вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" грудня 2021 р. Справа№ 910/9381/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.12.2021
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 (повний текст рішення складено 19.03.2021)
у справі № 910/9381/20 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго»
до Міністерства охорони здоров'я України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Державна установа «Науково-медичний практичний центр «Реабілітація» Міністерства охорони здоров'я України
2) Фонд державного майна України
про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису про право власності та припинення права власності,
У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - ПрАТ «Закарпаттяобленерго», позивач) звернулося до Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ, відповідач), в якому просило суд:
- витребувати на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» з незаконного володіння Міністерства охорони здоров'я України будівлю «трансформаторна, Д», що перебуває у складі об'єкту нерухомого майна «комплекс будівель та споруд», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Великокам'яна, буд. 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1769891321101);
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45619581 від 20.02.2019 в частині державної реєстрації права власності Міністерства охорони здоров'я України на будівлю «трансформаторна, Д», що перебуває у складі об'єкта нерухомого майна «комплекс будівель та споруд», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Великокам'яна, буд. 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1769891321101);
- скасувати запис про право власності Міністерства охорони здоров'я України будівлю «трансформаторна, Д», що перебуває у складі об'єкта нерухомого майна: «комплекс будівель та споруд», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Великокам'яна, буд. 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1769891321101), номер запису про право власності: 30380339;
- припинити право власності Міністерства охорони здоров'я України на будівлю: «трансформаторна, Д», що перебуває у складі об'єкта нерухомого майна: «комплекс будівель та споруд», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Великокам'яна, буд. 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1769891321101), номер запису про право власності: 30380339.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що перебування будівлі ЗТП №277 у власності інших суб'єктів, окрім позивача, є неправомірним та порушує право власності ПрАТ «Закарпаттяобленерго». За твердженнями позивача, він набув право власності на спірну будівлю в 1995 році в результаті внесення такої будівлі до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», в процесі приватизації майна державних підприємств, одним із етапів якої була корпоратизація.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що позивачем невірно обраний спосіб захисту його порушених прав та неправильно визначено коло відповідачів. Також відповідач зазначив, що спірне нерухоме майно ніколи не перебувало у власності відповідача, та Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» була допущена технічна помилка, внаслідок якої право власності на будівлю трансформаторної було зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України в складі будівель, що розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Великокам'яна, буд. 10, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25.03.2009 №89 та свідоцтвом про право власності від 23.06.2009 САС №176572.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 залучено до участі у справі Державну установу «Науково-медичний практичний центр «Реабілітація» Міністерства охорони здоров'я України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Третьою особою надано пояснення по справі, в яких зазначено, що спірна будівля «трансформаторна, Д» (ЗТП №277) не використовується та не може використовуватись третьою особою для здійснення її господарської діяльності, оскільки третя особа не проводить господарську діяльність з розподілу електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 залучено до участі у справі Фонд державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Фонд державного майна України також подав письмові пояснення, в яких повідомив про те, що наявні в архіві Фонду матеріали корпоратизації ДАЕК «Закарпаттяобленерго» містять перелік майна, переданого до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», до якого входить будівля ЗТП №277 по вул. В. Кам'яна, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів, з яких би вбачався розмір статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» на момент її створення та/або доказів, з яких можливо встановити, які об'єкти нерухомого майна, їх місцезнаходження та вартість, складають на момент створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» базу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджені обставини внесення до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» в 1995 році об'єкта нерухомого майна - будівлі ЗТП №277 по вул. В. Кам'яна, 10.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач в позові не навів самостійних підстав для визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45619581 від 20.02.2019, та скасування запису про право власності Міністерства хорони здоров'я України на будівлі «трансформаторна, Д». Оскільки вказані вимоги є похідними від вимог про повернення майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції визнав їх такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» 16.04.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/9381/20 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що матеріалами справи підтверджено розмір статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго». Скаржник посилається на п. 4 Порядку підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України №17 від 12.01.2017, та стверджує, що документом, що підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства є складений та підписаний керівником державного органу приватизації або його заступником, тобто керівником ФДМУ або його заступником, перелік нерухомого майна, переданого у процесі корпоратизації до статутного капіталу господарського товариства. Вважає, що додана до позовної заяви копія частини Переліку майна, переданого до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго», виданого ФДМУ 09.06.2016, є саме таким документом, та зазначає, що зміст Переліку майна від 09.06.2016 вказує на те, що даний документ виданий на підтвердження обставин внесення на підставі наказу №123 від 14.07.1993 Міністерства енергетики та електрифікації України до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» об'єктів нерухомого майна, відображених у вказаному переліку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/9381/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021, розгляд справи призначено на 10.06.2021.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях позивача, а рішення місцевого господарського суду від 23.02.2021 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Міністерство охорони здоров'я України зазначає, що за ДУ «НМПЦ «Реабілітація» закріплено право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний комплекс будівель за адресою: м. Ужгород, вул. Великокам'яна, 10, що підтверджується державним актом на право постійного користування землі ЯЯ №081522 від 19.12.2012. Вказане нерухоме майно зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності САС №176572, виданого 23.06.2009, за Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідач також вказує, що рішення про передачу спірного об'єкту Міністерством охорони здоров'я України в управління Міністерства енергетики та електрифікації України не приймались, а тому у останнього були відсутні будь-які правові підстави для включення його до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго».
У зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. 10.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2021 у справі №910/9381/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 справу прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів, розгляд справи призначено на 08.07.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, розгляд справи призначено здійснювати у режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 відкладено розгляд справи на 09.09.2021. Судове засідання 09.09.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. з 13.09.2021 по 17.09.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.09.2021 у справі №910/9381/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., ОСОБА_1
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 справу прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів, розгляд справи призначено на 21.10.2021.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.10.2021 у справі №910/9381/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 справу №910/9381/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд справи в режимі відеоконференції відкладено на 02.12.2021.
У судове засідання 02.12.2021 з'явилися представник Міністерства охорони здоров'я України та представник Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеконференції з використанням власних технічних засобів. Представники Державної установи «Науково-медичний практичний центр «Реабілітація» Міністерства охорони здоров'я України та Фонду державного майна України в судове засідання 02.12.2021 не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи треті особи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2021 надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2021 також надав суду свої пояснення по справі, в яких заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.06.2020 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52603368 від 11.06.2020 державного реєстратора Муругової Анастасії Сергіївни Перечинської райдержадміністрації Закарпатської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта 2097615721101, «будівля, ЗПТ № 277», загальна площа (кв.м): 40,5, адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вулиця Великокам'яна, будинок 10 «в» та зареєстровано право приватної власності за власником - Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529). Підстава для державної реєстрації права власності: наказ «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», серія та номер 123, виданий 14.07.1995, видавник Міністерство енергетики та електрифікації України; лист «Щодо надання переліку нерухомого майна», серія та номер 10-21-10956, виданий 09.06.2016, видавник: Фонд державного майна України; перелік майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», виданий 09.06.2016, видавник: Фонд державного майна України; довідка, серія та номер: 116/04-03/20, виданий 18.05.2020, видавник: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; технічний паспорт, серія та номер: 8376, виданий 16.09.2019, видавник: Комунальне підприємство «Архітектурно - планувальне бюро» Ужгородської міської ради.
Водночас, вказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності, виданого 23.06.2009 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, під найменуванням «трансформаторна, Д» у складі об'єкту нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкту: 1769891321101, «комплекс будівель та споруд», адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вулиця Великокам'яна, будинок 10; номер об'єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 27609478; форма власності - державна, власник - Міністерство охорони здоров'я України , код ЄДРПОУ 00012925, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 - Реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 27609478, 24.06.2019, реєстратор - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода», що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №207410060 від 23.04.2020.
Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України №123 від 14.07.1995 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», було затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, засновано на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Закарпаттяобленерго» та затверджено її статут.
Відповідно до пункту 1.2. Статуту позивача (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів (рішення єдиного акціонера від 03.01.2020), приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго». Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є зміненим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI. ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» створене шляхом перетворення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» у ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» та є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго». Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14 липня 1995 року № 123 шляхом перетворення Закарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» відповідно до Указу Президента України від 4 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», та є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.
