на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» та Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/6358/21 залишити без змін.
3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на скаржників.
4.Матеріали справи №910/6358/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 20.12.2021.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
В.В. Куксов