Таким чином, Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», правонаступником якої є позивач, була заснована на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів, зміст яких би підтверджував вірогідність внесення до статутного фонду позивача в 1995 році спірного об'єкта нерухомості, та набуття позивачем права власності на такий об'єкт нерухомості. Натомість, матеріали справи містять вірогідні докази того, що спірний об'єкт нерухомості належить до комплексу будівель та споруд центру спеціалізованої медичної допомоги «Науково-практичне об'єднання «Реабілітація» МОЗ України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що доказом, який підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства, є складений та підписаний заступником Голови Фонду державного майна перелік майна, переданого до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго».
З матеріалів справи вбачається, що у Переліку майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», підписаному Заступником Голови Фонду державного майна України 09.06.2016, під порядковим номером 9003 зазначено Будівля ЗТП №277, вул. В. Кам'яна, 10, інвентарний номер об'єкта - 720, вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства за станом на 01.06.1995 - 155 621 939,00 куп.крб.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначений Перелік складено та підписано у 2016 році, що з урахуванням наявності інших доказів у справі не свідчить про підтвердження обставин, які мали місце у 1995 році та на які посилається позивач.
Так, станом на 2016 рік, спірний об'єкт нерухомого майна - трансформаторна літ. «Д», як складова частина комплексу будівель розташованих за адресою: м. Ужгород вул. Великокам'яна, буд. 10, вже був зареєстрований як державна власність в особі Верховної ради України, балансоутримувач: Науково-практичне об'єднання «Реабілітація» Міністерства охорони здоров'я України, на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради від 25.03.2009 №89, про що оформлене Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №176572, копія якого наявна в матеріалах справи.
Колегія суддів враховує, що чинним законодавством не встановлено строків, протягом яких товариство може звернутись до державного органу приватизації з письмовою заявою про видачу переліку майна, переданого до статутного фонду товариства, утвореного в процесі корпоратизації з моменту видачі наказу про заснування такого товариства, однак вважає, що судом з метою повного встановлення обставин справи має бути враховано всі наявні у справі докази. З огляду на наявність свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №176572, у суду відсутні підстави вважати, що спірна будівля була передана саме до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у 1995 році. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що сам по собі наказ Міністерства енергетики та електрифікації України №123 від 14.07.1993 про внесення до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» об'єктів нерухомого майна не є належним підтвердженням виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно у 1995 році.
Також з матеріалів Інвентаризаційної справи №3376 Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро», наданих позивачем, вбачається, що в 2008 році здійснювалося технічне обстеження на предмет експлуатаційної придатності основних конструктивних елементів будівель Закарпатського Науково-практичного об'єднання «Реабілітація» в м. Ужгород Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Медінжсервіс», за результатами якого надано відповідне технічне заключення. Відповідно до зазначеного технічного заключення обласне територіальне медичне Науково-практичне об'єднання «Реабілітація» являється центром спеціалізованої медичної допомоги населенню району з організаційно-методичним центром. Комплекс будівель розташований в м. Ужгороді по вул. Великокам'яній, 10, складається з будівель, збудованих по типовим проектам по потужнім характеристикам. Лікувальний заклад забезпечено матеріально-технічною базою для безпечного функціонування споруд, пацієнтів, персоналу та відвідувачів з виконанням інженерних мереж (внутрішніх) на рівні 90-х років. В комплекс будівель входять вспомогаючі споруди: (а) склад, б) гараж та в) трансформаторна п/станція 2*250 кВа - типове будівництво, яке обслуговується «Закарпаттяобленерго».
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку про те, що підстави для витребування спірного нерухомого майна від відповідача на користь позивача відсутні.
Позивач в апеляційній скарзі помилково вважає, що відповідач мав довести відсутність обставин внесення до статутного фонду позивача у 1995 році спірної будівлі ЗТП №277. Апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки підставою позову позивач визначив факт внесення спірної будівлі до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго», то в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України саме позивач був зобов'язаний довести суду обставини, на які він посилався.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Обов'язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).
У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи, викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2021 - залишити без змін.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем заявлено клопотання про стягнення з Міністерства охорони здоров'я України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Проте, з огляду на результат розгляду справи, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/9381/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/9381/20 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго».
4. Матеріали справи №910/9381/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 20.12.2021
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
С.Р. Станік